ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 року
м. Київ
справа №348/20/17
адміністративне провадження № К/9901/43611/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (колегія у складі суддів Хобор Р.Б., Обрізко І.М., Попка Я.С.)
у справі № 348/20/17
за позовом ОСОБА_1
до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області
про зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 10.01.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу за вислугу років період навчання з 01.09.1987 по 27.02.1992 у Боровичівському медичному училищі, Новгородської області, Російської Федерації, а після звільнення з роботи та звернення за призначенням пенсії призначити пенсію за вислугу років та виплачувати її в подальшому.
2. Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2017 позов задоволено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2017 скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 13.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно трудової книжки, ОСОБА_1 05.09.1992 прийнята на посаду на 0,5 ставки акушерки с. Добромірка, Збаразького району, Тернопільської Області; з 01.10.1992 переведена на посаду акушера ФАП с. Добромірка, з 01.04.1993 переведена на посаду завідувача ФАП с. Верняки, Збаразького району, Тернопільської області; 26.04.1993 звільнена з роботи в зв`язку з переведенням в медпрофілакторій селянської спілки "Добромірківська" на посаду завідувача профілакторію; 30.09.1993 звільнена із вказаної посади у зв`язку зі зміною місця проживання; з 19.10.1993 прийнята на посаду акушера ФАП с. Красна, Надвірнянського району, на якій продовжує працювати.
8. 28.10.2016 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо обчислення свого стажу за вислугу років, як працівника охорони здоров`я для подальшого звернення за призначенням пенсії за вислугу років.
9. 08.11.2016 листом за № 305/Л-15 Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області роз`яснило їй про відсутність права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки її спеціальний стаж роботи станом на 31.12.2015 складає менше ніж 25 років 06 місяців. Для зарахування до спеціального стажу роботи за вислугу років періоду навчання в Боровичівському медичному училищі підстав немає.
10. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що з урахуванням періоду навчання, її стаж роботи за вислугу років становить понад 25 років 06 місяців, що дає право на призначення пенсії згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством передбачена можливість зарахування часу навчання у таких навчальних закладах, як училища, які не є вищими навчальними закладами, до трудового стажу, що дає право на пільги, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Враховуючи те, що позивач у зв`язку з народженням дитини здійснювала за нею догляд до досягнення дитиною трьох років і в даний період, тобто в межах трьох місяців була зарахована на роботу за набутою спеціальністю, період навчання з 01.09.1987 по 26.02.1991 підлягає включенню до її спеціального стажу роботи за вислугу років.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що із заявою про призначення пенсії, з врахуванням до стажу за вислугу років періоду навчання з 01.09.1987 по 27.02.1992 позивач до відповідача не зверталася, а зверталася із заявою про роз`яснення порядку виплати пенсії.
Тому, враховуючи ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1987 по 27.02.1991 до спеціального стажу за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язання відповідача зарахувати позивачці до стажу за вислугу років період її навчання з 01.09.1987 по 27.02.1991, а після звільнення з роботи та звернення за призначенням пенсії призначити пенсію за вислугу років та виплачувати її в подальшому є помилковим, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення прав позивача відсутній.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
16. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що в матеріалах справи міститься копія заяви до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про безпосереднє призначення пенсії за вислугу років із врахуванням часу навчання в медичному училищі. Проте, відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії із врахуванням терміну навчання у медичному університеті.
17. Крім того, позивач посилається те, що чинним законодавством України передбачено можливість зарахування часу навчання в професійно-технічних закладах, які не є вищими навчальними закладами, до трудового стажу, що дає право на пільги при призначенні пенсії.
18. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
20. Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача щодо незарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я, період навчання у Боровичівському медичному училищі.
21. Відповідно до пункту "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
22. Частиною другою статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
23. Таким чином, законодавством передбачена можливість зарахування часу навчання у професійно-технічних закладах, які не є вищими навчальними закладами, до трудового стажу, що дає право на пільги при призначенні пенсії.
24. Проте, судами встановлено, що 28.10.2016 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо обчислення їй стажу за вислугу років як працівника охорони для подальшого звернення за призначенням пенсії за вислугу років.
25. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення прав позивача відсутній, оскільки позивач до відповідача із заявою про призначення пенсії із врахуванням до стажу за вислугу років періоду навчання не зверталася, а зверталася із заявою про роз`яснення порядку виплати пенсії.
26. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058.
27. Відповідно до пункту 1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника. Заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.
28. У пункті 2 Порядку № 22-1 міститься перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
29. Відповідно до пункту 3.3 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
30. Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
31. Отже, Порядком передбачено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а тому колегія суддів звертає увагу на те, що діями відповідача права позивача не порушені, оскільки лист-відповідь носить інформаційний (роз`яснювальний) характер.
32. Із заявою про призначення пенсії із зарахування періоду навчання з 01.09.1987 по 26.02.1991 до спеціального стажу, позивач звернувся лише 14.02.2017, тобто після того, як виник спір, а тому суд апеляційної інстанції вірно розмежував правовідносини у справі, що розглядається.
33. Також колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України ( в редакції, чинній до 15.12.2017), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
34. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту порушення, а тому ухвалення судового рішення щодо захисту прав та інтересів особи на майбутнє, передбачаючи, що вони можуть бути порушені, є безпідставними.
35. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновком у справі, якими доводи скаржника відхилено.
36. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
37. Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -