ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2022 року
м. Київ
справа №520/11513/21
адміністративне провадження № К/9901/42874/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року (суддя-доповідач Курило Л.В., судді Бегунц А.О., Мельнікова Л.В.),
У С Т А Н О В И В:
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Височанської селищної ради, в якому просив: визнати дії Височанської селищної ради, яка прийняла рішення про пред`явлення талону, виданого Височанською селищною радою, як додатку до пенсійного посвідчення встановленого зразка для отримання безоплатної послуги перевезення за маршрутами автобусів №№1605, 1608, 1624, 1155, 1182, 1187, такими, що порушують право позивача як споживача на отримання безоплатної послуги перевезення за вказаними маршрутами приміських автобусів; зобов`язати Височанську селищну раду привести свої дії щодо компенсації пільгового проїзду в приміських маршрутах №№1605, 1608, 1624, 1155, 1182, 1187 в рамки чинного законодавства, а саме: скасувати рішення про обов`язкове пред`явлення водію автобусу визначених маршрутів талону, виданого Височанською селищною радою, як додатку до пенсійного посвідчення, що надає позивачу право на безоплатний проїзд; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000000,00 грн, завдану порушенням прав споживача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 06 серпня 2021 року - повернуто позивачу у зв`язку з несплатою судового збору за подання позовної заяви.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Одночасно позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів".
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах позивач не є споживачем послуг у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", тому передбачені частиною третьою статті 22 цього Закону пільги щодо сплати судового збору на нього не поширюються.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу повернуто позивачу, який у встановлений судом строк не усунув її недолік щодо сплати судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року та направити справу для продовження розгляду.
За доводами позивача, суд апеляційної інстанції неправильно визначив предмет його позову, який стосується не захисту гарантованої чинним законодавством соціальної пільги у вигляді безкоштовного перевезення пенсіонерів за віком, а захисту його прав як споживача на отримання конкретної послуги перевезення. Відтак, позивач уважає себе звільненим від сплати судового збору відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", а висновок суду апеляційної інстанції про необхідність сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги - помилковим.
Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 частини п?ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", на яку послався ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Отже, особа звільняється від сплати судового збору на підставі наведеної норми Закону, якщо позов стосується порушення її прав як споживача у спірних правовідносинах.
У розумінні пункту 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
У частині першій статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" наведений перелік прав споживачів, які останні мають під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб.
Випадки порушень прав споживачів окреслені у статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів". Зокрема, права споживача вважаються порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; тощо.
З наведеного вбачається, що статус споживача та відповідні права особа набуває у відносинах з виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
При цьому, як свідчить усталена практика Верховного Суду, захист прав споживачів у судовому порядку здійснюється за правилами цивільного судочинства.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом позову позивач визначив дії Височанської селищної ради щодо прийняття нею рішення про пред`явлення талону разом із пенсійним посвідченням для отримання послуги перевезення за певними автобусними маршрутами. На обґрунтування протиправності оскаржуваних дій відповідача ОСОБА_1 зазначив, що встановлення Височанською селищною радою вимоги щодо пред`явлення талону для безоплатного проїзду на приміських маршрутах (пункт 2.2 Порядку відшкодування компенсації на пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом приміського сполучення загального користування на 2021 рік, затвердженого рішенням Височанської селищної ради від 16.02.2021) суперечить чинним нормативно-правовим актам у сфері автомобільних перевезень та порушує його право як споживача на отримання безоплатної послуги перевезення.
Таким чином, виклад обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги, свідчить про його незгоду з рішенням Височанської селищної ради як нормативно-правовим актом, що може бути застосований у правовідносинах за участю позивача, які, зокрема, випливають з договору перевезення.
Водночас, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, Височанська селищна рада не є надавачем послуг з перевезення пасажирів, тому у спірних правовідносинах позивач не є споживачем відповідних послуг, а виступає фізичною особою, яка оскаржує дії (рішення) суб`єкта владних повноважень у сфері організації порядку пільгового перевезення пасажирів.
Отже, пред`явлений ОСОБА_1 позов до Височанської селищної ради не пов`язаний з порушенням його прав як споживача, на які розповсюджуються приписи статей 4, 21 і 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд