ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 580/2731/20
адміністративне провадження № К/9901/30699/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Ханової Р.Ф.,
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Ніколаєва Г.О.,
представника Відповідача: Біллоуса В.Ю.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м`ясна компанія"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року (головуючий суддя Грибан І.О., судді: Кузьмишина О.М., Лічевецький І.О.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м`ясна компанія"
до Головного управління ДПС у Черкаській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська м`ясна компанія" (надалі також - Позивач, ТОВ "Черкаська м`ясна компанія", скаржник) звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (надалі також - Відповідач) від 8 квітня 2020 року №0004000501, №0004010501, №0004020502, №0004030501, №0004040501, №0004050501, №0004060501, №0004070501, №0004080501, №0004090501, №0004100501, №0004110501, №0004120501 та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 8 квітня 2020 року №8191/23-00-05-0116 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м`ясна компанія".
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акта про результати документальної планової виїзної перевірки та не відповідають фактичним обставинам справи.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 8 квітня 2020 року: №0004010501 за платежем податок на додану вартість на загальну суму штрафу 9795229,79 грн; №0004020501 за платежем податок на додану вартість на загальну суму штрафу 49,02 грн; №0004040501 за платежем єдиного податку з сільськогосподарського товаровиробника на суму зобов`язання 82802,69 грн; №0004050501 за платежем єдиного податку з сільськогосподарського товаровиробника на суму зобов`язання 50011,71 грн; №0004060501 за платежем єдиного податку з сільськогосподарського товаровиробника на суму зобов`язання 485313,71 грн; №0004070501 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму штрафних (фінансових) санкцій 170,00 грн; №0004080501 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму грошового зобов`язання 9122774,00 грн та за штрафними санкціями 2280694,00 грн; №0004090501 за платежем рентна плата за спеціальне використання води на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 680 грн; №0004100501 за платежем рентна плата за спеціальне використання води на суму грошового зобов`язання 2001,28 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 50,32 грн; №0004110501 за платежем рентна плата за спеціальне використання води на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 680 грн; №0004120501 за платежем рентна плата за спеціальне використання води на суму грошового зобов`язання 39249,60 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 9812,40 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 8 квітня 2020 року №8191/23-00-05-0116 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м`ясна компанія". В решті позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції зазначив про те, що наведений у акті перевірки перелік документів платника податків свідчить про вибіркову перевірку наданих документів, водночас дані щодо витребування додаткових документів та їх ненадання платником податків під час перевірки відсутні. Судом першої інстанції також враховано й те, що в додатках до заперечень на акт перевірки містяться відомості про переміщення тварин (свиней), реєстраційні свідоцтва тварин, а одержання відповідних супровідних ветеринарних документів щодо придатності тварин до переміщення до місць забою підтверджується інформацією Лисянської та Чигиринської районних державних лікарень ветеринарної медицини. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи надані Позивачем, а саме видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, ветеринарні свідоцтва та реєстраційні посвідчення у своїй сукупності дають можливість переконатись у здійсненні таких господарських операцій. Водночас, Відповідачем не доведено вибуття продукції на користь інших контрагентів, як і того, що відповідна продукція не є продуктом сільськогосподарського товаровиробника, відтак висновки про те, що отриманий дохід від такої діяльності у 2019 році слід віднести до інших операційних доходів, що свідчить про заниження податку на прибуток, є безпідставними. По факту порушених кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагентів Позивача суд першої інстанції зауважив на тому, що первинними документами в матеріалах справи підтверджено фактичний рух товарно-матеріальних цінностей та їх оплату, натомість вироки суду щодо посадових осіб покупців сільгосппродукції Позивача відсутні. За наведеного, суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 8 квітня 2020 року №0004010501 по податку на додану вартість на загальну суму штрафу 9795229,79 грн.
Оскільки отримані від контрагентів грошові кошти на загальну суму 117561813,80 грн є доходом від реалізації власної сільськогосподарської продукції, за відсутності доказів вибуття іншим контрагентам та іншої продукції, аніж продукції сільськогосподарського товаровиробника, суд першої інстанції визнав недоведеними висновки контролюючого органу щодо заниження податку на прибуток на суму інших операційних доходів від реалізації продукції власного сільськогосподарського виробництва, що й слугувало підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 8 квітня 2020 року №0004080501 про визначення податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням на суму 9122774 грн та за штрафними санкціями на суму 2280694 грн.
За безпідставністю висновків про завищення частки сільськогосподарського товаровиробника у 2018 році, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є протиправним.
Суд першої інстанції також визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 8 квітня 2020 року №0004040501, №0004050501, №0004050501, №0004070501, №0004090501, №0004100501, №0004110501, №0004120501, №0004020502 як похідні та пов`язані з податковими повідомленнями-рішеннями від 8 квітня 2020 року №0004010501 та №0004080501.
Відмовляючи у іншій частині позовних вимог суд першої інстанції визнав списання біологічних активів (падіж свиней) як невикористання в оподатковуваних операціях, що охоплюється пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), що слугувало підставою для визнання правомірним податкового повідомлення-рішення від 8 квітня 2020 року №0004000501; а неподання повідомлень про оренду земельних ділянок та придбання квартири слугувало підставою для відмови в позові в частині податкового повідомлення-рішення від 8 квітня 2020 року №0004030501.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що перевіркою встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що більшість наданих до справи документів первинного бухгалтерського обліку мають розбіжності між собою та не оформлені належним чином. Зокрема, використання одного транспортного засобу для перевезення сільськогосподарських тварин (свиней) різними перевізниками та водіями, зазначення представниками за довіреностями від певних ризикових контрагентів на отримання тварин та водіями у товарно-транспортних накладних одних й тих же осіб, відсутність підписів головного бухгалтера на деяких довіреностях, в той час як експедитором згідно з товарно-транспортними накладними вказано іншу особу. Вказане, за висновками апеляційного суду, доводить дефектність документів по спірним операціям Позивача. Також, судом апеляційної інстанції враховано, що перевезення тварин здійснювалось до місця забою в с. Війтівка Бершадського району Вінницької області до ОСОБА_1, який, зі свого боку, заперечує надання послуг перевезення та заперечує надання послуг по забою тварин контрагентам Позивача, про що також зазначено у письмовому протоколі допиту свідка від 3 березня 2020 року. Відсутність необхідних трудових та виробничих ресурсів для здійснення такого виду фінансово-господарської діяльності, досудові розслідування по ряду кримінальних проваджень, відсутність подальшої реалізації свиней в живій вазі по ланцюгу постачання свідчить, за висновком суду апеляційної інстанції, про формальне документальне оформлення спірних операцій без реального постачання сільськогосподарських тварин таким контрагентам. Оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва у 2018 році склала менш як 75 відсотків, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими висновки контролюючого органу про обов`язок Позивача у 2019 році перейти до сплати податку на прибуток на загальних підставах.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач стверджує про безпідставність доводів скаржника зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги залишивши рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Відповідачем також подано клопотання про закриття касаційного провадження, мотивоване відмінністю фактичних обставин цієї справи порівняно з тими, що були предметом судового дослідження у межах справ, наведених скаржником в контексті застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Черкаська м`ясна компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 cічня 2017 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням пункту 102.1 статті 102 ПК України, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 19 березня 2020 року №76/23-00-05-0105/21374213, в якому встановлено порушення:
1. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298, пункту 299.11 статті 299 ПК України, пунктів 5, 7, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, пункту 3.2 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2019 рік на суму 9122774 грн;
2. підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 137.5 статті 135 ПК України, в результаті чого не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2019 рік;
3. пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпунктів 192.1.1, 192.1.2 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.5 статті 198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 20076 грн, у тому числі за грудень 2018 року на суму 3176 грн, за жовтень 2019 року на суму 16900 грн та завищено за листопад 2018 року на суму 3176 грн;
4. пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної з податком на додану вартість в сумі 490,22 грн до 15 календарних днів;
5. вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 19607359,73 грн;
