ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 2а-16510/12/2670
адміністративне провадження № К/9901/13161/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №2а-16510/12/2670
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року, постановлену в складі: головуючого судді Шейко Т.І., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів Ганечко О.М., Кузьмишиної О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - відповідач), за участю третьої особи - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним і скасування наказу від 31.10.2012 №505-к щодо її звільнення з посади заступника директора Департаменту юридичного забезпечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, поновлення на вказаній посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасовані, а адміністративну справу №2а-16510/12/2670 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2016 року судом замінено відповідача - Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України на належного - Національну комісію, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.
5. Позивачкою подано заяву про зміну позовних вимог, в якій вона заявляє такі вимоги: визнати протиправним та скасувати наказ голови Комісії з ліквідації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Цая В.М. від 31 жовтня 2012 року №505-к "Про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з ліквідацією Держфінпослуг", зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, поновити ОСОБА_1, яку було звільнено з посади заступника директора Департаменту юридичного забезпечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, на рівнозначній посаді у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
6. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ голови Комісії з ліквідації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Цая В.М. від 31 жовтня 2012 року №505-к "Про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з ліквідацією Держфінпослуг". Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, поновити з 02 листопада 2012 року ОСОБА_1, яку було звільнено з посади заступника директора Департаменту юридичного забезпечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, на рівнозначній посаді у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2012 року по 18 травня 2017 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
7. Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2017 року скасовано. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2017 року скасовано в частині зобов`язання Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2012 року по 18 травня 2017 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2012 року по 18 травня 2017 року у розмірі 507875,16 грн (п`ятсот сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 16 копійок, за вирахуванням всіх необхідних податків та зборів. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2017 року залишено без змін.
8. Під час перебування адміністративної справи в судах вищих інстанцій, а саме 25 січня 2018 року, до суду першої інстанції надійшла заява від відповідача про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2017 року за нововиявленими обставинами.
9. На обґрунтування заяви заявник указує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося 55 років, тобто настав граничний вік її перебування на державній службі. 25 березня 2009 року Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулась до Головного управління державної служби України з листом №4224/17-5 з проханням продовжити термін перебування на державній службі ОСОБА_1 . Листом від 08 травня 2009 року №3155/42-09 Головне управління державної служби України повідомило Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, що з продовженням терміну перебування на державній службі ОСОБА_1 не погоджується (копію цього листа отримано Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, 18 січня 2018 року). Відповідно до роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби, висловленого в листах від 09 січня 2018 року №142/13-1 та від 17 січня 2018 року №378/13-18, у разі відсутності погодженого подання Головного управління державної служби України на дату досягнення граничного віку перебування на державній службі або закінчення терміну попереднього продовження (18 травня 2009 року), державна служба такого державного службовця має бути припинена на підставі пункту 3 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу". Отже, за твердження заявника, державна служба Ткаченко Г.П. припинилася задовго до її незаконного звільнення, а саме з 19 травня 2009 року і у нього відсутній обов`язок щодо поновлення останньої на посаді. Указані обставини, на думку заявника, є нововиявленими.
10. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, про перегляд судового рішення - постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2017 року у справі №2а-16510/12/2670, за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
11. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до приписів статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наведені відповідачем обставини не можуть уважатися нововиявленими.
12. Так, суд першої інстанції зазначив, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, брала участь у розгляді цієї справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційній та касаційній інстанціях. Матеріали справи містять ряд актів приймання-передачі документів від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в архів Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, а тому твердження останнього про отримання ним лише 18 січня 2018 року листа Головного управління державної служби України від 08 травня 2009 року №3155/42-09 судом першої інстанції не приймаються.
13. Апеляційний суд, погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, вказав, що Головним управлінням державної служби України від 25 квітня 2007 року №3358/42-07 позивачці погоджено продовження терміну перебування на державні службі до 18 травня 2009 року (том 1, а.с. 55). Наказом Головного управління державної служби України від 02 червня 2009 року №7345/17-5 строк перебування позивачці на державній службі було продовжено до 18 травня 2012 року (том 1, а.с. 56). Отож посилання заявника на ту обставину, що листом Головного управління державної служби України від 08 травня 2009 року №3155/42-09 було повідомлено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, що продовження терміну перебування на державній службі ОСОБА_1 не погоджується, є безпідставним.
14. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що позивачку було звільнено наказом від 31 жовтня 2012 року №505-к з посади заступника директора Департаменту юридичного забезпечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 01 листопада 2012 року у зв`язку з ліквідацією Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (том 1, а.с. 10), а не у зв`язку з досягненням державним службовцем граничного віку проходження державної служби. На виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2017 року у справі №2а-16510/12/2670 ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді з дня, наступного за днем її незаконного звільнення, тобто з 02 листопада 2012 року. Наведене не позбавляє позивачку права залишити службу, у зв`язку з досягненням нею пенсійного віку. Таким чином, посилання заявника на вказану обставину, як нововиявлену є також необґрунтованим.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
16. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у цьому випадку судами попередніх інстанцій не правильно застосовано пункт 1 частини другої статті 361 КАС України в частині визначення обставини, на яку посилався відповідач як на нововиявлену, за якою можливо здійснити перегляд рішення суду.
17. Скаржник пояснює, що такою істотною обставиною є саме факт отримання ним роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби, висловленого в листах від 09 січня 2018 року №142/13-1 та від 17 січня 2018 року №378/13-18.
18. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Данилевич Н.А., Шарапі В.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 07 травня 2020 року №757/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
22. У відзиві на касаційну скаргу позивачка просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
23. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень КАС України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
24. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
25. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Статтею 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
28. Згідно з частинами другою та третьою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
29. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
30. Приписами частини четвертої статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
31. Відповідно до частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
32. Статтею 365 КАС України встановлено порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Так, відповідно до частин першої, другої цієї статті КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
33. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.