1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення


РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа №9901/541/19

провадження № П/9901/541/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Поліщука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №9901/541/19

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

про визнання протиправними та скасування рішення, установив:

I. РУХ СПРАВИ

1. До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 05 вересня 2019 року №677дк-19 "Про відмову в допуску кандидата до кваліфікаційного іспиту".

2. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача дворічного стажу роботи в галузі права, необхідного для участі у доборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури. Наголошує, що стаж роботи у галузі права складає понад 15 років і включає роботу в органах прокуратури та приватну юридичну практику (був зареєстрований як ФОП з видом діяльності: діяльність у сфері права, КВЕД: 69.10).

3. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи неодноразово було відкладено.

4. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ зупинено до 01.09.2021 дію положень Закону України "Про прокуратуру", які визначали порядок проведення добору кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури.

5. З 01.09.2021 відновили свою дію положення Закону України "Про прокуратуру" щодо статусу та повноважень Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

6. 07.12.2021 до суду надійшов відзив члена Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Поліщука В.В., за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів їх необґрунтованості.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.07.2019 позивачем подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заяву про допуск його до участі у доборі кандидата на посаду прокурора місцевої прокуратури.

8. Разом із заявою позивачем подано перелік документів, визначений статтею 30 Закону України "Про прокуратуру" (тут і далі у редакції, чинній на час подання позивачем заяви), а саме:

письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора;

копію паспорта громадянина України;

анкету кандидата на посаду прокурора, що містить інформацію про особу, та автобіографію;

копію документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання;

копію трудової книжки;

медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;

копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов`язаних);

довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про неї з метою оцінки готовності особи до роботи на посаді прокурора та проведення щодо неї спеціальної перевірки;

декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

9. За результатом розгляду поданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 05.09.2019 №677дк-19 "Про відмову в допуску кандидата до кваліфікаційного іспиту", яким відмовив ОСОБА_1 в допуску до участі в іспиті з мотивів відсутності в останнього дворічного стажу роботи в галузі права, необхідного для участі у доборі.

10. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

12. Порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора місцевої прокуратури на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано статтею 29 Закону України "Про прокуратуру".

13. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 Закону України "Про прокуратуру" добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає, серед іншого, здійснення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.

14. Згідно з частиною 3 статті 30 Закону України "Про прокуратуру" до участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора. Про відмову в допуску до кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає вмотивоване рішення.

15. Частиною першою статті 27 Закону України "Про прокуратуру" прокурором місцевої прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою.

Для цілей цього Закону:

- вищою юридичною освітою є освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

- стажем роботи в галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

16. Таким чином, під час здійснення добору кандидатів для призначення їх на посаду прокурора відповідний орган, серед іншого, перевіряє відповідність осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.

17. У справі, що розглядається, відповідач дійшов висновку, що у ОСОБА_1 відсутній дворічний стаж роботи в галузі права, необхідний для участі у доборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури. При цьому, відповідач визнає наявність у позивача стажу роботи в галузі права 1 рік 4 місяці 27 днів (військова служба та робота на посаді викладача кафедри правознавства у ВНЗ).

18. Відповідачем не зараховано до стажу роботи позивача в галузі права:

- час роботи позивача на посаді помічника міжрайонного прокурора;

- період здійснення підприємницької діяльності у галузі права.

19. Позивач наполягає, що зазначені періоди його роботи не враховані відповідачем безпідставно.

20. Щодо роботи позивача помічником міжрайонного прокурора, колегія суддів зазначає таке.

21. Судом встановлено, що 22.08.1997 позивач був прийнятий на роботу до прокуратури Сумської області на посаду помічника прокурора. Зазначений факт сторонами не заперечується.

22. 13.03.1998 позивач був звільнений з органів прокуратури, оскільки було виявлено відсутність у нього вищої юридичної освіти.

23. Таким чином зазначений період роботи позивача обґрунтовано не враховано відповідачем, оскільки статтею 27 Закону України "Про прокуратуру" прямо передбачено, що стажем роботи в галузі права є виключно стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти.

24. Посилання позивача на факт незаконності його звільнення з органів прокуратури у 1998 році на спірні правовідносини не впливає, оскільки такий факт не підтверджується будь-якими доказами (судовими рішеннями, відповідними наказами тощо).

25. Щодо періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності у галузі права колегія суддів зазначає таке.

26. Судом встановлено, що позивач у періоди з 09.12.1998 по 20.10.2003, з 02.02.2004 по 06.10.2008, з 07.08.2013 по 21.10.2014 та з 22.10.2015 по день виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як фізична особа-підприємець з видом діяльності: діяльність в сфері права. Зазначений факт визнається сторонами.

27. Колегія суддів звертає увагу, що специфіка здійснення діяльності самозайнятою особою передбачає, що така особа здійснює діяльність на власний розсуд, зазвичай не підпорядковується певному графіку роботи та, головне, така діяльність може мати не систематичний характер.

28. Таким чином, на переконання колегії суддів, зарахування підприємницької діяльності у галузі права до стажу роботи особи у галузі права для цілей Закону України "Про прокуратуру" можливе за умови дотримання двох обставин:

- наявність у особи права на здійснення підприємницької діяльності у сфері права за відповідним КВЕД ;

- документальне підтвердження даних про виконання робіт/надання послуг.

29. Аналогічний підхід до спірного питання висвітлено в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 07.02.2018 №30дк-18, яким затверджено перелік посад, обіймання яких зараховується до стажу роботи в галузі права.

30. Щодо першої з наведених вище обставин спір між сторонами відсутній.

31. Щодо другої обставини, то відповідач слушно зазначає, що долучені позивачем до справи документи (свідоцтво про державну реєстрацію ФОП, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП) є відомостями, що засвідчують право на здійснення позивачем діяльності у галузі права, однак не свідчать про її здійснення.

32. Матеріали справи не містять жодних доказів фактичного здійснення позивачем діяльності у галузі права в межах зазначених вище періодів.

33. У судовому засіданні 19.01.2022 на запитання Суду щодо наявності/відсутності будь-яким доказів (судові рішення, копії довіреностей, договорів тощо) на підтвердження здійснення фактичної діяльності у галузі права у спірні періоди позивач відповів, що таких документів він не має.

34. Щодо твердження позивача про той факт, що посадові особи відповідача відмовили йому у прийнятті окремих документів на підтвердження стажу роботи у галузі права, то такі твердження колегія суддів визнає безпідставними. Під час судового розгляду встановлено, що всі документи до відповідача позивач направляв засобами поштового зв`язку. У судовому засіданні 19.01.2022 позивач самостійно підтвердив цю обставину. Тобто, особисто до відповідача позивач не звертався, а відтак і посадові особи відповідача йому в прийнятті документів не відмовляли.

35. Таким чином, як на момент подання позивачем заяви разом з додатками до відповідача, так і станом на час розгляду цієї справи у суді, позивачем не підтверджено фактичне здійснення ним діяльності у галузі права у спірні періоди, а отже і наявність стажу, необхідного для участі у доборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури.

36. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що рішення від 05.09.2019 №677дк-19 "Про відмову в допуску кандидата до кваліфікаційного іспиту" прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для скасування вказаного рішення - відсутні.

37. Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

38. За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову у цій справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд


................
Перейти до повного тексту