6. підпункту 4) пункту 299.10. статті 299 ПК України, в результаті чого підлягає анулюванню реєстрація ТОВ "Черкаська м`ясна компанія" платником єдиного податку четвертої групи за 2019 та 2020 рік;
7. підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України, в результаті чого завищено єдиний податок четвертої групи по с. Рубаний Міст, Лисянського району (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7122886001) на загальну суму 50011,71 грн, у тому числі за 1 квартал 2019 року на суму 5001,17 грн, 2 квартал 2019 року на суму 5001,17 грн, 3 квартал 2019 року на суму 25005,86 грн, 4 квартал 2019 року на суму 15003,51 грн;
8. підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України, в результаті чого завищено єдиний податок четвертої групи по с. Мар`янівка Лисянського району (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7122884401) на загальну суму 485313,71 грн, у тому числі за 1 квартал 2019 року на суму 48531,37 грн, 2 квартал 2019 року на суму 48531,37 грн, 3 квартал 2019 року на суму 242656,87 грн, 4 квартал 2019 року на суму 145594,10 грн;
9. підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України, внаслідок чого завищено єдиний податок четвертої групи по м. Черкаси (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110136700) на загальну суму 82802,69 грн, у тому числі за 1 квартал 2019 року на суму 8280,27 грн, 2 квартал 2019 року на суму 8280,27 грн, 3 квартал 2019 року на суму 41401,36 грн, 4 квартал 2019 року на суму 24840,79 грн;
10. пункту 51.1 статті 51 та пункту 176.2 "б" статті 176 ПК України, в результаті чого не своєчасно подано податкові розрахунки за формою №1-ДФ за ІІ квартал та ІІІ квартал 2017 року;
11. пунктів 255.1, 255.3, 255.11 статті 255, пунктів 257.1, 257.2 статті 257 ПК України, внаслідок чого занижено рентну плату за спеціальне використання води по м. Черкаси (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110136700) на загальну суму 201,28 грн, в тому числі за 1 квартал 2019 року на суму 37,74 грн, 2 квартал 2019 року на суму 75,48 грн, 3 квартал 2019 року на суму 56,61 грн, 4 квартал 2019 року на суму 31,45 грн;
12. пункту 257.3 статті 257 ПК України, в результаті чого не подано податкові декларації з рентної плати за спеціальне використання води по м. Черкаси (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110136700) за 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2019 року, 3 квартал 2019 року, 4 квартал 2019 року.
13. пунктів 255.1, 255.3, 255.11 статті 255, пунктів 257.1, 257.2 статті 257 ПК України, у результаті чого занижено рентну плату за спеціальне використання води по с. Виноград Лисянського району (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7122882001) на загальну суму 39249,60 грн у тому числі: за 1 квартал 2019 року на 6290 грн, за 2 квартал 2019 року на суму 12517,10 грн, за 3 квартал 2019 року на суму 11699,40 грн, за 4 квартал 2019 року на суму 8743,10 грн;
14. пункту 257.3 статті 257 ПК України, що виявилось у не поданні податкових декларацій з рентної плати за спеціальне використання води по с. Виноград Лисянського району (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7122882001) за 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2019 року, 3 квартал 2019 року, 4 квартал 2019 року;
15. пункту 63.3 статті 63 ПК України, абзацу 1 пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300, в результаті чого не подано 5 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.
На підставі акта перевірки Відповідачем 8 квітня 2020 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0004000501, №0004010501, №0004020502, №0004030501, №0004040501, №0004050501, №0004060501, №0004070501, №0004080501, №0004090501, №0004100501, №0004110501, №0004120501, а також рішення №8191/23-00-05-0116 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ "Черкаська м`ясна компанія".
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Скаржник наполягає, що правовідносини, оцінку яким у цій справі надавав суд апеляційної інстанції, є подібними до правовідносин, які досліджувались Верховним Судом у справі №1.380.2019.004714, висновки Верховного Суду у якій невраховано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні. Як у справі, що переглядається, так і у справі №1.380.2019.004714, за наслідком проведеного заходу податкового контролю платнику податків зменшено частку сільськогосподарського товаровиробництва з огляду на визнання податковим органом у ході проведеної перевірки отримання платником податку коштів за реалізовану продукцію сільськогосподарського походження, як такої, що не пов`язано з постачанням сільськогосподарської продукції, а саме реалізацію продукції невідомим господарюючим суб`єктам. Доводи контролюючого органу у обох справах базуються на свідченнях посадових осіб контрагентів, виявлених дефектах в оформленні товарно-транспортних накладних, відсутністю у контрагентів виробничих потужностей і неналежному веденні податкового обліку.
Зауважує й на тому, що надаючи оцінку спірним правовідносинам у цій справі судом апеляційної інстанцій зроблено висновки без урахування правової позиції Верховного Суду щодо подібних правовідносин у постановах від 18 грудня 2018 року у справі №816/1118/17, від 12 листопада 2020 року у справі №803/1575/16, від 27 лютого 2018 року у справі №802/1853/16-а, від 17 червня 2021 року у справі №440/4078/19, від 10 вересня 2020 у справі №2291/12/2070, та від 29 квітня 2021 року у справі №810/3713/16. Подібність правовідносин, на думку скаржника, у наведених справах зводиться до того, що підставою для зняття з платника податків обсягу виробленої і реалізованої сільгосппродукції слугували висновки податкового органу про удаваність господарських операцій щодо продажу продукції сільськогосподарського виробництва суб`єктам господарської діяльності.
Звертає увагу, що податковим органом не заперечується факт реалізації та отримання прибутку від продажу сільськогосподарських тварин (свиней), натомість не визнається факт господарських операцій саме з переліченими у акті перевірки контрагентами з формальних підстав. Стверджує про належне документальне підтвердження достатніми первинними документами реалізації товару (свиней в живій вазі) підприємством Позивача, яке є сільгосптоваровиробником та займається свинарством. Спірні операції, з-поміж іншого, підтверджуються і відповідями державних установ, з яких можливо достовірно встановити відвантаження товару саме контрагентам Позивача, згідно з переліком у акті перевірки. Вважає, що подані як до перевірки, так і у ході судового розгляду документи підтверджують факт перевезення та прибуття тварин (свиней в живій вазі) до ФОП ОСОБА_1 для подальшого забою (за місцезнаходженням забійного цеху: АДРЕСА_1 ) контрагентами ТОВ "Черкаська м`ясна компанія" відповідно до оформлених супровідних документів на товар (товарних накладних, товарно-транспортних накладних, ветеринарних свідоцтв Форми 1, реєстраційних свідоцтв свиней (для суб`єктів господарювання) відомостей переміщення тварин та підтверджують фактичний рух активів (при здійсненнях господарських операцій), та позитивний економічний результат зі змінами у власному капіталі Позивача.
Стверджує, що окремі недоліки в оформленні певних документів, як-от товарно-транспортних накладних, не спростовують реальності постачання сільськогосподарського товару, про що неодноразово зазначалось й Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29 квітня 2021 року у справі №810/3713/16. Судом апеляційної інстанції також безпідставно враховано факти порушення кримінальних проваджень у відношенні посадових осіб контрагентів, позаяк самостійно такі обставини без вироку суду, що набрав законної сили, як і порушення контрагентами правил бухгалтерського або податкового обліку, не є вирішальними для визнання господарських операцій фіктивними.
Вважає безпідставними висновки суду апеляційної інстанції щодо непідтвердження перевезення товару, послуг по забою тварин (свиней у живій вазі) ФОП ОСОБА_1 як таких, що базуються виключно на протоколі допиту свідка ОСОБА_1, оскільки цей процесуальний документ оформлено з порушенням встановлених вимог та у межах цього кримінального провадження відсутній вирок суду, що набрав законної сили. Натомість, Позивачем було надано реєстраційні свідоцтва свиней, відомості про переміщення тварин, які містять відмітки про прийняття тварин, особисті підписи та печатку ФОП ОСОБА_1 (власника господарства - забійного цеху, до якого прибув товар (свині в живій вазі) та дату прибуття товару. Також зазначає, що податковим органом помилково встановлено особу водія ОСОБА_2, який здійснював перевезення у межах спірних операцій, що підтримано судом апеляційної інстанції без перевірки цих даних. Відсутність другого примірника ветеринарних свідоцтв на підтвердження переміщення свиней за межі Черкаської області, що зумовило їх ненадання до перевірки й на що звернув увагу суд апеляційної інстанції, пояснюється їх первинним оформленням в одному примірнику. Проте, відповідями лікарських установ ветеринарної медицини в матеріалах справи належним чином підтверджено як факт проведення огляду тварин перед їх завантаженням з метою підтвердження придатності їх до перевезення автомобільним транспортом, так і оформлення ветеринарних документів - ветеринарних свідоцтв (Форми №1 в одному примірнику) на користь покупців-контрагентів ТОВ "Черкаська м`ясна компанія" у кількості голів, що була реалізована цим контрагентам згідно з первинними бухгалтерськими документами Позивача за період з 2017 по 2019 роки. При цьому стверджує про подання означених реєстраційних свідоцтв Відповідачу разом з запереченнями щодо висновків акта перевірки, що узгоджується з нормою пункту 44.6 статті 44 ПК України, якою передбачено право платника податків подання документів, що не були надані під час перевірки, до прийняття рішення за наслідком проведеної перевірки.
Оскільки перелічені норми ПК України прив`язують перебування на спрощеній системі оподаткування у статусі платника єдиного податку четвертої групи з умовою дотримання юридичними особами частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий звітний рік (має дорівнювати або перевищувати 75 відсотків виготовлення сільськогосподарських товарів над іншими), а предметом спірних операцій Позивача була реалізація власного товару - свиней в живій вазі, які вирощені (відгодовані) саме Позивачем (що не заперечується Відповідачем), прийняті контролюючим органом спірні податкові повідомлення-рішення (які апеляційним судом залишені в силі), як і рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, є протиправними, про що зроблено обґрунтовані висновки судом першої інстанції.
3.2. Доводи Відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
Відповідач наполягає на безпідставному документуванні Позивачем наслідків господарських операцій щодо реалізації ризиковим контрагентам сільськогосподарської продукції.
Вважає безпідставним посилання Позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 7 квітня 2021 року у справі №1.380.2019.004714 та ряду інших справ, вказаних скаржником. Стверджує, що по справі №1.380.2019.004714 суд виходив з того, що несуттєві дефекти в товарно-транспортних накладних не є належним доказом відсутності транспортування м`яса птиці. Натомість інформації щодо перевізника та кількості транспортних засобів, що здійснювали перевезення, як у справі, що переглядається, судові рішення не містять.
Стверджує, що реальність поставок сільськогосподарських тварин (свиней в живій вазі) контрагентам Позивача спростовується тим, що усі перевезення до місця забою до ФОП ОСОБА_1 в с. Війтівка Бершадського району Вінницької області здійснювались одним транспортним засобом, проте різними водіями, в тому числі і ОСОБА_1, який заперечує надання послуг перевезення тварин і їх забою для контрагентів Позивача. Відтак, товарно-транспортні накладні не є належним підтвердженням переміщення товару на відміну від обставин у справі №1.380.2019.004714.
Крім того зауважує щодо розбіжностей у документах бухгалтерського обліку, неналежне оформлення довіреностей (подекуди без підписів головного бухгалтера), не співпадіння підписів на деяких документах та не подання під час перевірки та із запереченнями на акт перевірки ветеринарних свідоцтв форми №1 на підтвердження переміщення сільгосптварин за межі Черкаської області, що правильно враховано судом апеляційної інстанції.
Наведені обставини, які отримали юридичну оцінку суду апеляційної інстанції та визнані обґрунтовано такими, що свідчать про відсутність поставок тварин контрагентам Позивача, відрізняють цю справу в порівнянні зі справою №1.380.2019.004714, відтак скаржник помилково посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 7 квітня 2021 року у справі №1.380.2019.004714, зроблені за інших фактичних обставин, як і на інші постанови Верховного Суду, наведені у касаційній скарзі, висновки у яких не є релевантними до спірних правовідносин.
Тому вважає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Натомість скаржник прагне повторного перегляду та дослідження встановлених обставин у справі та переоцінки доказів.