ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року
м. Київ
справа № П/811/1424/17
адміністративне провадження № К/9901/17166/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу №П/811/1424/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року (суддя Притула К.М.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (головуючий суддя Лукманова О.М., судді Божко Л.А., Дурасова Ю.В.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" (далі також - позивач, ТОВ "Знам`янський граніт") звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі також - відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 02 серпня 2017 року №156 "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним наказом визначено, що захід державного нагляду (контролю) здійснюватиметься у формі перевірки, проте, в порушення вимог абз.3 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі також - Закон № 877-V) даний наказ не містить відомостей, яку саме перевірку (планову чи позапланову) призначено. Крім того, вказує, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, а також права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду визначає саме Закон № 877-V. Натомість, ні Закони України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель", ні Земельний кодекс України не встановлюють порядку організації та здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що 20 червня 2017 року № 02-43/358 Суботцівська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з клопотанням про проведення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 3522286301:51:000:0003 площею 42,3888 га, цільове призначення - землі промисловості, яка використовується ТОВ "Знам`янський граніт".
02 серпня 2017 року начальником Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області винесено наказ №156 "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", відповідно до якого наказано у період з 03 по 11 серпня 2017 року здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно використання земельної ділянки площею 42,3888 га на території Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.
Відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами від 30 серпня 2004 року №3397 земельна ділянка на території Суботцівського родовища надана у користування ТОВ "Знам`янський граніт" до 27 грудня 2033 року.
Вважаючи вищевказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.
Позивач не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Наголошує, що у даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використання та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Відповідно до статті 4 Закону №963-IV об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно зі статтею 5 Закону №963-IV державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно із статтею 6 Закону №963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Відповідно до змісту статті 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Позивач обґрунтовує протиправність наказу відповідача положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Разом з тим, статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Отже, вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №806/1723/18, від 16 липня 2020 року у справі № 819/1781/17 та інших.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, а відтак посилання позивача на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" обґрунтовано визнано судами безпідставним.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд