ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2022 року
м. Київ
справа №420/682/20
адміністративне провадження № К/9901/32068/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/682/20
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Одеської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 (колегія у складі: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №275 від 25.07.2019 "Про демонтаж тимчасових споруд" в частині демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1.
2. В обґрунтування позову, позивач, серед іншого посилалась на те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач порушив порядок проведення обстеження об`єкта, оскільки таке обстеження відбулось за відсутності власника об`єкта нерухомості або уповноваженої ним особи, а в самому акті обстеження та у приписі №002613 наведена недостовірна інформація щодо відмови у отриманні цих документів. Припис був виданий на демонтаж тимчасової споруди, тоді як демонтований об`єкт є нежитловим приміщенням та капітальною спорудою, яка на праві власності належить позивачу, що підтверджено відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно та висновок експерта, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення про демонтаж саме тимчасової споруди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасоване рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №275 від 25.07.2019 "Про демонтаж тимчасових споруд" в частині демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1.
4. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021.
5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 420/682/20.
6. 07.07.2021 до апеляційного суду надійшло клопотання Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому апелянт просив зупинити провадження у справі №420/682/20 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій цивільній справі №522/8259/21.
7. В обґрунтування заявленого клопотання заявник посилається на те, що в основу оскаржуваного в цій справі рішення покладені висновки Одеського окружного адміністративного суду про те, що оспорюване рішення виконавчого комітету було прийнято за наявності факту набуття об`єктом статусу нерухомого майна, що підтверджено державною реєстрацією права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість, в межах цивільної справи №522/8259/21 Одеської міською радою оскаржуються правочини, за якими ОСОБА_2 та в подальшому ОСОБА_1 було набуто право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке по суті є тимчасовою спорудою, на яке за нормами чинного законодавства не може виникати право власності.
8. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 задоволено клопотання виконавчого комітету Одеської міської ради про зупинення провадження у справі №420/682/20. Зупинено провадження у справі № 420/682/20 за апеляційною скаргою виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі №522/8259/21.
9. Зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що оскільки при розгляді цієї справи в порядку адміністративного судочинства, суд не наділений повноваженням визнавати оспорювані правочини недійними, а лише приймає як встановлений юридичний факт наявність правочинів та правових наслідків, що виникають на підставі цих правочинів, то апеляційний суд погоджується із доводами апелянта щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі №420/682/20 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій цивільній справі №522/8259/21. При цьому апеляційний суд зазначає, що зібрані в цій адміністративній справі докази (на підставі яких встановлені та оцінені обставини (факти), які є предметом судового розгляду) є предметом розгляду в іншій цивільній справі №522/8259/21, що створює об`єктивну неможливість розгляду справи №420/682/20 до вирішення іншої цивільної справи №522/8259/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. 28.08.2021 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021, в якій вона просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
11. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що підставою подання позову у цій справі є суто правовий статус майна, а саме капітальна будівля як об`єкт нерухомості, не залежно від порядку реєстрації прав на нього, тоді як підставою подання позову у справі №522/8259/21 є саме порядок реєстрації права власності на капітальну будівлю як об`єкт нерухомості. Відповідно дійсними обставинами, які мають значення для вирішення справи№420/682/20 по суті є технічні характеристики об`єкту за адресою: АДРЕСА_1, які були дослідженні належним чином Одеським окружним адміністративним судом, який за результатами експертного дослідження встановив, що незалежно від обсягу прав на спірний об`єкт, він був капітальною будівлею, і, відповідно, не підлягав демонтажу, а лише міг бути знесеним за позовами уповноважених органів.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. 28.08.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
14. Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021.
15. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2022 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19.01.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
17. Положеннями статті 236 КАС України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов`язаний вчинити дану процесуальну дію.
18. Перелік цих підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
19. У частині першій статті 236 КАС України визначено перелік підстав, з виникненням яких процесуальне законодавство визначає обов`язок суду вчинити відповідну процесуальну дію, зокрема об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 3).
20. З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
21. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
22. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
23. Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18.09.2018 у справі № 9901/314/19 та від 16.10.2019 у справі № 800/330/17, а також у постанові Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 160/9902/19.
24. Водночас колегія суддів звертає увагу, що пункт 3 частини першої статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
25. Отже, зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявні підстави для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі №522/8259/21.
26. З матеріалів справи вбачається, що як позовні вимоги, так і висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №275 від 25.07.2019 "Про демонтаж тимчасових споруд" в частині демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, ґрунтуються на тому, що на час прийняття оскаржуваного рішення тимчасова споруда набула статусу нерухомого майна, що підтверджено фактом державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомого майна, та, у свою чергу, спростовує доводи правомірності прийняття рішення про демонтаж тимчасової споруди.
27. Тому, зважаючи на предмет та підстави позову, у цій справі Суд має з`ясувати правовий статус будівлі (тимчасова споруда чи капітальна будівля), оскільки порядок реалізації повноважень щодо їх демонтажу є різним. Крім того, позивач оскаржував спірне рішення відповідача з тих підстав, що таким рішенням передбачається демонтаж належного йому на праві власності об`єкта нерухомості (капітальної будівлі), а відповідач, в свою чергу, спростовував наявність такого об`єкта у позивача.
28. Так, апеляційним судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 522/8259/21 за позовом Одеської міської ради до приватного підприємства "Корал", ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: Виробничий кооператив "Колос", про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним протоколу загальних зборів та акту приймання-передачі майна - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
29. Згідно з приписами частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
30. Згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
31. Таким положенням Основного Закону України кореспондують приписи статей 319, 328 ЦК України, за змістом яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
32. За змістом частин першої, другої статті 182 цього ж кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
33. В свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
34. Також статтею 331 ЦК України (частина друга) встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
35. Об`єктами ж будівництва, у розумінні абзацу п`ятого частини першої статті 4 Закону №3038-VI є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
36. Системний аналіз названих правових норм законодавства дає підстави для висновку, що нерухоме майно, в тому числі новостворений об`єкт будівництва, стосовно якого здійснена державна реєстрація права власності, набуває певного правового статусу і перебуває під захистом держави, яка офіційно визнала і підтвердила факт набуття речових прав на таке нерухоме майно.
37. Аналогічна правова викладена в постанові Верховного Суду від 05.10.2020 у справі № 826/10813/16.
38. Разом з тим, державна реєстрація права власності на спірний об`єкт є предметом розгляду у цивільній справі № 522/8259/21, а тому колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України підстав для зупинення провадження у справі.
39. Більш того, на даний момент з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Приморський районний суд м. Одеси рішенням у справі №522/8259/21 позовну заяву Одеської міської ради до приватного підприємства "Корал", ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: Виробничий кооператив "Колос", про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним протоколу загальних зборів та акту приймання-передачі майна - задовольнив, зазначивши, серед іншого, що недостовірним є визначеність правового статусу об`єкта нерухомого майна виключно на підставі факту державної реєстрації права власності на останній, без з`ясування підстав виникнення такого права власності та в даному випадку обставин "перетворення" тимчасової споруди на нібито об`єкт нерухомого майна з захопленням земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси.
40. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при постановленні ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
41. Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанцій.
42. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -