ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2022 року
м. Київ
справа №640/22054/18
адміністративне провадження №К/9901/26133/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про зобов`язання вчинити дії щодо виплати, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року, ухвалене у складі судді Головань О.В., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Кобаля М.І.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, у якому після збільшення позовних вимог просив стягнути на його користь із Міністерства юстиції України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05 грудня 2015 року до 31 липня 2018 року в сумі 461224,57 грн.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року позов задоволено. Присуджено до стягнення із Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05 грудня 2015 року до 31 липня 2018 року в сумі 461224,57 грн.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення таким змістом: "Присудити до стягнення із Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05 грудня 2015 року до 31 липня 2018 року в сумі 461224,57 грн (без відрахування податків та обов`язкових платежів)". У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року та змінене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Касаційну скаргу скаржник обґрунтовує незгодою із результатом вирішення судами першої та апеляційної інстанцій цієї справи. Суди попередніх інстанцій, як указує Міністерство юстиції України, неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права.
6. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року в справі №824/222/17-а, від 28 листопада 2018 року в справі №817/1169/16, від 05 червня 2019 року в справі №686/22669/16-ц, від 30 липня 2020 року в справі №1.380.2019.003424, від 17 вересня 2020 року в справі №420/5693/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц.
7. Скаржник уважає, що при розрахунку позивачеві середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100), що призвело до визначення, в сторону збільшення, стягнутої суми середнього заробітку, а також не врахували, що належним відповідачем у цій справі має бути Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, а не Міністерство юстиції України.
8. Разом із тим, скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах приписів статті 25 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) з приводу обмеження щодо сумісництва та суміщення посади державного службовця з іншими видами діяльності; що судами не досліджено питання отримання позивачем доходу за спірний період, який підлягає відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
IV. Позиція інших учасників справи
9. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - без змін, оскільки вони, на думку позивача, прийняті із дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
10. Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області відзиву на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 22 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 20 січня 2022 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 21 січня 2022 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. ОСОБА_1 наказом Міністерства юстиції України від 22 липня 2014 року №1432/к був призначений на посаду начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області зі збереженням 9 рангу державного службовця в порядку переведення з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області.
14. Наказом Міністерства юстиції України від 03 червня 2015 року №1796/к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
15. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року в справі №826/12916/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, задоволено частково позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03 червня 2015 року №1796/к про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 04 червня 2015 року. Стягнуто із Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2015 року до 04 грудня 2015 року в розмірі 18219,96 грн. Допущено до негайного виконання постанову суду в частинах поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області та стягнення із Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 3107,28 грн.
16. Постановою Верховного Суду від 04 липня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року в справі №826/12916/15 залишено без змін.
17. Наказом Міністерства юстиції України від 16 серпня 2018 року №3206/к скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03 червня 2015 року №1796/к "Про звільнення ОСОБА_1" і поновлено позивача на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 04 червня 2015 року.
18. Зважаючи на те, що судове рішення у справі №826/12916/15 в частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби відповідачем було виконано із затримкою, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення із Міністерства юстиції України середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05 грудня 2015 року до 31 липня 2018 року в сумі 461224,57 грн.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до частин першої та шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
21. Конституцією України у редакції, чинній як до 30 вересня 2016 року - внесення змін Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII, так і після 30 вересня 2016 року, закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
22. Відповідно до частин першої та сьомої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону №1700-VII іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
23. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконується негайно.
24. Приписами частини другої статті 372 КАС України обумовлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
25. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
26. Наведені норми узгоджуються із нормами статей 255, 256, 257 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
27. Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
28. Порядок обчислення середньої заробітної плати, у тому числі за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, визначено Порядком №100, за правилами абзаців третього та четвертого пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
29. Відповідно до пункту 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
30. Як визначено в абзаці першому пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
31. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі (абзаци перший та третій пункту 3 Порядку №100).
32. Згідно з абзацом сьомим пункту 2 Порядку №100 у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
33. Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку №100 у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
34. За правилами абзацу першого пункту 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
35. Абзацом другим пункту 10 Порядку №100 визначено, що виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).