ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 809/848/16
адміністративне провадження № К/9901/18913/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 (суддя Гундяк В.Д.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя Гулид Р.М., судді: Довга О.І., Улицький В.З.)
у справі № 809/848/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Хімтрейд"
до Івано-Франківської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КС Хімтрейд" (далі - ТОВ "КС Хімтрейд", позивач) звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06.07.2016 №206000006/2016/00096/2, зобов`язання здійснити митне оформлення товару за першим методом визначення митної вартості товарів.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі №809/848/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості від 06.07.2016 №206000006/2016/000096/2, в задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі №809/848/16, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги митницею зазначено, що судами не взято до уваги Правила Інкотермс 2010, та не враховано, що транспортні витрати мали бути сплачені позивачем та включені до митної вартості товару. Експортна декларація містила відомості про ціну товару 19 928,00 євро, а позивачем було заявлено фактурну вартість товару 19 728,40 євро. Відтак Івано-Франківською митницею ДФС відповідно до ч. 6 п. 1 ст. 54 Митного кодексу України було скориговано митну вартість, додано 200 євро (різниця в числовому значенні) та транспортні витрати.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.02.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці ДФС.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що
11.05.2016 між позивачем та ExxonMobil Petroleum & Chemical (Бельгія) укладено зовнішньоекономічний контракт №139520-16-1 про поставку товару. На виконання умов цього контракту, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 29.06.2016 №98700900 на митну територію України було ввезено товар "діізодецилфталат" за ціною 860 євро за тону, вагою 22 940,00 кг, на загальну суму 19 728,40 євро.
Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем до Івано-Франківської митниці ДФС подана митна декларація від 04.07.2016 №206050003/2016/001512.
Розрахована позивачем фактурна вартість товару становила 19 728,40 євро (545 266,181 грн.) та 35 000,00 грн транспортних послуг, наданих ПП "ВП-ТРАНС" за договором від 26.03.2015 №2603, що разом складає 580 266,18 грн.
У зв`язку зі спрацюванням ризику АСАУР "Перевірка правильності митної вартості", для визначення правильності заявленої митної вартості, декларанту було направлене електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи, а саме копію митної декларації країни відправлення, прайс-лист виробника.
Після отримання від декларанта експортної декларації країни відправлення №16NL007Е822F62511, митним органом було виявлено розбіжність в документах щодо митної вартості товару, а саме: експортна декларація містила відомості про ціну товару 19 928,00 євро, а по інвойсу від 29.06.2016 №98700900 ціна товару 19 728,40 євро. Відтак митницею було повідомлено позивача про необхідність надання інформації про числове значення вартості товару, яке зазначено в декларації країни відправлення та відрізняється від комерційного інвойсу, виставленого продавцем.
Позивачем надано лист ExxonMobil Petroleum & Chemical від 06.07.2016, відповідно до якого вартість товару, вказана в декларації, включає комерційну вартість товару на умовах FCA Ротердам, Нідерланди (Інкотермс 2010) і статистичну вартість доставки товару від заводу по виробництву пластифікаторів у Ротердамі до кордону Нідерландів. Комерційна вартість відвантаженого товару підтверджується у рахунку-проформі, а також у остаточному комерційному рахунку. При цьому статистична вартість доставки товарів від заводу до кордону вказується виключно для цілей митного очищення та не підлягає оплаті покупцем.
Митницею до фактурної вартості 19 728,40 євро було додано 200 євро (різниця між даними експортної та імпортної декларації) та транспортні витрати до кордону України у сумі 35 000,00 грн (відповідно до Рахунку №454 від 04.07.2016 щодо надання ПП "ВП-ТРАНС" транспортних послуг) та 06.07.2016 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №206000006/2016/000096/2, яким скориговано вартість товару, імпортованого на митну територію України позивачем, до 586 938,74 грн. (21 194,34 євро) по курсу НБУ на день подання митної декларації.
Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій керувалися наступними нормами права.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положеннями ст. 51 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача, однак при цьому митний орган може витребувати додаткові документи, в тому числі і копію декларації країни відправлення, виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до положень ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Івано-Франківською митницею не доведено фактів наявності необґрунтованих розбіжностей у поданих Товариством документах, перелік яких зазначено у ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 29.06.2016 №98700900 дійсна вартість товару становила саме 19 728,40 євро, адже транспортні витрати по доставці придбаного товару в Україну не включались у відпускну ціну товару. Крім того, вартість партії поставки товару в кількості 22 940,00 кг, що поставлявся згідно контракту про поставку товару від 11.05.2016 за №139520-16-1 по ціні 860 євро за тонну, підтверджується також наявною в матеріалах справи копією експертного висновку Івано-Франківської торгово-промислової палати від 04.07.2016 №В-399.
Задовольняючи позов, суди зазначили, що в порушення вимог Митного кодексу України митний орган упереджено та безпідставно включив частину транспортних витрат в сумі 200 євро до митної вартості товару. Відтак рішення про коригування митної вартості товарів від 06.07.2016 №206000006/2016/000096/2 було визнано протиправним та скасовано.
Разом з цим, суди відмовили у задоволенні позовних вимог ТОВ "КС Хімтрейд" щодо зобов`язання митниці здійснити митне оформлення товарів за основним методом, оскільки Івано-Франківською митницею коригування митної вартості проведено саме за основним методом (за ціною договору), проте з невірним обчисленням митної вартості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ч. 5 ст. 58 МК України визначено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Товар поставлявся на умовах FCA Ротердам, Нідерланди (Інкотермс 2010).
Термін FCA - "франко-перевізник" (... назва місця) - означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Ст. Б.4 цих правил передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити всі витрати, пов`язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4, у тому числі і подальше транспортування товару.
Відповідно до положень Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, у графі 42 "Ціна товару" з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару (ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару). У графі 45 "Коригування" зазначається у валюті України митна вартість товару.
У митній декларації від 04.07.2016 №206050003/2016/001512 в графі 42 вказана фактурна вартість товару - 19 728,40 євро, а у графі 45 митна вартість - 580 266,18 грн (19 728,40 євро * 27,638642 (курс валюти по курсу НБУ на день подання митної декларації) + 35 000,00 грн (транспортні витрати до кордону України).
Отже, позивачем було включено до митної вартості товарів транспортні витрати до кордону України у сумі 35 000,00 грн (відповідно до Рахунку №454 від 04.07.2016 щодо надання ПП "ВП-ТРАНС" транспортних послуг). Проте Івано-Франківською митницею ДФС повторно включено цю суму до митної вартості товарів при її коригуванні.
За правилами ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.
Згідно ч. 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,