ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/9713/19
адміністративне провадження № К/9901/5300/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуюча суддя: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року (головуюча судді Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ключкович В.Ю., судді - Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НіК" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НіК" (далі за текстом - ТОВ "НіК", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі за текстом - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №06092615140101, №06132615140101, №06112615140101, №0612140101 та №0610140101.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У розрізі заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач звертає увагу на застосування судами норми права без урахування висновків, висловлених Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року (справа №823/1389/16), від 24 березня 2020 року (справа №260/410/19), від 3 березня 2020 року (справа №140/2715/18), де касаційний суд зазначив, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
У розрізі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Скаржник звертає увагу на те, що судами не враховано хронології прийняття судових рішень у справах №826/7786/17 та 640/18944/18, оскільки обставини, встановлені в означених рішеннях, мають значення для правильного вирішення цього спору. Так, у період вчинення податкового правопорушення ТОВ "НіК" податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2017 року №0001981402 та №0001971402 мали статус узгоджених та підлягали сплаті відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з прийняттям Київським апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/7786/17, яка визнала законними означені податкові повідомлення-рішення. Натомість, подальші спроби Товариства оскаржити податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2017 року не випливають на дату визнання їх узгодженими та мають лише опосередковане значення для вирішення цієї справи.
Наполягаючи на порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України) відповідач посилається на те, що судами було неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, та безпідставно надано перевагу доказам, наданим позивачем.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НіК" з питань податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2017 по 30 вересня 2018 року, за результатами якої 11 квітня 2019 року складено акт.
За висновками акта (викладеного в новій редакції за наслідками поданих позивачем заперечень на акт), проведеною перевіркою встановлено порушення Товариством вимог: пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2018 року на загальну суму 1ʼ 741ʼ 143,00 грн; пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в період, що перевірявся, на загальну суму 16ʼ 434,00 грн; пункту 54.3 статті 54, пункту 57.3 статті 57 ПК України - внаслідок несвоєчасної сплати визначених контролюючим органом грошових зобов`язань з податку на додану вартість, на суму 26ʼ 878 грн з простроченням понад 30 календарних днів; пункту 54.3 статті 54, пункту 57.3 статті 57 ПК України - внаслідок несвоєчасної сплати визначених контролюючим органом грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств понад 30 календарних днів на суму 82ʼ 619 грн; підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16, пункту 46.1 статті 46, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України - в частині неподання звіту про суми податкових пільг за формою 1-ПП за 1 квартал 2017 року, три квартали 2017 року та 2017 рік.
За наслідками встановлених перевіркою порушень 14 травня 2019 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №06092615140101, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2018 року у розмірі 1ʼ741ʼ 143,00 грн; №06132615140101, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 16ʼ 434,00 грн; №06112615140101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 287035 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 143ʼ 518,00 грн, всього на суму - 430ʼ 553,00 грн; №0610140101, яким за затримку на 141, 161, 274 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 82ʼ 619,00 грн позивача зобов`язано сплатити штраф у сумі 16ʼ 523,18 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств; №0612140101, яким за затримку на 157, 311 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 26ʼ 878,00 грн до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 5ʼ 375,60 грн за платежем податок на додану вартість.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого повною мірою погодився й апеляційний суд, що фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток та суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в періоді, що перевірявся, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних. Окрім того, суди вважали, що відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України станом на дату прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0612140101 та №0610140101 (14 травня 2019 року) податкові зобов`язання, визначені в означених податкових повідомленнях-рішеннях, вважалися неузгодженими в силу закону та не набули статусу податкового боргу, а тому, у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій за затримку сплати визначених такими рішеннями зобов`язань.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, підставою до прийняття податкових повідомлень-рішень №06092615140101, №06132615140101 та №06112615140101 слугували висновки акта перевірки про нереальність вчинення господарських операцій з ТОВ "Кристал Люкс ЛТД", ТОВ "Сайбер-Брідж" та ТОВ "Орієнт Трей" та безпідставність формування Товариством валових витрат та податкового кредиту за результатами таких операцій.
Такий висновок контролюючим органом зроблено з огляду на те, що під час проведення перевірки було встановлено: відсутність достатнього обсягу трудових ресурсів у вказаних контрагентів для здійснення відповідних фінансово-господарських операцій; непідтвердженість фактів придбання зазначеними контрагентами товарів, які в подальшому були реалізовано ТОВ "НіК"; наявність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 205 Кримінального кодексу України стосовно контрагентів.
Так, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що між позивачем як покупцем та контрагентами-постачальниками ТОВ "Кристал Люкс ЛТД" і ТОВ "Сайбер-Брідж" було укладено однотипні договори поставки товару №300230 від 24 липня 2017 року, №40 від 20 липня 2017 року, відповідно.
В подальшому, між ТОВ "Кристал Люкс ЛТД" та ТОВ "Роксленд" укладено договір від 20 грудня 2017 року, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор - набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, відповідно до договору поставки №300230 від 24 липня 2017 року, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "НіК".
Як встановлено судами, з метою підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами надано первинні документами, а саме: договори, специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні разом з квитанціями, виписки з банківських рахунків, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників, документ про повернення товару постачальнику (по договору поставки №40). Судами також з`ясовано з наявних у справі матеріалів, що поставлений товар в подальшому було реалізовано позивачем іншим контрагентам.
Окрім того, судами з`ясовано, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Орієнт Трей" (підрядник) укладено договір підряду №300243 від 2 жовтня 2017 року, за умовами якого підрядник, який має спеціальний дозвіл (ліцензію), зобов`язується своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок, виконати роботи з впровадження системи дистанційного автоматизованого збору інформації з розрахункових лічильників споживачів с. Довжик Житомирського району, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та сплатити за них на умовах цього договору.
На підтвердження здійснення означеної вище господарської операції позивачем надано: акт приймання виконаних будівельних робіт, договірну ціну, локальний кошторис на пусконалагоджувальні роботи, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, податкову накладну, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних. Також, позивачем надано договір оренди автомобіля, акт прийому-передачі автомобіля, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності. Обґрунтовуючи необхідність укладення договору з ТОВ "Орієнт Трей" позивачем надано договір №611-І на виконання комплексу робіт з впровадження системи дистанційного автоматизованого збору інформації з розрахункових лічильників споживачів Х/б фабрики у м. Коростишів та с. Довжик Житомирського району, договірну ціну на виконання робіт, локальний кошторис, специфікацію до договору №611-І, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, витяг з Єдиного ре