РІШЕННЯ
Іменем України
13 січня 2022 року
Київ
справа №9901/423/21
адміністративне провадження № П/9901/423/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Яковенка М. М.,
суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Ханової Р. Ф., Шишова О. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Цуцкірідзе І. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 9901/423/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через "Електронний суд" звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП або Рада), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.
2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2021 року вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого-судді Гімона М. М., суддів Білоуса О. В., Дашутіна І. В., Шишова О. О., Яковенка М. М.
3. До вирішення питання про відкриття провадження в справі суддею-доповідачем Гімоном М. М. було заявлено самовідвід від участі у розгляді справи за цим позовом з посиланням на положення пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року.
4. Верховний Суд ухвалою від 19 жовтня 2021 року задовольнив заяву судді Гімона М. М. про самовідвід та постановив відвести його від участі у розгляді справи № 9901/423/21.
5. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2021 року для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним і скасування рішення була сформована колегія суддів у складі: головуючого судді Яковенка М. М., суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Ханової Р. Ф., Шишова О. О.
6. Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
7. До Верховного Суду надійшли клопотання ОСОБА_1 та ВРП про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
8. Ухвалами Верховного Суду від 11 та 15 листопада 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та ВРП про участь у судовому засіданні у справі № 9901/423/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
9. 18 листопада 2021 року у судовому засіданні ВРП подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у його задоволенні.
10. 18 листопада 2021 року, до початку розгляду справи по суті, суддя Блажівська Н. Є. заявила самовідвід від розгляду цієї справи, з посиланням на положення пункту 3 частини першої статті 36 КАС України.
11. Верховний Суд ухвалою від 18 листопада 2021 року задовольнив заяву судді Блажівської Н. Є. про самовідвід та постановив відвести її від участі у розгляді справи № 9901/423/21.
12. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2021 року для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним і скасування рішення була сформована колегія суддів у складі: головуючого судді Яковенка М. М., суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Ханової Р. Ф., Шишова О. О.
13. 17 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ВРП про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
14. Також 20 грудня 2021 року від ВРП до Верховного Суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи скарги ОСОБА_1 на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н. В. по справі № 761/13822/21 та протокол автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 04 серпня 2021 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року задоволено клопотання ВРП про участь у судовому засіданні у справі № 9901/423/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16. У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Наполягає на протиправності прийнятого рішення, яке впливає на його права, бо на підставі такого рішення від 05 серпня 2021 року, не здійснюється розгляд його скарги поданої 04 серпня 2021 року. Він звертався з позовом до суду з вимогами про оскарження бездіяльності відповідача щодо нерозгляду його скарги на дії судді. Рішенням Верховного Суду по справі № 9901/369/21 було відмовлено у задоволенні позову, на яке ним подана апеляційна скарга. Вважає, що відповідач може здійснити розгляд його скарги на підставі вимог Конституції України, які надають такі повноваження.
17. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
18. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача і представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
19. 04 серпня 2021 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_1 на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н. В. по справі № 761/13822/21.
20. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП 04 серпня 2021 року вказану скаргу для проведення попередньої перевірки передано члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_2 (доповідач).
21. Рішенням ВРП від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 05 серпня 2021 року розподіл між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
22. Із таким рішенням позивач не погодився, і оскаржив його до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
23. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення ВРП від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки з прийняттям цього рішення Держава в особі ВРП не може гарантувати громадянам України відповідальність суддів в разі порушення ними законодавства України.
24. Зокрема, на переконання позивача, неврегульованість перехідного періоду від попереднього правового регулювання в частині реалізації ВРП повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження, не є підставою зупинення розподілу між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді, поданих відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, так як, зокрема, порушує право громадян України на розгляд дисциплінарних скарг, що унеможливлює притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, що в свою чергу, може призвести до продовження порушення законодавства з боку суддів, якщо такі відбуваються.
25. Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з цим позовом, позивач зауважив, що 04 серпня 2021 року він звернувся до ВРП з відповідною скаргою щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н. В., однак станом на 16 вересня 2021 року будь-якої відповіді від Ради не отримав.
26. Наведене, на думку позивача, призвело до порушення строку розгляду скарги. При цьому наявність таких порушень з боку ВРП позивач саме пов`язує з оскаржуваним рішенням.
27. У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечує. Зазначає, що у зв`язку з набранням чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі - Закон № 1635-ІХ) з 05 серпня 2021 року було змінено процедуру здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів. Натомість правова невизначеність щодо реалізації норм вказаного Закону позбавила ВРП та її дисциплінарні органи можливості реалізувати свої дисциплінарні повноваження та вирішувати процедурні питання стосовно суддів у встановлений законом порядку.
28. Враховуючи зазначене, з метою недопущення порушення норм № 1635-ІХ ВРП своїм рішенням від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинила з 05 серпня 2021 року розподіл між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
29. Представник ВРП наголошує, що ОСОБА_1 реалізував право, надане законодавчими актами України, та звернувся до ВРП із дисциплінарною скаргою стосовно дій судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н. В. по справі № 761/13822/21, яка 04 серпня 2021 року для проведення попередньої перевірки передана члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_2 .
30. Відтак, на переконання відповідача, доводи ОСОБА_1, що оскаржуваним рішенням порушено його право на розгляд дисциплінарної скарги щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н. В., є необґрунтованими.
31. Водночас, суть позовних вимог фактично зводиться до того, що позивач вимагає скасувати рішення ВРП від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, не зазначаючи при цьому, як саме це рішення впливає на нього особисто і яким чином скасування оскаржуваного рішення вплине на відновлення його прав.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ
32. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Відповідно до положень статті 131 Основного Закону в Україні діє ВРП, яка: 1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; 6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів; 8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого; 9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
34. Засади діяльності ВРП визначаються Конституцією України, законами України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII), "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). Процедурні питання здійснення Радою повноважень урегульовано положеннями Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (із змінами; далі - Регламент ВРП).
35. Статтею 131 Конституції України встановлено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка серед іншого наділена відповідними повноваженнями, перелік яких наведений у цій статті. Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
36. Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом № 1402-VIII та Законом № 1798-VIII.
37. Частиною першою статті 107 Закону № 1402-VIII визначено, що право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
38. Статтею 108 Закону № 1402-VIII уставлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
39. Відповідно до статті 1 Закону № 1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
40. За змістом статті 3 Закону № 1798-VIII ВРП забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді та утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів - Дисциплінарні палати ВРП.
41. Згідно з частинами другою та третьою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів Ради. Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням ВРП з урахуванням вимог цього Закону.
42. До складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Ради. При формуванні Дисциплінарних палат ВРП має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо - принаймні значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці (частина четверта статті 26 Закону № 1798-VIII).
43. Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 1798-VIII (в редакції, чинній до 05 серпня 2021 року) член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач) 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
44. У той же час, 05 серпня 2021 року набрав чинності Закон № 1635-ІХ, яким було внесено суттєві зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
45. Вказаний Закон, зокрема передбачає:
- утворення служби дисциплінарних інспекторів як самостійного структурного підрозділу для реалізації повноважень ВРП щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів, який діє за принципом функціональної незалежності від ВРП;
- утворення Етичної ради з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів ВРП, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності;
- Етична рада протягом шести місяців з дня затвердження її персонального складу одноразово здійснює оцінювання відповідності членів ВРП (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду члена ВРП до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена ВРП.
Крім того, частину першу статті 32 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" викладено у новій редакції та визначено, що для здійснення розподілу справ у Вищій раді правосуддя, її органах діє автоматизована система розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача).
46. Аналіз наведених норм свідчить, що з набранням чинності Законом № 1635-ІХ законодавцем цілком було змінено правовий підхід (механізм) до попередньої перевірки ВРП дисциплінарних скарг щодо суддів та визначений інший порядок здійснення процедур дисциплінарного провадження.
47. Зокрема, з моменту набрання чинності зазначеним Законом дисциплінарні скарги мають розподілятися дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, який є учасником дисциплінарної справи за приписами статей 43 та 47 Закону № 1798-VIII, в редакції Закону № 1635-ІХ, а також наділення таких дисциплінарних інспекторів ВРП відповідними правами, обов`язками та повноваженнями щодо здійснення певних етапів процедури дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою (стаття 28 Закону № 1798-УІІ).
48. До утворення служби дисциплінарних інспекторів ВРП (до початку здійснення дисциплінарними інспекторами ВРП своїх повноважень) ВРП як колегіальний орган суддівського врядування, її дисциплінарні органи не можуть реалізувати свої дисциплінарні повноваження.
49. Відповідно до пункту шостого розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1635-ІХ конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів ВРП оголошується після завершення оцінювання відповідності членів ВРП (крім Голови Верховного Суду) критеріям професійної етики та доброчесності, але не пізніше одного року з дня набрання чинності цим Законом.
50. Наведене свідчить, що початок утворення служби дисциплінарних інспекторів ВРП та оголошення відповідних конкурсів передбачається після завершення Етичною радою оцінювання відповідності членів ВРП (крім Голови Верховного Суду) критеріям професійної етики та доброчесності. Процедура формування Етичної ради наразі ще не завершена.
51. Водночас, нормами Закону № 1635-ІХ не врегульовано перехідний період від попереднього правового регулювання в частині реалізації ВРП повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів, тобто дійсно залишається невизначеним порядок розгляду дисциплінарних скарг, які наразі перебувають на попередньому розгляді членів ВРП, справ, розгляд яких розпочато Дисциплінарними палатами ВРП, скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
52. Правова невизначеність реалізації норм Закону № 1635-ІХ призвела до того, що ВРП була позбавлена можливості здійснювати розподіл дисциплінарних скарг та реалізувати подальші процедури дисциплінарних проваджень стосовно суддів за такими скаргами, а також розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора з дотриманням принципів верховенства права, прозорості.
53. Суд наголошує, що ВРП позбавлена правових повноважень щодо здійснення розподілу та подальшого розгляду скарг починаючи з 05 серпня 2021 року за нормами, які діяли до внесення змін Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ. ВРП з набранням чинності Законом № 1635-ІХ не може у своїй діяльності керуватися та застосовувати нормативно - правові акти, які втратили свою чинність, та вирішувати певні процедурні питання, зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів за не існуючими нормами закону, а так само уповноважувати на це осіб, які не мають законодавчо визначеного статусу та повноважень на вчинення таких дій.
54. Доводи позивача про те, що відповідач може здійснювати повноваження щодо розгляду його скарги на підставі вимог Конституції України є безпідставними.
55. Суд зазначає про те, що предметом позову в межах цієї справи не є спір про неналежний розгляд скарги позивача на дії судді поданої 04 серпня 2021 року. Спірним питанням є саме рішення ВРП від 05 серпня 2021 року, яке підлягає правовій оцінці щодо його правомірності відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України. Позивач раніше скористався своїм правом на звернення з позовом до суду про оскарження дій (бездіяльності) ВРП щодо неналежного розгляду його скарги, та в межах адміністративної справи № 9901/369/21 це питання було предметом судового розгляду та правової оцінки.
56. Окрім цього, з огляду на системний аналіз наведеного законодавства, Суд зазначає про те, що положеннями Конституції України визначені повноваження ВРП, як органу, що здійснює дисціплінарні провадження, розгляд скарг на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора тощо. Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи для розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності.
57. При цьому, сам порядок дисциплінарного провадження щодо судді повинен здійснюється дисциплінарною палатою ВРП відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя", в редакції з змінами, внесеними згідно із Законом № 1635-IX від 14 липня 2021 року, тобто процедура реалізації таких повноважень щодо дисциплінарного провадження має свій особливий порядок визначений Законом України "Про Вищу раду правосуддя" у відповідній редакції.
58. У зв`язку із зазначеним та враховуючи, що наразі триває процес утворення служби дисциплінарних інспекторів ВРП (яка є безпосереднім учасником дисциплінарного провадження стосовно судді), та до його завершення розподіл скарг та здійснення процедури розгляду дисциплінарних скарг стосовно суддів є неможливим, оскільки суперечитиме приписам норм Закону № 1798-VIII, в редакції Закону № 1635-ІХ, Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення ВРП рішенням від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 розподілу між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора узгоджується з приписами Закону № 1798-VIII та Закону № 1402-VIII та є правомірним. В межах справи зауважень щодо процедури ухвалення оскаржуваного рішення не заявлялось.
59. Поряд із цим, розглядаючи адміністративну справу, Суд виходить з того, що за приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
60. Судом встановлено, що рішення ВРП, яке оскаржується у цій справі прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, співмірюючи наслідки вчинюваних дій з метою діяльності Ради. Як слідує, оскаржуване рішення відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
61. Суд зазначає про те, що спірним Рішенням відповідача зупинено з 05 серпня 2021 року розподіл між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
62. Метою такого зупинення розподілу скарг з 05 серпня 2021 року є недопущення порушення вимог Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX щодо їх розподілу, розгляду та здійснення встановленої законодавством процедури дисциплінарних проваджень неналежною(ній) (неуповноваженою(ній) законом) особою(і), що може призвести до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та визначеного Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях дотримання принципу "ухвалення рішення "судом, встановленого законом", яке стосується не лише судів, але і інших національних органів влади.
63. Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 січня 2013 року (остаточне 27.05.2013) у справі "Олександр Волков проти України" зазначив, що у контексті першої умови Судові ніщо не заважає назвати "судом" конкретний національний орган, який не входить до судової системи, для цілей встановлення його відповідності критеріям, викладеним у справі "Вільхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії". Адміністративний або парламентський орган може вважатися "судом" у матеріально-правовому значені цього терміну, що призведе до можливості застосування статті 6 Конвенції до спорів державних службовців (див. рішення у справах "Аргіру ті інші проти Греції" (Argyrou and Others v. Greece), заява № 10468/04, п. 24, від 15 січня 2009 року, та "Савіно та інші проти Італії" (Savino and Others v. Italy), заяви № 17214/05,20329/05 та 42113/04, пп. 72-75, від 28 квітня 2009 року). Проте висновок щодо застосовності статті 6 Конвенції не перешкоджає розгляду питання дотримання процесуальних гарантій у такому провадженні (див. вищезазначене рішення у справі "Савіно та інші проти Італії" (Savino and Others v. Italy), п. 72).
64. Водночас, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 04 серпня 2021 року звернувся до ВРП із дисциплінарною скаргою стосовно дій судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н. В. по справі № 761/13822/21, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП 04 серпня 2021 року розподілена та передана члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_2. (доповідач), згідно до Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача), затвердженого Рішенням ВРП від 16 листопада 2017 року № 3689/0/15-17. Тобто, фактично за вказаною скаргою, відповідачем було проведено її автоматизований розподіл між членами ВРП до ухвалення оскаржуваного рішення.
65. Відтак, твердження ОСОБА_1, що оскаржуваним рішенням ВРП порушено його право на розподіл дисциплінарної скарги щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н. В., в ході розгляду справи не підтвердилося.
66. Питання щодо нерозгляду ВРП скарги ОСОБА_1 на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н. В. не підлягають оцінці в межах розгляду цієї справи та Судом не оцінюються, оскільки є предметом розгляду судової справи № 9901/369/21, в якій рішенням Верховного Суду від 16 листопада 2021 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
67. Отже, Суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, а тому ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21. Жодні доводи позивача не спростовують законність оскаржуваного рішення відповідача.
Керуючись статтями 2, 22, 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 КАС України, Суд