ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року
м. Київ
справа № 474/448/17
адміністративне провадження № К/9901/4307/17
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 474/448/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Корчевної Лариси Батирівни про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Врадіївського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 року (суддя Фасій В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (головуючий суддя Зуєва Л.Є., судді: Шевчук О.А., Федусик А.Г.),
в с т а н о в и в :
В червні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі також - відповідач-1, Інспекція), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Корчевної Лариси Батирівни (далі також - відповідач-2) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №79 від 07 червня 2017 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідачами не було дотримано порядку притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Скасовано постанову №79 від 07 червня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену головним інспектором будівельною нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Корчевною Л.Б. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 6800 грн.
Судами встановлено, що позивач на підставі договору купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель способом "аукціон" від 02 квітня 2004 року придбав комплекс нежитлових будівель загальною площею 609,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору купівлі - продажу від 17 червня 2014 року позивач придбав земельну ділянку по вищевказаній адресі площею 0,2620 га; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель, закладів культурно-просвітницького обслуговування.
Згідно даних Первомайського міжміського бюро технічної інвентаризації та державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 15 травня 2017 року комплекс нежитлових будівель, зареєстрованих на праві власності за позивачем, складається з приміщень: кінотеатру за літерою А-1-2, тамбуру за літерами а, а1; закусочної (піцерії) за літерою Е; альтанки за літерою Ж, М; вбиральні за літерою Т; огорожі за №1-3, басейна за №5, загальна площа яких становить 752 кв.м. З них два тамбури, закусочна, дві альтанки, вбиральна - 2015 року побудови (витяг Первомайського БТІ з реєстру прав власності на нерухоме майно №6954382 від 08 квітня 2005 року, технічний паспорт на громадський будинок виготовлений станом на 20 листопада 2015 року з систематичним планом земельної ділянки громадського будинку та планом поверхів громадського будинку, витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно №87116984 від 15 травня 2017 року).
29 січня 2016 року відповідачем-2 винесено припис №12 про порушення позивачем абз. 3 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання припису посадової особи управління ДАБІ від 30 вересня 2015 року щодо негайного зупинення виконання робіт з реконструкції комплексу нежитлових будівель та будівництва будівель не визначеного призначення.
10 травня 2017 року на підставі звернення депутата Врадіївської районної ради Цихоні Д.В. про вжиття заходів реагування з приводу експлуатації бару "Вікторія" (колишній кінотеатр), який не введений в експлуатацію, видано направлення для проведення позапланової перевірки №345 на об`єкті "Реконструкція нежитлових будівель та будівництво будівель невизначеного призначення по АДРЕСА_1"; забудовник ОСОБА_1 . Строк дії направлення з 17 травня 2017 року по 23 травня 2017 року.
Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Корчевною Л.Б. за результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 травня 2017 року, яким встановлено не виконання вимог припису № 12 від 29 січня 2016 року щодо негайного зупинення будівельних робіт з реконструкції комплексу нежитлових будівель по АДРЕСА_2 та оформлення відповідних документів, які дають право проводити будівельні роботи, що є порушенням абз. 3 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).
Також 23 травня 2017 року головним інспектором винесено припис №113 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, яким позивача у строк до 23 липня 2017 року зобов`язано припинити будівельні роботи та усунути порушення містобудівного законодавства шляхом оформлення відповідних документів, які дають право проводити будівельні роботи з реконструкції комплексу нежитлових будівель та будівництва будівель невизначеного призначення.
Крім того, відповідачем-2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 23 травня 2017 року, в якому, зокрема, зазначено, що відповідальність за невиконання припису Інспекції про негайне зупинення будівельних робіт з реконструкції комплексу нежитлових будівель передбачена ч.1 ст.188-42 КУпАП; розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 07 червня 2017 року о 12 год 00 хв.
У зазначених акті, приписі та протоколі вказано, що на час їх складення позивач був відсутній, останні направлені йому поштою.
Судами констатовано, що акт, припис й протокол від 23 травня 2017 року вручені ОСОБА_1 13 червня 2017 року.
07 червня 2017 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Корчевною Л.Б. винесено постанову №79 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн на підставі ч.1 ст. 188-42 КУпАП.
Вважаючи таку постанову неправомірною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем було порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Не погодившись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на відсутність порушень з боку Інспекції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскарженої постанови.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до частини першої пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Згідно з пунктом 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки на об`єкті "Реконструкція нежитлових будівель та будівництво будівель невизначеного призначення по АДРЕСА_2" слугувало звернення депутата Врадіївської районної ради Цихоні Д.В. про вжиття заходів реагування з приводу експлуатації бару "Вікторія" (колишній кінотеатр), який не введений в експлуатацію.
Як вже було зазначено в цій постанові, акт перевірки, протокол та припис були складені за відсутності позивача.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 735; далі Порядок № 244), цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання (пункт 15 Порядку №244).
У відповідності до вимог пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Отже, безумовною підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є належне повідомлення суб`єкта містобудування про час і місце розгляду його справи за три доби.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, позивача не повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності належним чином (за три доби), тобто справу розглянуто за відсутності останнього. Копії ж протоколу, акту перевірки та припису, як констатовано судами, отримано позивачем 13 червня 2017 року, тобто після розгляду справи, який відбувся 07 червня 2017 року.
В свою чергу, вказані порушення процедури притягнення позивача до відповідальності скаржником не спростовані.
Факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 380/499/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16.
Таким чином, неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Доводи ж касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд