ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 420/10098/20
адміністративне провадження № К/9901/26775/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В. Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМАГРОЮГ" до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМАГРОЮГ" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМАГРОЮГ" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області, а саме: визнання протиправною та скасування відмову в підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, яка оформлена листом № 3317/10/15-32-51-04-09 від 28 лютого 2020 року; зобов`язання відновити статус платника єдиного податку 4 групи з 01 січня 2020 року; визнання протиправною та скасування відмову в прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, оформлену листом № 3259/10/15-32-51-04-09 від 28 лютого 2020 року; зобов`язання визнати одержану 07 лютого 2020 року звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік такою, що подана у день її фактичного отримання ГУ ДПС в Одеській області.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ексімагроюг до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними відмови у підтвердженні статусу 4 групи та у прийнятті податкової декларації, зобов`язання відновити статус платника єдиного податку 4 групи з 1 січня 2020 р. та визнати звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2020 р. у день її фактичного отримання,- задоволено.
3. 08.02.2020 р. від представника позивача надійшла заява про стягнення із відповідача судових витрат, які позивач фактично поніс в зв`язку із розглядом справи №420/10098/20, а саме 15000,00 грн. витрати на правничу допомогу.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Додатковим судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року вирішено питання розподілу судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року скасовано додаткове судове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року та залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМАГРОЮГ" про ухвалення додаткового судового рішення.
6. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначена товариством вартість фактично наданих послуг адвоката при поданні позовної заяви (надання консультації та складання одного процесуального документу), на переконання колегії суддів, є завищеною та не відповідає складності даної справи.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись з цими судовими рішеннями Товариство подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 420/10098/20 та залишити в силі додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, яким вирішено питання розподілу судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу.
8. У касаційній скарзі позивач звернув увагу на те, що позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
9. 17 серпня 2021 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував справу з суду першої інстанції.
10. 31 серпня 2021 року справа № 420/10098/20 надійшла до Верховного Суду.
11. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
12. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, е вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
13. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення в оскаржуваних частинах відповідають.
14. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України
V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення
15. Представником позивача заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката в рамках договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) що між ТОВ "ЕКСІМАГРОЮГ" та адвокатом Макарук І.В. від 09 вересня 2020 року № 09/09/20 та додаткову угоду № 1 від 02 жовтня 2010 року.
16. Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги зазначено вартість послуг, у розмірі 15 000,00 грн.
17. Згідно п. 3 додаткової угоди № 1 встановлено, що оплата вартості послуг здійснюється протягом 5 робочих днів з дня ухвалення рішення у справі.
18. Факт надання послуг (правничої допомоги) підтверджується актом надання послуг, на загальну суму 15 000,00 грн.
VI. Джерела права
19. Частини перша та третя статті 132 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України)
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
20. Стаття 134 КАС України. Витрати на професійну правничу допомогу
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
21. Частини третя - восьма статті 137 КАС України. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз
Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.
У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
22. Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139 КАС України.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
23. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
24. Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
25. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
26. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
27. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
28. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.