ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2022 року
м. Київ
справа №821/1088/17
адміністративне провадження № К/9901/52308/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді - Бітов А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі № 821/1088/17
за позовом Херсонського державного заводу "Палада"
до Головного управління ДФС у Херсонській області
про скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року Херсонський державний завод "Палада" (далі - позивач, платник) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Херсонській області) про скасування рішень.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваних рішень контролюючого органу, зокрема, вказав про неправильність здійсненого ГУ ДФС у Херсонській області розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасно нарахований єдиний соціальний внесок згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 25 травня 2017 року № 0000441302, а також зазначив, що у рішенні від 25 травня 2017 року № 0000431302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відсутнє посилання на підстави його прийняття і з його змісту взагалі неможливо встановити підстави застосування до платника штрафних санкцій.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних рішень контролюючого органу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу Херсонського державного заводу "Палада" задоволено. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено адміністративний позов: скасовано рішення від 25 травня 2017 року № 0000441302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; скасовано рішення від 25 травня 2017 року № 0000431302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено правильності розрахованої позивачу суми штрафних санкцій з єдиного внеску згідно з рішенням від 25 травня 2017 року № 0000441302 про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Також Одеський апеляційний адміністративний суд зазначив, що рішення відповідача від 25 травня 2017 року № 0000431302, крім посилань на норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", не містить відомостей про підстави його прийняття, що позбавило суд можливості встановити підстави нарахування платнику штрафних санкцій та пені згідно з цим рішенням, а також перевірити правильність їх розрахунку.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року і залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що оскаржувані рішення відповідача від 25 травня 2017 року № 0000441302 та № 0000431302 прийняті ним у межах повноважень та у відповідності до вимог законодавства.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
27 серпня 2018 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких платник зазначає про законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 26.04.2017 № 94/21-22-1401/24961253 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, вимог:
- частин восьмої та одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
- пунктів 1, 4 частини другої статті 6, статей 7, 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у результаті чого позивачем своєчасно не нарахований єдиний внесок за період січень-грудень 2015 року та січень-березень 2016 року на суму 4081165,92 грн, в тому числі по звітних періодах: за липень 2015 року - 456811,09 грн, за серпень 2015 року - 427742,48 грн, за вересень 2015 року - 436360,82 грн, за жовтень 2015 року - 331966,26 грн, за листопад 2015 року - 417921,07 грн, за грудень 2015 року - 615169,30 грн, за січень 2016 року - 357344,83 грн, за лютий 2016 року - 476766,53 грн, за березень 2016 року - 561083,54 грн.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв рішення від 25.05.2017 № 0000441302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до позивача застосував штрафні санкції у розмірі 2040582,96 грн.
Крім того, 25 травня 2017 року ГУ ДФС у Херсонській області прийнято рішення № 0000431302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статі 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до позивача застосовано штраф у розмірі 145085,43 грн та нарахована пеня у розмірі 18036,63 грн.
Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставина справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статі 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464-VI).
Згідно з частиною десятою статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
- за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Щодо рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000441302 від 25.05.2017, Суд зазначає наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та зазначено в Акті перевірки, контролюючий орган встановив несвоєчасність нарахування позивачем єдиного внеску за липень - грудень 2015 року та січень - березень 2016 року на загальну суму 4081165,92 грн, зокрема: за липень 2015 року - 456811,09 грн; за серпень 2015 року - 427742,48 грн; за вересень 2015 року - 436360,82 грн; за жовтень 2015 року - 331966,26 грн; за листопад 2015 року - 417921,07 грн; за грудень 2015 року - 615169,30 грн; за січень 2016 року - 357344,83 грн; за лютий 2016 року - 476766,53 грн; за березень 2016 року - 561083,54 грн.
У зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями контролюючий орган на підставі Акта перевірки згідно з пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI прийняв рішення від 25.05.2017 № 0000441302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосував до платника штрафні санкції у розмірі 2040582,96 грн.
Так, згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком до позивача застосовано штрафні санкції у таких розмірах: за липень 2015 року - 411129,98 грн; серпень 2015 року - 342193,98 грн; вересень 2015 року - 305452,57 грн; жовтень 2015 року - 199179,76 грн; листопад 2015 року - 208960,54 грн; грудень 2015 року - 246067,72 грн; січень 2016 року - 142937,93 грн; лютий 2016 року - 143029,96 грн; березень 2016 року - 112216,71 грн; усього на загальну суму 2111169,15 грн (50% від 4081165,92 грн = 2040582,96 грн).
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правильності здійсненого розрахунку штрафних санкцій згідно з рішенням від 25.05.2017 № 0000441302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI визначено порядок та розміри застосування до платника єдиного внеску штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно з якими на платника накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Наведений відповідачем розрахунок штрафних санкцій згідно з рішенням від 25.05.2017 № 0000441302 не відповідає вимогам положень пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI, а контролюючим органом у свою чергу не доведено обґрунтованості здійсненого ним розрахунку.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування рішення відповідача від 25.05.2017 № 0000441302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Щодо рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0000431302 від 25.05.2017, Суд виходить з наступного.
Так, рішенням ГУ ДФС у Херсонській області від 25.05.2017 № 0000431302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI застосовано штраф у розмірі 145085,43 грн та нарахована пеня у розмірі 18036,63 грн.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що рішення від 25.05.2017 № 0000431302 прийняте контролюючим органом на підставі Акта перевірки.
Верховний Суд звертає увагу на те, що рішення від 25.05.2017 № 0000431302 не містить посилань, ані на Акт перевірки, ані на будь-яку іншу підставу нарахування позивачу штрафних санкцій та пені, що позбавляє суд можливості перевірити правильність здійсненого контролюючим органом розрахунку згідно з рішенням від 25.05.2017 № 0000431302. Крім того, у самому Акті перевірки відсутні будь-які відомості про нарахування платнику зазначеної суми штрафних санкцій та пені.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 25.05.2017 № 0000431302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,