ПОСТАНОВА
Іменем України
27 січня 2022 року
Київ
справа №569/8213/17
адміністративне провадження № К/9901/44996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС
на постанову Рівненського міського суду від 04.07.2017 (суддя Кучина Н.Г.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (головуючий суддя Капустинський М.М., судді Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.)
у справі №569/8213/17
за позовом ОСОБА_1
до Рівненської митниці ДФС
про визнання протиправною та скасування постанов у справах про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського міського суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил від 18.05.2017 №0317/20400/17.
Постановою Рівненського міського суду від 04.07.2017 у справі №569/8213/17, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову в справі про порушення митних правил від 18.05.2017 №0317/20400/17, винесену заступником начальника Рівненської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Павлюком О.А. про визнання винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення на неї у виді штрафу в розмірі 101 351,52грн. Провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Рівненського міського суду від 04.07.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №569/8213/17, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано наявність в матеріалах справи про порушення митних правил №0317/20400/17 всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України і доведеність вини громадянки ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, яка виразилась в умисних діях на зменшення розміру митних платежів. Судами не враховано, що відповідно до реєстраційного документа на автомобіль на день ввезення на митну територію України транспортний засіб мав пробіг на 90 тисяч миль менше, ніж заявлено позивачем, відповідно ОСОБА_1 необхідно було сплатити більшу суму митних платежів. Дані обставини вказують на те, що ОСОБА_1 усвідомлювала протиправність вчинюваних дій і досягнула своєї мети, яка полягала у зменшенні митних платежів.
Також судами попередніх інстанцій при закритті провадження по справі не враховано положення ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.10.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою митниці.
Представником позивача надіслано заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено, що постанова Рівненського міського суду від 04.07.2017 та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №569/8213/17 є законними, такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Митницею не доведено наявність доказів порушення митних правил ОСОБА_1, наявність умислу та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 придбала за кордоном автомобіль марки "MITSUBISHI MIRAGE", 2015 року випуску, який 25.02.2017 було ввезено на митну територію України через Львівську митницю.
09.03.2017 ОСОБА_1 доставила вищевказаний автомобіль в зону митного контролю Рівненської митниці ДФС.
З метою оформлення належним чином митної декларації на автомобіль, позивачка звернулася за допомогою до спеціалізованої установи ТзОВ "Хорст Брок", яка 31.03.2017 самостійно заповнила та подала митну декларацію до Рівненської митниці ДФС.
05.04.2017 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, який є спеціалістом оцінювачем на підставі сертифікату №260/15 суб`єкта оціночної діяльності від 30.03.2015, має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №436 від 12.07.2003, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 618 від 10.10.2003, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №5971 - ПК від 24.07.2015, стаж оціночної діяльності з 2003 року, було складено звіт №573/17 про оцінку транспортного засобу. Метою даного звіту було встановлення вартості автомобіля марки "MITSUBISHI MIRAGE", що ввозиться на митну територію України. Для визначення ринкової вартості дорожнього транспортного засобу було здійснено зовнішній візуальний огляд транспортного засобу та встановлені чинники, що використовуються у розрахунку вартості, зокрема було вказано також показник одометра (97687 миль), що підтверджується фото фактичного показника одометра на момент оцінки. Вартість автомобіля визначено 2 125,00 дол. США.
19.04.2017 заступником начальника відділу оперативного реагування та моніторингу ризикових операцій управління протидії митним правопорушенням Рівненської митниці ДФС Вознюком М.С. складено протокол про порушення митних правил №0317/20400/17 гр. ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.485 Митного кодексу України.
18.05.2017 заступником начальника Рівненської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Павлюком О.А. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0317/20400/17, якою громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 101 351,52 грн.
В постанові про порушення митних правил № 0317/20400/17 від 18.05.2017 зазначено, що під час доставки транспортного засобу з Львівської митниці ДФС до Рівненської митниці ДФС згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ №204050003/2017/006852 від 24.02.2017 в реєстраційний документ на автомобіль (Salvage certificate) № НОМЕР_1 від 22.12.2016 внесено недостовірні відомості стосовно показника одометра, що в подальшому призвело до заявлення в митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA204010/2017/204564 від 31.03.2017 неправдивих відомостей стосовно вартості транспортного засобу.
Митницею вказано, що громадянка ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів надала органу доходів і зборів реєстраційний документ на автомобіль (Salvage certificate) № НОМЕР_1 від 22.12.2016 із зазначеним пробігом автомобіля 97699 милі замість 7699миль, що містить неправдиві відомості стосовно показників одометра (пробігу) транспортного засобу, внаслідок чого знижено його митну вартість та, як наслідок, зменшено розмір митних платежів на суму 33 783,83 грн, з них мито - 10 557,45 грн та ПДВ - 23 226,84 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Рівненською митницею ДФС не доведено, що ОСОБА_1 вносила будь-які зміни в декларацію чи в прилад - одометр, тому що фактичний показник приладу (одометра) на дату оформлення митної декларації відповідає інформації, зазначеній в поданій декларації, а митним органом не надано доказів іншого та наявності митного правопорушення, в т. ч. не доведено вини ОСОБА_1 .
Також судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи містять додатковий аркуш до Акта про проведення митного огляду товарів, в якому чітко зазначено, що показник одометра автомобіля марки "MITSUBISHI MIRAGE" становить 97699 миль, що підтверджує фактичний показник одометра автомобіля, а не 7699 миль.
Залишаючи без змін постанову Рівненського міського суду від 04.07.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вину ОСОБА_1, не встановлено, що позивач умисно вчинив порушення митних правил, не наведено будь-яких доказів такого умислу, не надано ж дних доказів про те, що будь-яка особа здійснювала механічне чи будь-яке інше втручання в прилад - одометр, а з матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що навіть при розгляді справи в митному органі не встановлювалася вина у формі прямого умислу ОСОБА_1 .
Колегія суддів частково погоджується з висновками судів попеердніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, а саме протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Отже, склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у більшому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Таким чином, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Тобто, для притягнення до відповідальності згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Судами попередніх інстанцій правильно з`ясовано, що в оскаржуваній постанові у справі про порушення митних правил від 18.05.2017 №0317/20400/17 митницею не не зазначено та не встановлено особу, яка внесла до митної декларації від 31.03.2017 ІМ40ДЕ №UA204010/2017/204564 неправдиві відомості стосовно вартості транспортного засобу.
Матеріалами справи підтверджується, що вказану митну декларацію до Рівненської митниці ДФС подано директором ТОВ "Хорст Брок" Михайлюком Б.Є. на підставі Договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 24.02.2017. Дані в декларації відповідають фактичному показнику одометра автомобіля марки "MITSUBISHI MIRAGE", оскільки в реєстраційному документі на автомобіль Salvage Certificate вказано показник одометра - 97699 миль, що підтверджується наявним в матеріалах митної справи фото з одометра, встановленого в даному автомобілі.
Відповідачем також не надано доказів того, що показник одометра становить 7699 милі, а не 97699 милі, крім єдиного документа - декларації, поданої до Львівської митниці ДФС, яка до того ж заповнювалася раніше, ніж всі наступні документи, які стверджують про фактичний показник одометра - 97699 милі на момент розмитнення.
Відтак, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що ОСОБА_1 не мала умислу на зменшення розміру митних платежів та не вчиняла жодних дій на зменшення чи ухилення від сплати митних платежів і подала до митниці достовірні дані, оскільки інформація про показник одометра, внесена до митної декларації відповідає дійсності та фактичному пробігу автомобіля.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій в цій частині.
Разом з цим, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги, що Рівненський міський суд не вирішував справу про адміністративне правопорушення, а відповідно до вимог ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України розглядав скаргу на постанову Рівненської митниці ДФС, а відтак не мав повноважень закрити провадження у справі про порушення митних правил.
П. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені, зокрема, ст. 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з вимогами ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Системний аналіз норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинний на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи безпідставно вийшли за межі позовних вимог та не врахували, що адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, отже судові рішення в частині закриття провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в її діях складу правопорушення, підлягають скасуванню.
За правилами ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,