ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 822/2230/17
адміністративне провадження № К/9901/21852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2017 (суддя Лабань Г.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 (колегія у складі суддів Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А., Сапальової Т.В.)
у справі № 822/2230/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не подання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтвердними документами, які додані до заяви;
- зобов`язати відповідача надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги позивачу, у зв`язку із встановленням йому II групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, позов задоволено.
3. 04.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією цього суду, справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 та наказом Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 31.03.2005 №100-о полковника податкової міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативно-розшукової діяльності та розшуку неплатників податків - оперативного управління ДПА у Хмельницькій області, звільнено 31.03.2005 з посади та податкової міліції органів ДФС за п.64 підпунктом "ж" (за власним бажанням).
7. Після звільнення позивач пройшов обстеження у Хмельницькій обласній МСЕК, за результатами якого отримав довідку від 08.06.2016. У ній зазначено, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
8. Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 08.06.2016, ступінь втрати професійної працездатності у позивача у відсотках становить 60%.
9. 13.07.2017 позивач звернувся до ГУ ДФС у Хмельницькій області із заявою (рапортом) про нарахування та виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності.
10. Листом від 28.07.2017 ГУ ДФС у Хмельницькій області позивачу відмовлено у виплаті, оскільки призначення та виплата одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням групи інвалідності, можлива лише після внесення змін до нормативно-правових актів, так як Закон України "Про національну поліцію" не поширюється на працівників податкової міліції. Крім того, повернуто без розгляду надані позивачем документи.
11. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність була набута під час проходження служби в правоохоронних органах України, та норма ст. 23 Закону України "Про міліцію" щодо такої виплати залишається чинною.
Також зазначав, що відповідач протиправно не сформував та не надіслав на розгляд ДФС України висновок щодо нарахування одноразової грошової допомоги.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме податкової міліції органів ДФС. Відповідно, рішення щодо такої виплати має прийняти саме Державна фіскальна служба України .
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
16. Скаржник зазначає про те, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію", а відповідно і ст. 23 цього Закону, до ст. 356 Податкового кодексу України не були внесені зміни, Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ "Про Національну поліцію" не поширюються на працівників податкової міліції, тому готувати висновки, проводити розрахунки та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цими нормативно-правовими актами законні підстави відсутні.
17. 28.12.2017 позивач подав відзив на касаційну скаргу. Просить її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
19. У касаційній скарзі відповідач заперечує проти наявності правових підстав для направлення висновку, проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції.
20. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
21. Зокрема у постановах від 03.02.2020 у справі № 520/9665/18, від 05.02.2020 у справі № 580/103/19, від 10.12.2020 у справі № 820/3296/17, Верховний Суд дійшов наступного висновку:
" <…> передбачені в Законі України "Про міліцію" гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників податкової міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому, за колишніми працівниками податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", і в тому числі після повторного огляду коли, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії встановлено вищу групу інвалідності.
<…> оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги позивач отримав після набрання чинності Законом № 208-VIII, розмір такої допомоги йому повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній з 12 березня 2015 року) та відповідно до Порядку № 850.
ГУ ДФС, отримавши заяви позивача про виплату йому спірної грошової допомоги, а також додані до них документи, було зобов`язано, у строк та згідно з процедурою, визначеною Порядком № 850, скласти висновок щодо виплати такої допомоги та подати його до ДФС України разом з матеріалами цих заяв, а ДФС України в місячний строк після надходження зазначених документів прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги."
22. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.
23. Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, отримавши від позивача заяву (рапорт), з доданими до неї документами, про виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності був зобов`язаний скласти та подати до компетентного органу висновок щодо призначення та виплати грошової допомоги.
24. При цьому, вирішення питань щодо наявності чи відсутності підстав для виплати позивачу грошової допомоги не належить до компетенції відповідача, а тому надання ГУ ДФС у Хмельницькій області спірної відмови свідчить про перевищення останнім визначених законодавцем повноважень.
25. Отже, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанції і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
26. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -