ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2022 року
м. Київ
справа № 823/172/17
касаційне провадження № К/9901/31938/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Управління) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 (суддя Тимошенко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді - Межевич М.В., Сорочко Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Черкаській області, Черкаської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління та Інспекції, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції від 27.10.2016 № 65021-13 та рішення Управління про результати розгляду скарги від 28.12.2016 № 25466/23-00-10-0116.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що нарахування їй Інспекцією податку на майно за 2015 рік є безпідставним, оскільки об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 723,6 кв.м., є непридатним до проживання з моменту набуття на нього права власності, а саме - з 18.10.2013, що було підтверджено рішенням Червонослобідської сільської ради № 18-16 від 28.10.2016, проте контролюючі органи протиправно не прийняли зазначені обставини до уваги, з урахуванням того, що рішення Червонослобідської сільської ради № 18-16 від 28.10.2016 було додане нею до скарги під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 16.02.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 27.10.2016 № 65021-13 та рішення Управління про результати розгляду скарги від 28.12.2016 № 25466/23-00-10-0116.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що: належний позивачу об`єкт житлової нерухомості не є об`єктом оподаткуванням податком на майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень підпункту "ґ" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки рішенням Червонослобідської сільської ради № 18-16 від 28.10.2016 придбаний позивачем 18.10.2013 житловий будинок було визнано непридатним до проживання; встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив з того, що положеннями підпункту 12.3.4 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тоді як рішення Червонослобідської сільської ради від 27.01.2015 № 46-18 не було офіційно оприлюднене до 15.07.2014, оскільки було прийняте на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII, який був ухвалений 28.12.2014, тобто після 15.07.2014, з огляду на що норми цього рішення мають застосовуватися не раніше 01.01.2016, в той час як податок на майно згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення був нарахований позивачу за 2015 рік. Також, суд апеляційної інстанції врахував, що рішенням сесії Червонослобідської сільської ради № 18-16 від 28.10.2016 придбаний позивачем 18.10.2013 житловий будинок було визнано непридатним до проживання.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.04.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: рішення Червонослобідської сільської ради № 18-16 про визнання належного позивачу житлового будинку непридатним до проживання було прийняте 28.10.2016, з огляду на що воно не може вплинути на податок, який був нарахований в 2015 році; у пункті 12 договору купівлі-продажу позивачем (покупцем) житлового будинку, нарахування податку на майно за який є предметом спору, вказано, що будинок оглянутий покупцем, недоліки або дефекти, що перешкоджають використанню за цільовим призначенням, на момент огляду виявлені не були, покупець приймає його у технічному стані як такий, що придатний для використання за цільовим призначенням.
ОСОБА_1 не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 17.01.2022 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляду справи на 18.01.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VІІI Червонослобідська сільська рада прийняла рішення від 27.01.2015 № 16-18 "Про встановлення ставок місцевих, інших податків та затвердження відповідного Положення на 2015 рік". Зазначеним рішенням, було встановлено, що: об`єктом оподаткування є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток; базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток; ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлена у розмірі 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.
Згідно договору купівлі-продажу від 18.11.2013 ОСОБА_1 купила житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 723,6 кв.м., житловою площею 240,5 кв.м.
Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.10.2016 № 65021-13, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у розмірі 6482,20 грн.
В свою чергу, рішенням Червонослобідської сільської ради № 18-16 від 28.10.2016 було визнано непридатним для проживання житловий будинок площею 723,6 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2013, з моменту набуття нею права власності.
Посилаючись на обставини, встановлені рішенням Червонослобідської сільської ради № 18-16 від 28.10.2016, ОСОБА_1 подала до Управління скаргу на податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 № 65021-13, за результатом розгляджу якої Управління прийняло рішення про результати розгляду скарги від 28.12.2016 № 25466/23-00-10-0116, яким оспорюване податкове повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу - без задоволення.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місц