ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2022 року
м. Київ
справа № 240/836/21
адміністративне провадження № К/9901/28542/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 (суддя Горовенко А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 (колегія у складі суддів Кузьмишина В.М., Сушка О.О., Сапальової Т.В.)
у справі № 240/836/21
за позовом ОСОБА_1
до Народицької районної державної адміністрації Житомирської області,
треті особи: Народицька селищна рада Житомирської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода",
про визнання протиправними та скасування розпоряджень у частині,-
УСТАНОВИВ:
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Народицької районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати:
- розпорядження голови Народицької РДА від 02.08.2005 №142 в частині пункту 1 щодо затвердження акта обстеження земельних угідь реформованого КСП "ім. Щорса" від 06.07.2005 (додаток №1), пункту 2 щодо вилучення з розпаювання сільгоспугіддя на площі 1443,27 га, класифікувати їх згідно з актом обстеження земельних угідь, як чагарники - 1216,27 га, болота - 227 га; передачі зазначених площ до земель запасу;
- розпорядження голови Народицької РДА від 10.11.2005 №222 в частині пункту 2 щодо припинення права колективної власності земельними ділянками загальною площею 1443,27 га, які віднесено до земель запасу Базарської та Голубієвицької сільських рад, пункту 3 щодо внесення змін до розпорядження Голови РДА від 22.08.2005 № 142.
2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, відмовлено у відкритті провадження у справі.
3. 31.07.2021 в інтересах ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Як на підставу касаційного оскарження покликається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховної Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 та від 05.06.2018 у справі № 217/1106/12, вважає, що спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Суди попередніх інстанцій не встановили, що оспорювані позивачем розпорядження районної державної адміністрації реалізовані, внаслідок чого у ОСОБА_1 чи у будь-якої іншої особи виникло право власності.
5. Ухвалою від 17.08.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
6. 14.09.2021 надійшов відзив від відповідача, в якому останній покликався на правомірність оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
7. Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
8. Відповідно до пункту 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
9. За правилами частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
10. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
11. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
12. Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
13. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
14. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок часткової незгоди позивача з розпорядженням відповідача, які, на його думку, порушують його права, як громадянина (пайовика), члена КСП ім. Щорса щодо недоотримання земельної частки (паю), розмір якої мав би бути більшим, аніж фактично отриманий у 2006 році - 3,34 га, оскільки при розрахунку підлягали б врахуванню землі, що протиправно передані до земель запасу та не враховані при розпаюванні КСП ім. Щорса.
16. Зміст позовних вимог та характер правовідносин, щодо яких виник спір, свідчить про те, що звернення до суду спрямоване, насамперед, на захист права позивача як члена реформованого КСП ім.Щорса щодо набуття у власність земельної ділянки, у зв`язку з переданням до земель запасу Базарської та Голубієвицької сільських рад сільгоспугіддя площею 144,27 га на підставі оскаржуваних розпоряджень.
17. Оцінюючи доводи скарги щодо незастосування висновків Верховного Суду, Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №217/1106/12, предметом спору в якій було визнання протиправним і скасування рішення Сільради щодо припинення діяльності фермерського господарства та переведення земельної ділянки у землі запасу сільської ради, дійшла такого висновку:
"… предметом перевірки у цій справі є відповідність рішення органу місцевого самоврядування законодавчо визначеному обсягу його компетенції при здійсненні владних управлінських функцій. При цьому майнові питання, пов`язані з набуттям чи припиненням речових прав у правовідносинах за участю позивачів, Сільради та третьої особи є предметом розгляду в іншій вищезгаданій справі (№ 2-11/11).
Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства".
18. Суд не бере до уваги покликання позивача на висновки вищезазначеної постанови, адже у цій справі відсутні докази того, що майнові питання за участі сторін розглядаються в іншій справі. Отже, обставини справ не є релевантними. Народицької районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати:
- розпорядження голови Народицької РДА від 02.08.2005 №142 в частині пункту 1 щодо затвердження акту обстеження земельних угідь реформованого КСП "ім. Щорса" від 06.07.2005 (додаток №1), пункту 2 щодо вилучення з розпаювання сільгоспугіддя на площі 1443,27 га, класифікувати їх згідно з актом обстеження земельних угідь, як чагарники - 1216,27 га, болота - 227 га; передачі зазначених площ до земель запасу;
19. розпорядження голови Народицької РДА від 10.11.2005 №222 в
20. Також Суд відхиляє посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17. У ній Суд дійшов таких висновків, на які посилається скаржник:
"… рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин можна оспорювати з погляду його законності, а вимогу про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядати за правилами цивільного судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, яких стосується позов, мають приватноправовий характер.
У цьому разі вказану вимогу можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та заявляти до суду для розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо фактично метою такого позову є оскарження речового права (права власності), що виникло у фізичної особи внаслідок реалізації відповідного рішення ради.
Тобто, якщо на підставі рішення органу місцевого самоврядування фізична особа набула речове право на земельну ділянку, вимога про визнання незаконним такого рішення та про його скасування стосується приватноправових відносин і є цивільно-правовим способом захисту права позивача".
21. Позивач звертає увагу на те, що не набув речових прав на земельну ділянку, а тому немає підстав для розгляду справи у порядку цивільного судочинства.
22. Суд ці доводи відхиляє, оскільки позивач захищає майновий інтерес, зміст якого полягає в отриманні земельної ділянки більшого розміру. Право на отримання земельної ділянки, так само як і реально існуюче речове право є майновими і захищаються в порядку цивільного судочинства.
23. У згадуваній вище постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що:
"Для розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формальних критеріїв - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин і предмета спору. Для правильного вирішення питання про юрисдикцію суду визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір.
21. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
22. Отже, у публічно-правовому спорі сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні: одна зі сторін - суб`єкт владних повноважень - виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Зазначені функції суб`єкт владних повноважень має виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
24. Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, маючи на меті поновлення права на отримання в порядку розпаювання КСП "ім. Щорса" земельної ділянки у більшому розмірі. Отже, позивач захищає своє порушене право, і справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
25. Окрім того, між ОСОБА_1 та Народицькою районною державною адміністрацією Житомирської області не було і немає публічно-правових відносин щодо розпоряджень, які оскаржуються.
26. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, і Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
27. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
28. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -