ПОСТАНОВА
Іменем України
18 січня 2022 року
Київ
справа №642/3708/17
адміністративне провадження № К/9901/25589/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу 642/3708/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2017 року (ухвалену у складі головуючого судді Шрамко Л.Л.)та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Макаренко Я.М., суддів: Мінаєвої О.М., Бартош Н.С.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, оформлене п. 15 протоколу №54 від 26 травня 2017;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013, у зв`язку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги позивачу;
- зобов`язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення;
- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ним було подано до Харківського обласного військового комісаріату заяву та повний перелік документів необхідних для прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", втім відповідач безпідставно відмовив у задоволенні заяви з мотивів, що позивач проходив службу в прикордонних військах КДБ СРСР та не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 15 серпня 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
Скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оформлене пунктом 15 протоколу №54 від 26 травня 2017.
Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України, документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути висновок та документи подані Харківським військовим комісаріатом та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" в Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір в розмірі 640 грн. на користь Державного бюджету України.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що витяг із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №2469 від 14 жовтня 2013 є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. Також зазначено, що заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги Комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби по суті не розглядалась, пропозиції Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та визначення її розміру не надавались.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 11 січня 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2017 у справі № 642/3708/17 залишити без змін.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскільки позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, то в силу ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Порядку № 975 обов`язок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 19 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 642/3708/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що порядком № 975 передбачено виплату одноразової грошової допомоги, лише у випадку коли особі, у якої інвалідність настала, внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначеної причини, а оскільки інвалідність позивача настала внаслідок поранення, контузії які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на думку скаржника відсутні належні причини та підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Також вказує, що Міністерство оборони України не є тим компетентним органом, який має здійснити позивачу виплату одноразової допомоги.
8. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гриціва М. І., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 642/3708/17.
10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 02 липня 2019 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подавав.
11. Верховний Суд ухвалою від 17 січня 2022 року прийняв до провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України, відмовив у задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи за участі його представника, справу призначив до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 18 січня 2022 року.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08 лютого2017 року у справі №642/66/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату задоволені. Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Листом Харківського обласного військового комісаріату від 17 липня 2017 №1848/ВСЗ позивачу повідомлено, що п. 15 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 26 травня 2017 №54 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оскільки заявник на день звільнення з військової служби проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР. Крім того, заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час встановлення позивачу інвалідності III групи) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Частиною 9 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975 відповідно до п. 2 ст. 162 та п. 9 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" затверджено Порядок № 975.
Вказаний нормативний акт визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Відповідно до п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу наведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, слідує висновок про те, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).
Подібний висновок було висловлено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №754/5986/16-а.
15. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
У пункті 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду IIІ групи.
Згідно листа Харківського обласного військового комісаріату від 17 липня 2017 р. №1848/ВСЗ позивача 15 вересня 2014 р. під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10ААБ №21702 від 15 вересня 2014 р.
На день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, тобто 15 вересня 2014 діяв Порядок № 975, а тому питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги має вирішуватися відповідно до зазначеного нормативного акта.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 у справі № 288/349/17.
16. Відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги Міністерство оборони обґрунтовувало рішення тим, що витрати, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України, а також відсутністю документу, який засвідчує про обставини поранення.
Надаючи оцінку правомірності рішення відповідача колегія суддів зазначає про таке.
17. Як вбачається з військового квитка та архівної довідки від 02 грудня 2013р., позивач проходив військову службу у Збройних Силах України з 11 листопада 1986 р. по 21 лютого 1989р. у військовій частині 2042.
Колегія суддів вказує, що згідно з п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 року № 10224-ХІ "Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ" прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.
Разом з тим, станом на час проходження позивачем строкової військової служби та отримання поранення прикордонні війська входили до складу Збройних Сил СРСР.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 № 1431-ХІІ "Про військові формування" підпорядковано всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України. Уряд України приступив до створення Збройних сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної ради, Кабінету Міністрів України і Національного банку України.
Статтею 4 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 № 1543-ХІІ встановлено, що органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України.
Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.
Оскільки позивач проходив службу саме у Збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому утриманні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, перебував на обліку в органах Міністерство оборони України, колегія суддів вважає, що обов`язком Міністерства оборони в даних правовідносинах є призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі встановленому ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов`язок щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, в тому числі особам, які проходили військову службу у Збройних силах СРСР, у разі встановлення їм відповідної групи інвалідності.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 26.09.2018 (справа №760/9113/17), від 18.10.2018 (справа №820/3353/16), від 02.11.2018 (справа №825/1558/18), від 19 грудня 2019 року (справа №825/948/16).
18. Стосовно доводів касатора про відсутність документу, що свідчить про обставини поранення ОСОБА_1, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом)
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги
22. Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
19. Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
20. При цьому Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
21. Водночас подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
22. Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов`язку щодо їх витребовування.
У зазначеній справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
23. Враховуючи висновки зроблені Верховним Судом при розгляді справи № 822/220/18 та те, що однією із підстав відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 стала відсутність документа, що свідчить про обставини поранення, колегія суддів зазначає, що витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.10.2013 № 2469, вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень.
24. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що позивач не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а протокол військово-лікарської комісії, не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
Таким чином, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, оскільки ним подано не всі передбачені Порядком №975 документи для отримання такої допомоги.
Відтак, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 344, 349, 351, 356 КАС України, Суд -