ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2022 року
м. Київ
справа № 820/1984/17
касаційне провадження № К/9901/38278/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 (суддя Білова О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя - Дюкарєва С.В., судді - Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2016 № 5245/1303/№ 5246/1303, № 5247/1303, № 5248/1303, № 5249/1303, № 5250/1303, № 5251/1303.
На обґрунтування зазначених позовних вимог з урахуванням пояснень ОСОБА_1 послався на те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був встановлений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015, з огляду на що місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов`язку встановлення податку на майно, відмінне від земельної ділянки, лише у 2015 році, у зв`язку з чим рішення Харківської міської ради від 21.01.2015 № 1793/15 та рішення Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 26.01.2015, якими з 01.01.2015 запроваджено, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не підлягають застосуванню у 2015 році. Вказані обставини на думку позивача є підставою для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень про визначення ОСОБА_1 податкових зобов`язань із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15.11.2016 № 5245/1303/№ 5246/1303, № 5247/1303, № 5248/1303, № 5249/1303, № 5250/1303, № 5251/1303.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог мотивований посиланням на положення підпункту 12.3.4 статті 12 Податкового кодексу України, яким передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тоді як Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ був прийнятий 28.12.2014, тобто після 15.07.2014, а податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, установлений в місті Харкові рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 №1793/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України", а в смт Безлюдівка - рішенням Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 26.01.2015 на ХХХVII сесії VI, з огляду на що в силу положень підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України норми вказаних рішень підлягають застосуванню з метою оподаткування не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.
Інспекція оскаржила рішення судів першої апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: принцип стабільності, передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, застосовується у разі внесення змін до елементів податків та зборів, а не при встановленні нових податків; норма підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України є спеціальною, у зв`язку з чим податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, як обов`язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм статті 266 Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2015, безвідносно прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку.
ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.01.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 18.01.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 є власником об`єктів житлової нерухомості, розташованими за наступними адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 ; АДРЕСА_12 ; АДРЕСА_13 ; АДРЕСА_13 . Загальна житлова площа вказаних об`єктів житлової нерухомості складає 835,10 кв.м., що не заперечувалося представником позивача як в частині переліку об`єктів нерухомості, так і їх площі.
Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 №1793/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України" встановлено у 2015 році податок на майно, складовими якого є: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортний податок; плата за землю та затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові.
26.01.2015 Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області на ХХХVII сесії VI скликання прийнято рішення про введення в дію на території Безлюдівської селищної ради податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01.01.2015 та встановлені ставки податку для об`єктів житлової нерухомості - у розмірі 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, - у розмірі 0,1 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Інспекцією 30.06.2016 винесені податкові повідомлення-рішення за №№ 1028/1303-1042/1303, якими ОСОБА_1 були визначені суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого рішенням від 07.10.2016 № 3176/К/20-40-10-01-14 скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, податкові повідомлення-рішення скасовані в частині.
З урахуванням процедури адміністративного оскарженні Інспекція 15.11.2016 прийняла податкові повідомлення-рішення: № 5245/1303, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у розмірі 578,55 грн; № 5246/1303, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у розмірі 721,06 грн; № 5247/1303, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у розмірі 650,92 грн; № 5248/1303, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у розмірі 1411,66 грн; № 5249/1303, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у розмірі 1433,59 грн; № 5250/1303, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у розмірі 123,43 грн; № 5251/1303, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у розмірі 1372,90 грн.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів н