ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/1324/20
адміністративне провадження № К/9901/44067/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №640/1324/20
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року (головуючого судді - Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 20 січня 2020 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило суд:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з врахування переплати внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензованої діяльності позивача за І квартал 2018 року в рахунок наступних періодів відповідно до пункту 7 "Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання", затвердженого постановою НКРЕКП від 06.07.2017 № 491;
1.2. зобов`язати відповідача врахувати переплату внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензованої діяльності позивача за І квартал 2018 року в розмірі 2.721.467,39 грн. у рахунок наступних періодів відповідно до пункту 7 "Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання", затвердженого постановою НКРЕКП від 06.07.2017 №491.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю щодо розгляду заяв позивача, надісланих листами від 23.04.2018 №1001 вих-18-1819, від 21.05.2018 №1001 вих-18-2171, від 12.06.2018 №1001 вих-18-2594, від 10.07.2018 №1001 вих-18-3078 та від 31.08.2018 №1001 вих-18-4125 для прийняття рішення про врахування переплати внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензійної діяльності товариства за І квартал 2018 року в рахунок наступних періодів.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг щодо невчинення дій з врахування переплати внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензованої діяльності Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за І квартал 2018 року в рахунок наступних періодів відповідно до пункту 7 "Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 06 квітня 2017 року №491. Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг розглянути заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 23 квітня 2018 року №1001вих-18-1819 відповідно до "Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 06 квітня 2017 року №491, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.
5. Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, 02 грудня 2021 року позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та залишити без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року у справі № 640/1324/20.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що порушення, яке стало підставою для звернення до суду з цим позовом, є триваючим. Відтак, суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин шестимісячний строк на звернення до суду.
7. Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2021 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
10. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина перша статті 55 Конституції України).
Відповідно до частини п`ятої статті 125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України, за приписами частин першої, другої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 23.04.2018 №1001вих-18-1819 АТ "Укртрансгаз" звернулось до НКРЕКП про врахування переплати внеску на регулювання щодо товариства за відповідними напрямками ліцензованої діяльності позивача за 1 квартал 2018 року. В якості додатку до даного листа позивачем надано форму №20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" за 1 квартал 2018 року.
Листом від 03.05.2018 №4117/16/7-18 НКРЕКП витребувано від АТ "Укртрансгаз" додаткову інформацію по уточнюючій формі 4-НКРЕКП-зведена за 2017 рік, наданої 16.02.2018: пояснення по всім відхиленням статей вищезазначених форм звітностей; копію аудиторського висновку та звіту з додатками до нього; звіт про оцінку вартості активів.
У відповідь на лист НКРЕКП від 03.05.2018 №4117/16/7-18 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" направило пояснення від 21.05.2018 № 1001вих-18-2171, зокрема, стосовно основних причини відхилення статей форм звітності 4-НКРЕКП-зведена ПАТ "Укртрансгаз" за 2017 рік за період з 16.02.2018 по 24.04.2018. Також позивачем до пояснень надано додатки: основні причини відхилення статей форм звітності 4-НКРЕКП-зведена ПАТ "Укртрансгаз" за 2017 рік станом на 16.02.2018 та на 24.04.2018 на 1 арк.; звіт незалежного аудитора та фінансова звітність з примітками до неї на 50 арк.
Листом від 12.06.2018 №1001вих-18-2594 АТ "Укртрансгаз" повторно звернулось до НКРЕКП, яким просило повідомити товариство, чи враховано НКРЕКП переплату внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензованої діяльності за 1 квартал 2018 року в рахунок наступних періодів, відповідно до пункту 7 "Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання". Позивач повідомив відповідача, що у зв`язку з відсутністю відповіді НКРЕКП на лист від 23.04.2018 №1001вих-18-1819, товариством було сплачено внесок на регулювання за 2 квартали 2018 року, не враховуючи переплату, що виникла за результатами 1 кварталу 2018 року, тобто в повному обсязі .
Відповідач листом від 14.06.2018 № 5205/16.2.1/7-18 витребував в АТ "Укртрансгаз" детальні пояснення з підтверджуючими документами щодо зменшення чистого доходу товариства за IV квартал 2017 року за ліцензованими видами діяльності з транспортування природного газу та з зберігання (закачування, відбір) природного газу.
Листом від 10.07.2018 №1001вих-18-3078 АТ "Укртрансгаз" надало НКРЕКП пояснення щодо зменшення чистого доходу товариства за IV квартал 2017 року у період з 16.02.2018 по 23.04.2014, зазначивши, що:
- за ліцензованим видом діяльності з транспортування природного газу чистий дохід зменшився на 3 727 930,42 тис. грн. або на 36,83% у зв`язку з коригуванням доходів за операціями з надання послуг доступу до потужності в точках входу до газотранспортної системи (віртуальні точки входу в групи газовидобувних підприємств). Зазначені обставини підтверджуються листом НКРЕКП від 13.03.2018 №2485/16/7-18;
- за ліцензованим видом діяльності з зберігання (закачування, відбору) природного газу чистий дохід зменшився на 107,1 тис. грн. або на 0,05% за рахунок виправлення несуттєвих коригувань за минулі роки у фінансовій звітності за IV квартал 2017 року згідно до положень Облікової політики товариства та МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки".
У даному листі АТ "Укртрансгаз" повідомило НКРЕКП, що на виконання підпункту 49 пункту 2.3 розділу Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу та до підпункту 5 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі зберігання (закачування, відбору) природного газу, товариством листом від 23.04.2018 №1001вих-18-1818 подано до НКРЕКП аудовану фінансову звітність за 2017 рік, звіт незалежного аудитора та фінансова звітність товариства за 2017 рік була розміщена на офіційній веб-сторінці товариства 24.04.2018.
Листом від 13.08.2018 № 7208/14/7-18 НКРЕКП витребувало від АТ "Укртрансгаз" інформацію щодо розміру чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) окремо за кожним видом діяльності з поквартальною розбивкою, а також, копію звіту товариства про фінансові результати (звіт за сукупний дохід) по Міжнародним стандартам фінансової звітності за січень-грудень 2017 року, який був направлений до Державної фіскальної служби України.
Листом від 31.08.2018 № 1001вих-18-4125 АТ "Укртрансгаз" повідомило НКРЕКП, що у розпорядженні останнього є наявні всі необхідні документи для прийняття рішення про врахування переплати внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензованої діяльності товариства за 1 квартал 2018 року в рахунок наступних періодів (IV квартал 2018 року та І квартал 2018 року) у відповідності до пункту 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою НКРЕКП від 06.07.2017 № 491.
Листом від 08.11.2018 № 10411/23/7-18 НКРЕКП повідомила позивача, що оскільки у результаті моніторингу наданих звітів не вдалося підтвердити зниження обсягів чистого доходу, НКРЕКП розгляне зазначене питання в межах переліку питань планового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 при найближчій плановій перевірці.
Відповідно до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, затвердженого наказом Державної регуляторної служби України від 15.11.2018 № 152, перевірка Товариства запланована з 09.01.2019.
У зв`язку з недопуском членів комісії з перевірки до здійснення перевірки було складено акти від 10.01.2019 № 4 та № 5, у яких зафіксовано факт відмови ліцензіата у проведенні планової перевірки.
Листом від 18.09.2019 № 1001вих-19-4279 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до НКРЕКП, у якому просило з урахуванням наданої інформації якнайшвидше розглянути питання про врахування переплати внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензійної діяльності товариства за І квартал 2018 року в рахунок наступних періодів.
НКРЕКП листом від 16.10.2019 № 10990/23.2/7-19 повідомила позивача, що прийняття рішення щодо врахування переплати внеску на регулювання можливе лише після здійснення наступної планової перевірки.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо нездійснення врахування переплати внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензованої діяльності позивача за І квартал 2018 року в рахунок наступних періодів у відповідності до пункту 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.07.2017 №491, 20 січня 2020 року звернувся до суду з даним позовом.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд апеляційної інстанції із посиланням на лист НКРЕКП від 08.11.2018 №1041123/7-18 зазначив, що позивач неодноразово звертався до НКРЕКП щодо врахування переплати внеску АТ "Укртрансгаз" на регулювання за відповідними напрямками ліцензованої діяльності за 1 квартал 2018 року в рахунок наступних періодів, проте зі змісту листів НКРЕКП убачається, що відповідачем вимагались докази на підтвердження зменшення чистого доходу за IV квартал 2017 року.
Водночас, листом від 08.11.2018 №1041123/7-18 НКРЕКП повідомила АТ "Укртрансгаз", що оскільки у результаті моніторингу наданих звітів, не вдалося підтвердити зниження обсягів чистого доходу, НКРЕКП розгляне зазначене питання в межах переліку питань планового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 при найближчій плановій перевірці, тобто 10.01.2019.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що зміст вказаного листа відповідача свідчить, що останній фактично відмовив АТ "Укртрансгаз" у прийнятті рішення щодо врахування переплати внеску на регулювання за відсутності результатів планової перевірки, яку планує провести 10.01.2019. Тобто, позивач дізнався про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо невчинення належних та достатніх дій для вирішення заяви АТ "Укртрансгаз" від 23.04.2018 №1001вих-18-1819 ще з листа від 08.11.2018 та мав реальну можливість звернутись до суду за захистом порушених прав та інтересів з боку суб`єкта владних повноважень з вказаного моменту, проте звернувся до суду з даним позовом лише у січні 2020 року, тобто більше ніж через пів року після закінчення встановленого строку для звернення до суду.
11. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до позовної заяви та касаційної скарги вимоги позивача у цій справі обумовлені його незгодою з бездіяльністю відповідача щодо врахування переплати внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензованої діяльності позивача за І квартал 2018 року в рахунок наступних періодів відповідно до пункту 7 "Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання", затвердженого постановою НКРЕКП від 06.07.2017 № 491. Вказане, на думку заявника, свідчить про тривалий характер такої бездіяльності з боку суб`єкта владних повноважень.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі №199/3323/19 триваюче правопорушення (бездіяльність) - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
Ці дії (бездіяльність) безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Як вбачається зі встановлених у справі обставин та не спростовано відповідачем, станом на момент звернення Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до суду з цим позовом Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не було прийнято жодного рішення щодо заяв позивача від 23.04.2018 №1001 вих-18-1819, від 21.05.2018 №1001 вих-18-2171, від 12.06.2018 №1001 вих-18-2594, від 10.07.2018 №1001 вих-18-3078 та від 31.08.2018 №1001 вих-18-4125 про врахування переплати внеску на регулювання за відповідними напрямками ліцензійної діяльності товариства за І квартал 2018 року в рахунок наступних періодів.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами касатора, що строк звернення до суду з вищенаведеними позовними вимогами не є пропущеним.
12. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
13. За наведених вище обставин постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
14. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду