ПОСТАНОВА
Іменем України
20 січня 2022 року
м. Київ
справа №560/3499/18
адміністративне провадження № К/9901/15861/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів Курка О.П., Совгири Д.І.)
у справі №560/3499/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області,
третя особа - Філія "Старокостянтинівський райавтодор" ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа ВАТ "Державна акціонерна компанія" ДП "Хмельницький облавтодор" Філія "Старокостянтинівський райавтодор", в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідки від 21.05.2018 №100;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за фактично відпрацьований час за дні роботи з 17 липня 1986 року по 27 липня 1986 року в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, взявши для обчислення пенсії суму фактичної заробітної плати - 1286,52 карбованців на підставі довідки від 21.05.2018 №100, виданої філією "Старокостянтинівський райавтодор" ДП "Хмельницькоблавтодор" відповідно до ч. 1 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.07.2018 року та з урахуванням виплачених сум.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
4. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області засобами поштового зв`язку надіслало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 16.06.2011 ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
6. На підставі наказу від 18.11.1985 №87 позивач був прийнятий на роботу у Старокостянтинівське ДРСУ-71 машиністом екскаватору по четвертому розряду, в подальшому переведений машиністом автогудронатора по четвертому розряду, та водієм 2-го класу. В березні 1988 року позивач був звільнений за згодою сторін.
7. В подальшому, Старокостянтинівське ДРСУ-71 перейменоване з правами правонаступника на філію "Старокостянтинівський райавтодор" ДП "Хмельницькоблавтодор" .
8. У зв`язку із аварією на Чорнобильській АЕС наказом №26 по Старокостянтинівському дорожньому ремонтно-будівельному управлінню №71 від 14.07.1986 ОСОБА_1 був відряджений на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС строком з 17.07.1986 по 27.07.1986 в м. Іванків Київської області, та проводив дезактивацію автодоріг по маршруту: Іванків-Чорнобиль-Копачі-Черевач-Дитятки-Приборськ.
9. Відповідно до довідки виданої 04.04.2012 №43 ВАТ "Державна акціонерна компанія" ДП "Хмельницький облавтодор" Філія "Старокостянтинівський райавтодор", заробітна плата ОСОБА_1 в Старокостянтинівському ДРСУ-71 складала: всього за липень місяць 1986 року - в сумі 383,20 крб., в тому числі з 01.07.1986 по 17.07.1986 - 75,36 крб., з 18.07.1986 по 27.07.1986 (19, 21, 23, 25, 27 липня 1986 року) за 5 м/змін по 10 годин в Чорнобильській зоні - 301,57 крб., з 28.07.1986 по 31.07.1986 - 6,27 крб.
10. В подальшому, 14.05.2018 начальником філії "Старокостянтинівський райавтодор" М.І.Леськов було прийнято наказ №85 "Про перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за дні роботи у зоні відчуження з 17.07.1986 року по 27.07.1986 з урахуванням нормативно-правових актів, які регламентують оплату праці в зоні відчуження 1986 року".
11. 21.05.2018 керівником ВАТ "Державна акціонерна компанія" ДП "Хмельницький облавтодор" Філія "Старокостянтинівський райавтодор" було видано ОСОБА_1 довідку №100 про те, що йому за роботу в населеному пункті зони відчуження в Чорнобиль, Копачі, Черевач, Дитятко з 17.07.1986 по 27.07.1986 по місцю роботи Старокостянтинівське дорожне ремонтно-будівельне управління №71 на посаді машиніста автогудронатора посадовий оклад (годинна тарифна ставка) 1,40 крб. виплачена заробітна плата в сумі 301,57 крб., донарахована сума 984,95 крб. невиплачена (згідно заяви ОСОБА_1 ), з урахуванням середнього коефіцієнта 3,25 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7.
12. 02.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії із заробітної плати, що вказана у довідці для призначення пенсії №100 від 21.05.2018.
13. У відповіді, оформленій листом від 01.10.2018 №32846/03 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату від 21.05.2018 №100, виданої філією "Старокостянтинівський райавтод ДП "Хмельницького облавтодора", зазначивши, що перерахунок заробітку працівника за виконання ним роботи в зоні відчуження, незалежно від того виплачується донарахована сума підприємством чи не виплачується, повинен супроводжуватися належним чином оформленням документів по обліку заробітної плати, обов`язковим відображенням сум перерахунку в особовому рахунку працівника.
14. Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з факту відсутності первинних бухгалтерських документів (особових рахунків, платіжних відомостей тощо) про нараховані і виплачені позивачу суми заробітної плати, зазначені у довідці від 21.05.2018 №100.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки в довідці від 21.05.2018 №100 відображена заробітна плата позивача за період роботи у зоні відчуження з 17.07.1986 по 27.07.1986 у розмірі 1286,52 крб., тому зазначені кошти слід врахувати для обчислення пенсії ОСОБА_1 . На переконання апеляційного суду, позивач надавав відповідачу всі первинні документи, які необхідні для проведення перерахунку пенсії. Обґрунтованість видачі довідки підтверджується Постановами ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС, які регулюють спірні правовідносини.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про підтвердження первинними документами відомостей, зазначених у довідці від 21.05.2018 №100. Також, на переконання заявника касаційної скарги, суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин законодавство, частина якого втратила чинність ще до виникнення спірних правовідносин, а інша частина - на спірні правовідносини не розповсюджується.
18. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив суд рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
20. Згідно зі статтею 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
21. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
22. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).
23. У відповідності до п.1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
24. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п.2 Порядку № 1210).
25. Згідно з пп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
26. Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
27. Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
28. Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
29. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
30. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати виключно відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі та інших первинних документах за відповідний період.
31. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №529/693/17 та від 25 вересня 2018 року у справі №539/1386/17 і колегія суддів не вбачає підстав від неї відступати.
32. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до довідки, виданої 04.04.2012 №43 ВАТ "Державна акціонерна компанія" ДП "Хмельницький облавтодор" Філія "Старокостянтинівський райавтодор", заробітна плата ОСОБА_1 в Старокостянтинівському ДРСУ-71 всього за липень місяць 1986 року складала 383,20 крб.
33. Суд першої інстанції встановив, що первинних документів, підтверджуючих перебування позивача у населених пунктах Чорнобиль-Копачі-Черевач-Дитятки-Приборськ разом з довідкою від 21.05.2018 №100 не надано. Табелі робочого часу також відсутні. На вимогу суду першої інстанції представником ВАТ "Державна акціонерна компанія" ДП "Хмельницький облавтодор" Філія "Старокостянтинівський райавтодор" суду не надано первинних бухгалтерських документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів) про нараховану і виплачену заробітну плату позивачу, за період його перебування у населених пунктах Чорнобиль-Копачі-Черевач-Дитятки-Приборськ.
34. Представник ВАТ "Державна акціонерна компанія" ДП "Хмельницький облавтодор" Філія "Старокостянтинівський райавтодор" в судовому засіданні в суді першої інстанції не зміг надати суду пояснень, на підставі саме яких документів начальником філії "Старокостянтинівський райавтодор" видано позивачеві оновлену довідку про заробітну плату від 21.05.2018 №100.
35. Окремо колегія суддів зазначає, що ані позивач ані суд апеляційної інстанції жодним чином не обґрунтовують наявність розбіжностей між довідкою від 04.04.2012 №43 (видана на підставі первинних документів, перелічених в ній) та довідкою від 21.05.2018 №100.
36. Твердження суду апеляційної інстанції про той факт, що позивач надавав відповідачу всі первинні документи, які необхідні для проведення перерахунку пенсії, колегія суддів визнає безпідставним, оскільки воно не підкріплене посиланням на будь-які докази та/або документи.
37. Посилання позивача на ряд нормативно правових актів ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС колегія суддів також відхиляє, оскільки підставою для відмови позивачу в перерахунку пенсії в першу чергу була відсутність первинних документів на підтвердження зазначених у довідці від 21.05.2018 №100 відомостей.
38. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи спірне рішення про відмову в перерахунку пенсії, діяв межах своїх повноважень на виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому підстав для задоволення позову немає.
39. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
40. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнято з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасовано апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 345, 349, 352, 355, 356 КАС України, Суд