ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 року
м. Київ
справа № 607/5610/17
адміністративне провадження № К/9901/24054/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2017 (суддя Сливка Л.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 (колегія у складі суддів Обрізко І.М., Яворського І.О., Попка Я.С.)
у справі № 607/5610/17
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 03.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати пенсії за віком з 03.04.2016 по 15.02.2017;
- стягнути з відповідача пенсію за віком за період з 03.04.2016 по 15.02.2017 у розмірі 98 478,00 гривень.
2. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2017 позов задоволено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2017 скасовано та прийнято нову про часткове задоволення позовних вимог:
- визнано неправомірними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 03.11.2016 по 15.02.2017;
- зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 03.11.2016 по 15.02.2017 з врахуванням виплачених сум;
- в решті позовні вимоги залишено без розгляду.
4. 24.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.07.2017 відкрито касаційне провадження.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу з 03.04.2016 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування".
8. Пенсію обчислено із заробітної плати за періоди роботи з 01.07.2000 до 31.05.2016. Розмір пенсії становить 9 469,12 грн.
9. 16.01.2017 позивач звернувся до ТОУ ПФ України Тернопільської області із заявою, в якій просив погасити заборгованість та надалі виплачувати призначену йому пенсію за віком щомісячно в розмірі 9 469 гривень.
10. Листом від 19.01.2017 відповідач повідомив позивача, що ч. 1 ст.47 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911- VIII та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) передбачено, що тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2017 року особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", поновлюється.
Оскільки відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 працює на посаді судді апеляційного суду Тернопільської області на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", підстав для поновлення йому пенсійної виплати немає.
11. Згідно заяви про призначення пенсії від 16.02.2017, поданої після звільнення у відставку з посади судді апеляційного суду Тернопільської області, ОСОБА_1 переведено з одного виду пенсії на інший.
12. На час розгляду справи судом, позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, однак після призначення пенсії за віком відповідач не провів з ним розрахунок по виплатах за період з 03.04.2016 по 15.02.2017 на суму 98 478 гривень.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неправомірність дій відповідача щодо невиплати йому пенсії за період з 03.04.2016 по 15.02.2017.
14. Позивач зазначав, що закони, які передбачали припинення виплати пенсій особам, які працюють на посадах і на умовах, передбачених Законом України " Про судоустрій і статус суддів", втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень про їх неконституційність.
15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій та відсутність підстав для поновлення виплати пенсії за оскаржуваний період.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 01.06.2015 особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення до суду із позовною заявою. Застосовуючи положення статті 100 КАС України, позовні вимоги за період з 03.04.2016 по 02.11.2016 підлягають залишенню без розгляду.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.
19. Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, тимчасово, по 31.12.2017 не виплачуються.
20. На час розгляду справи норми Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911- VІІІ від 24.12.2015 та № 1774- VІІІ від 06.12.2016 в частині внесення змін до ст. 47 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не було визнано неконституційними, тобто спірні відносини у 2016 та 2017 роках були врегульовані саме цими законами.
21. Враховуючи зазначене, а також те, що позивач продовжує працювати на посаді, яка передбачена Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначена йому пенсія згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період з 03.04.2016 до звільнення не виплачується.
22. Також скаржник посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду.
23. 14.08.2017 позивач подав заперечення на касаційну скаргу.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
25. Спірним питанням у цій справі є, правомірність дій відповідача щодо припинення виплати пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ, оскільки позивач працював на посаді, яка передбачена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
26. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі № 607/592/17, від 18.10.2018 у справі № 201/5474/17 (2-а/201/235/2017) та від 14.06.2021 у справі № 221/5563/16-а, Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"З 01.01.2016 набрав чинності Закон №911-VIII, яким внесено зміни до частини першої статті 47 Закону №1058-IV, абзаци другий і третій якої викладені в такій редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".
Отже, з 1 січня 2016 року призначені пенсії не виплачуються у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України "Про судоустрій і статус суддів"".
27. У постанові від 18.11.2021 у справі № 466/5574/17, Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"З 01.01.2017 редакція статті 47 Закону №1058-IV була чинна зі змінами внесеними Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII (в редакції, на час призначення позивачу пенсії за віком)) відповідно до якої тимчасово, по 31 грудня 2017 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Отже, з 1 січня 2017 року призначені пенсії не виплачуються у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
…
<…> оскільки в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 Законом №1774-VIII було встановлено обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам, у разі їх роботи на посадах та на умовах, передбачених зокрема, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", то підстави для здійснення позивачу виплати призначеної їй пенсії на підставі Закону №1058-ІV у спірний період були відсутні."
28. Суд не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.
29. У справі, що розглядається суди встановили, що позивач у період з 03.04.2016 по 15.02.2017 працював на посаді та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а тому підстави для здійснення позивачу виплати призначеної йому пенсії на підставі Закону №1058-ІV були відсутні.
30. Вимоги заявника касаційної скарги про скасування, крім постанови суду апеляційної інстанції, постанови суду першої інстанції - є безпідставною, оскільки така скасована судом апеляційної інстанції з прийняттям нової постанови.
31. Також колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки це питання було вирішено судом апеляційної інстанції та позов розглянуто у межах строку, встановленого КАС України.
32. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
33. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції позовні вимоги за період з 03.04.2016 по 02.11.2016 залишено без розгляду, та у цій частині постанова сторонами не оскаржується, то, відповідно, Судом не переглядається.
34. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 03.11.2016 по 15.02.2017 з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні у цій частині позовних вимог.
35. Рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -