ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 260/368/19
адміністративне провадження № К/9901/10300/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 260/368/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області
про визнання протиправними та скасування постанов
за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Микуляк П. П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді: Улицького В. З., суддів: Кузьмича С. М., Шавеля Р. М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" (далі - ТОВ "Автомобіліст") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 25 лютого 2019 року № 3 про застосування до ТОВ "Автомобіліст" штрафу у розмірі 340 грн за невиконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 25 лютого 2019 року № 4 про застосування до ТОВ "Автомобіліст" штрафу у розмірі 1 658 563 грн за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів і навколишнього природного середовища.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувані постанови контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки посадовою особою відповідача під час проведення перевірки і складання акту відбору зразків продукції № 0000014 на АЗС (м. Хуст, вул. І. Франка, 175) допущено ряд порушень та неправильно вказано найменування товару в акті відбору зразків продукції № 0000014 - палива дизельного та на етикетці тари, у яку було здійснено розливання нафтопродукту, зразок якого був відібраний для проведення лабораторного дослідження, що призвело до помилкового висновку за результатами випробувань продукції в лабораторії ВЦ ПРАТ "ЛИНІК" про невідповідність досліджуваного зразка вимогам Технічного регламенту та ДСТУ 7688:2015. Так, фактично досліджувалось паливо дизельне Євро, сорт С, екологічний клас К5 (ДТ-Л-К5) (так зване літнє дизельне паливо), але результати дослідження порівнювались з фізико-хімічними показниками Технічного регламенту для палива дизельного ДТ-3-К5 сорт F (ДП-3-Євро5-ВО**) (зимового дизельного палива), так як було написано на етикетці проби, відібраної 11 вересня 2018 року на АЗС ТОВ "Автомобіліст".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 11 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, позов задовольнив повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого позивача притягнуто до відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 10 квітня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Так, судами не враховано, що відбір зразків продукції для проведення експертизи було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 12 січня 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, на підставі плану перевірок на 2018 рік, який затверджений наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 27 листопада 2017 року № 513, було видано наказ від 10 вересня 2018 року № 572 "Про проведення планових заходів на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів", яким начальнику відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області наказано провести планову перевірку ТОВ "Автомобіліст", за адресою: Закарпатська обл. м. Хуст, вул. І. Франка, 175.
11. На підставі направлення на право проведення перевірки від 10 вересня 2018 № 1034 було проведено перевірку ТОВ "Автомобіліст", за адресою: Закарпатська обл. м. Хуст, вул. І. Франка, 175, з питань дотримання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".
12. 10 вересня 2018 року відповідачем також було винесено рішення № 0000014, яким було зобов`язано здійснити відбір взірців продукції для проведення експертизи (випробування) на АЗС позивача, за адресою: Закарпатська обл. м. Хуст, вул. І. Франка, 175, які будуть направлені для проведення експертизи до Випробувальної лабораторії продукції нафтохімічної промисловості ДП "ОС "МАСМА-СЕПРО", 03142, Україна, м. Київ, Святошинський р-н., проспект Академіка Палладіна, буд. 46, корпус 4., а саме: - паливо дизельне, в кількості 3л.; -бензин А-95, в кількості 3л.; - бензин А.92, в кількості 3л.
13. За результатами проведеної перевірки 11 вересня 2018 року, посадовою особою відповідача було складено акт № 0000242 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживача, в якому було зазначено, що на АЗС відібрано зразки для проведення лабораторного дослідження (експертизи), відповідно до рішення № 0000014 від 10 вересня 2018 року.
14. Відповідно до акту № 0000014 про відбір зразків продукції від 11 вересня 2018 року відібрано на АЗС ТОВ "Автомобіліст" м. Хуст, вул. І. Франка, 175 зразки продукції:
- бензин автомобільний АИ-95-К5 Євро, виробник ОАО Мозирський НПЗ Білорусь, дата виробництва 28 травня 2018 року, серія (номер) партії 04/08, загальна вартість зразків 93 грн;
- бензин автомобільний АИ-92-К5 Євро, виробник ОАО "Мозирський ПНЗ" Білорусь, дата виробництва 05 травня 2018 року, серія (номер) партії 01/09, вартість зразків 90 грн;
- паливо дизельне ДТ-З-К5 сорт F, виробник ОАО "Нафтан" Білорусь, дата виробництва 27 жовтня 2017 року, серія (номер) партії 01/08-18, загальна вартість зразків 86,10 грн.
15. Листом від 13 вересня 2018 року № 01-09/3318 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області було направлено до ДП "Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості "МАСМА-СЕПРО", для проведення випробувань зразків автомобільних палив на відповідність вимогам "Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, які були відібрані в ході планової перевірки АЗС ТОВ "Автомобіліст": - опломбовані зразки (скляні пляшки темного скла об`ємом 1,0л.) у кількості 6 одиниць; - копію Акту відбору взірців № 0000013 від 11 вересня 2018 року; - копії документів з якості на автомобільне паливо.
16. Випробувальним центром ПРАТ "ЛИНІК, на замовлення ДП ОС "МАСМА-СЕПРО" з 24 по 26 вересня 2018 року, були проведені випробування вилучених зразків, а саме паливо дизельне, ДТ-З-К5 сорт F, результати яких були викладені у протоколі випробувань №248/ТЛ.
17. Відповідно до вищезгаданого протоколу, паливо дизельне ДТ-3-К5 сорт F (1 скляна пляшка об`ємом 1,0 л; виробник ОАО "Нафтан" (Республіка Білорусь); відібрано на АЗС ТОВ "Автомобіліст (акт відбору взірців № 0000014 від 11 вересня 2018 року) за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. І. Франка, 175, пред`явленого Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області, дата відбору 11 вересня 2018 року, дата пред`явлення зразка на випробування: 21 вересня 2018 року, дата проведення випробувань 24 -26 вересня 2018 року, встановлена невідповідність зразка вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, додаток 3 (для палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО**) та ДСТУ 7688:2015 "Паливо дизельне Євро. Технічнчні умови" (для палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО**) за показником "гранична температура фільтрованості" (значення норми : не вище мінус 20, результат випробувань - мінус 11).
18. 11 жовтня 2018 року Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області винесено припис "Про припинення порушень законодавства про захист прав споживачів" № 137, у якому зазначено, що згідно протоколу випробувань 248/ТЛ, ТОВ "Автомобіліст" порушено вимоги п. 4 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів" допустивши реалізацію палива дизельного ДТ-З-К5, сорт F, який не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, яким було зобов`язано позивача (за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. І. Франка, 175): припинити реалізацію палива дизельного ДТ-З-К5, сорт F; вилучити з обороту зазначений товар; забезпечити неухильне виконання припису; про виконання припису письмово повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області до 22 жовтня 2018 року з документальним підтвердженням вилучення з обороту товару зазначеного в приписі.
19. 14 листопада 2018 року ТОВ "Автомобіліст" було подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області заяву (вх. № 3035) щодо помилки, яка сталася при складанні акта № 0000014 відбору зразків продукції від 11 вересня 2018 року, а саме працівниками випадково було подано сертифікат відповідності на дизельне паливо ДТ-З-К5, сорту F, замість вірного ДТ-Л-К5, сорту С, оскільки саме останнє зазначене паливо було відібрано для проведення перевірки.
20. 07 грудня 2018 року ТОВ "Автомобіліст" було подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Закаратській області повторну заяву, щодо наведеного, де продублювали інформацію наведену вище.
21. Проте, 25 лютого 2019 року за невиконання вказаного вище припису, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області на ТОВ "Автомобіліст" накладено стягнення у вигляді штрафу у відповідності до ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", про що ухвалено дві постанови:
- постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", від 25 лютого 2019 року № 3 про застосування до ТОВ "Автомобіліст" штрафу у розмірі 340 грн за невиконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів;
- постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", від 25 лютого 2019 року № 4 про застосування до ТОВ "Автомобіліст" штрафу у розмірі 1 658 563 грн за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно- правових актів стосовно безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів і навколишнього природного середовища.
22. Вважаючи протиправними вказані постанови, ТОВ "Автомобіліст" звернулось до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
24. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів встановлені Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-ХІІ).
26. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1023-ХІІ продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
27. За приписом ч. 4 ст. 14 Закону № 1023-ХІІ продукція, щодо якої нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, встановлені вимоги стосовно безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, повинна вводитися в обіг та реалізовуватися з додержанням зазначених вимог.
28. Пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону № 1023-ХІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: відбирати у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб`єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.
29. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).
30. Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
31. Статтею 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
32. Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
33. Статтею 11 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати зразки продукції з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
34. Відповідно до статті 13 Закону № 877-V відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.
У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.
Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб`єкта господарювання.
35. Згідно зі ст. 14 Закону № 877-V відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.
До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов`язана пред`явити рішення про відбір зразків продукції та роз`яснити суб`єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.
Суб`єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.
Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.
Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності. Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані). Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.
Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).
36. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що передумовою відбору зразків продукції є відповідне рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), яке повинно бути мотивованим згідно із законом. При цьому законодавець зобов`язав посадову особу органу державного нагляду (контролю) до початку відбору зразків продукції довести до відома перевіряємого суб`єкта господарювання вказане рішення та роз`яснити йому порядок відбору зразків продукції.
37. Відповідно до ст. 15 Закону № 877-V за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.
Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб`єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.
В акті відбору зразків продукції зазначаються: місце і дата складення акта; номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір; найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції; посада та прізвище, ім`я і по батькові уповноваженої особи суб`єкта господарювання; перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.
38. Таким чином, загальний порядок проведення перевірок органами державного нагляду (контролю), до яких відноситься відповідач, відбору зразків продукції визначено Законами № 1023-ХІІ та 877-V. При цьому дані законодавчі акти зазначають, що порядок і правила відбору зразків визначаються Кабінетом Міністрів України.
39. На виконання статей 14, 15 Закону № 877-V Кабінет Міністрів України постановою від 31 жовтня 2007 року № 1280 "Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції" затвердив Порядок № 1280, який визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб`єктів господарювання для проведення експертизи (випробування) та форми акта відбору зразків продукції (далі - Порядок № 1280).
40. При цьому, змістом частини другої пункту 1 Порядку № 1280 передбачено, що особливості відбору зразків окремих видів продукції визначаються іншими нормативно-правовими актами.
41. Так, у пунктах 2, 3 та 4 Порядку № 1280 дублюються вимоги передумов та порядку проведення відбору зразків продукції із вимогами зазначеними вище у статтях 13, 14 та 15 Закону № 877-V.
42. Враховуючи викладене вище, загальний механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб`єктів господарювання для проведення експертизи визначений Законом № 877-V та Порядком № 1280, водночас окремі види продукції потребують врахування певних особливостей в частині відбору зразків, зокрема це стосується порядку відібрання проб нафти (нафтопродуктів), які є специфічними продуктами, що потребує особливої деталізації порядку відібрання зразків для дослідження.
43. Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов`язаних з контролем якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлює Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики від 04 червня 2007 року № 271/121, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 року за № 762/14029 (далі - Інструкція).
44. Порядок відбирання проб нафтопродуктів встановлений пунктом 4.2 Інструкції, відповідно до підпункту 4.2.1 якого проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.
45. Під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки (підпункт 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції).
46. Згідно із підпунктом 4.2.6 пункту 4.2 Інструкції для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі - ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.
В акті відбирання проби за формою № 2-НК зазначається, що пробу відібрано з роздавального крана ПРК (ОРК). Якщо на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів не здійснювався протягом 30 хвилин, то перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л, олив - не менше 5л. Нафтопродукти із мірника необхідно злити до резервуарів АЗС, про що повинен бути складений відповідний акт.
Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім`я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби.
Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб. При отриманні паспорта якості, що підтверджує відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, проба, що зберігається на АЗС, вилучається раніше завершення терміну, визначеного ДСТУ 4488.
47. Підпунктом 4.2.7 пункту 4.2 Інструкції передбачено, що у разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об`ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.
Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою № 15-НК. Вартість випробувань у нейтральній лабораторії сплачується ініціатором випробувань. Якщо результати випробувань нафти або нафтопродуктів у двох лабораторіях, вибраних за згодою сторін, відповідають умовам відтворюваності, передбаченим нормативним документом на метод випробування, то кінцевий результат визначається як середнє арифметичне цих результатів, якщо інше не зазначено нормативним документом на нафту або нафтопродукт або методом випробування. Якщо результати випробувань не відповідають умовам відтворюваності, залишок проби пломбується (опечатується) всіма зацікавленими сторонами зі складанням акта пломбування (опечатування) довільної форми. Випробування проби нафти або нафтопродукту продовжують у наступній нейтральній лабораторії до отримання результатів, що відповідають умовам відтворюваності з одним із раніше отриманих результатів. Якщо будь-яка сторона безпідставно відмовляється від участі в розкритті проби та арбітражних випробуваннях, то випробування проводяться без представників цієї сторони.
48. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець встановив додаткові вимоги для процедури відбирання зразків нафтопродуктів для проведення, зокрема, контрольних лабораторних досліджень з огляду на специфіку зразків таких продуктів для забезпечення збереження їх якості, тому складання акта за формою 2-НК, затвердженого Інструкцією, який містить детальну інформацію про порядок відібрання проб нафти, є обов`язковим для дослідження якості такої продукції та не суперечить положенням чинного законодавства щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
49. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 520/3681/19.
50. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що з наявного в матеріалах справи акта відбору зразків від 11 вересня 2018 року № 0000014 вбачається, що в цьому акті відбору зразків бензину та палива дизельного не зазначено, що працівниками позивача роз`яснювався такий порядок і що він був дотриманий (зокрема, в частині відбору всього зразка в одну чисту металеву ємність і подальшого його розливання у три скляні пляшки з дотриманням чистоти лійки, за допомогою якої таке розливання здійснювалося).
В акті відбору зразків не зазначено метод відбирання проб, не зазначено у який саме посуд відбиралися зразки (назва за маркування), що суперечить вищевказаним вимогам, оскільки проби необхідно відбирати у чистий, сухий скляний посуд.
Відсутність заперечень щодо порушення порядку отримання зразків пального в актах не можуть свідчити про дотримання самого порядку, враховуючи, що він мав бути забезпечений посадовими особами відповідача.
51. Таким чином, отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого позивача притягнуто до відповідальності.
52. Згідно зі ч. 2 ст. 13 Закону № 877-V у рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.
53. Між тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що між відповідачем та ДП "Орган з сертифікації нафтопродуктів та системи якості "МАСМА-СЕІІРО" було укладено договір від 14 червня 2018 року № 115 про надання послуг з проведення незалежної експертизи (випробувань) якості та безпечності продукції, зберігання та знищення використання зразків продукції, відібраних в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).
54. Відповідно до п. 4.4. вказаного договору: Виконавець має право при необхідності, за погодженням із Замовником, залучати до надання послуг і інших суб`єктів господарювання, та знайомитись з нормативними та іншими документами на нафтопродукти (змінами до них) та бути присутнім при відборі зразків продукції у господарюючого суб`єкта.
55. У рішенні від 10 вересня 2018 року № 0000014 зазначено, що взірці для проведення експертизи (випробування) буде направлено до ДП "Орган з сертифікації нафтопродуктів та системи якості "МАСМА- СЕПРО", що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Академіка Палладіна, буд. 46, корп. 4.
Проте, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно протоколу випробувань експертизу було проведено Випробувальним Центром ПРАТ "ЛИНІК" за адресою: 93113, м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Сосюри, буд. 371, буд. 1А, тобто порушено вимоги передбачені ст. 13 Закону № 877-V.
Відповідачем не було повідомлено ДП "Орган з сертифікації нафтопродуктів та системи якості "МАСМА-СЕПРО" про відбір зразків продукції у ТОВ "Автомобіліст" чим було порушено право ДП "Орган з сертифікації нафтопродуктів та системи якості "МАСМА-СЕПРО" на присутність при відборі, що встановлено пунктом 4.4 договору № 115 від 14 червня 2018 року про надання послуг з проведення незалежної експертизи (випробувань) якості та безпечності продукції, зберігання та знищення використання зразків продукції, відібраних в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).
56. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що встановлення невідповідності нафтопродуктів вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів і навколишнього природного середовища згідно вищевказаних протоколів випробувань, взагалі не може бути підставою для застосування штрафних санкцій до позивача, оскільки проведення експертизи (випробування) повинно було здійснюватися у ДП "Орган з сертифікації нафтопродуктів та системи якості "МАСМА-СЕПРО", за адресою: 03142, м. Київ, пров. Академіка Палладіна, буд. 46, корп. 4, як це зазначено у рішенні від 10 вересня 2018 року № 0000014.
57. Поряд з цим, як встановлено судами у матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо погодження між відповідачем та ДП "МАСМА СЕПРО" про залучення для надання послуг за договором № 115 від 14 червня 2018 року ПРАТ "ЛИНІК". Відсутні також документи що підтверджують можливість та надають право ПРАТ "ЛИНІК" на проведення відповідних експертиз.
58. Також, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що згідно довідки ТОВ "Автомобіліст" від 15 квітня 2019 року вих. №15 чітко видно, що за даними бухгалтерського обліку з 11 вересня 2018 року на АЗС № 4 проводилася торгівля паливними матеріалами (весь перелік видів палив зазначений у довідці) серед яких відсутній ДТ-3-К5, сорт Р (виробник ОАО "Нафтан", Республіка Білорусь). Також до даної довідки були додані відповідні накладні по кожному товару (пальному), що містився у позивача на день перевірки та винесення припису.
З матеріалів справи видно, що остання партія палива дизельного ДТ-3-К5 (зимове дизельне паливо), сорт F, була реалізована ТОВ "Автомобіліст" в період листопад 2017 - січень 2018 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 16006 УПС/02 від 03 листопада 2017 року про отримання товару від постачальника ПП "Укрпалетсистем" в кількості 38 614 літрів та звітами РРО з книги обліку розрахункових операцій про реалізацію вказаної продукції.
59. За таких обставин, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
60. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
61. Інші доводи касаційної скарги не спростовують ввищенаведенні висновки, а зводяться лише до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.
62. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
63. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
64. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
65. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
66. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
67. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
88. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -