ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року
м. Київ
справа №804/6358/15
адміністративне провадження № К/9901/14615/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 (головуючий суддя Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)
у справі № 804/6358/15
за позовом Публічного акціоерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"
до Дніпропетровської митниці ДФС
про визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - ПАТ "ДМКД", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2014 №110010000/2014/600556/1, скасування картки відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.11.2014 №110010000/2014/20109.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.5015 у справі № 804/6358/15 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 задоволено апеляційну скаргу позивача, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій зазначив, що не згоден з рішенням суду апеляційної інстанції, вважає, що суд при прийнятті рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2015.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що надані позивачем до митного оформлення документи, які підтверджують числові значення митної вартості, не містили всіх відомостей та містили розбіжності, а саме щодо умов поставки товару, страхування товару, транспортних витрат, пакування та маркування товару, включення до митної вартості вартості інженерних, дослідно-конструкторських робіт, комерційної пропозиції. Дніпропетровською митницею ДФС зазначено, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що однозначно свідчать про включення до заявленої митної вартості товару всіх її складових. Декларантом позивача пояснень та додаткових документів щодо встановлених розбіжностей не надано, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про надання позивачем всіх необхідних документів. Висновок Торгово-промислової палати не спростував сумніви митного органу у повноті та достовірності документів, поданих під час митного оформлення. На думку відповідача, висновок суду апеляційної інстанції про некоректність визначення митної вартості товару за ціною щодо подібних товарів є помилковим, митницею правомірно використано інформацію щодо митного оформлення аналогічного товару та застосовано метод 2(б).
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, у яких вказав, що ним для митного оформлення і підтвердження митної вартості товару виконано всі вимоги Митного кодексу України, надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протирічь та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості. Просив залишити касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ПАТ "ДМКД" (Покупець) та компанією "Рuyang Refactories Group Co., Ltd", Китай (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт від 13.02.2014 № 14-0298-12, за умовами якого Продавець зобов`язався продати Покупцю, а Покупець зобов`язався купити продукцію, яка використовується у металургійному виробництві, номенклатура, кількість, ціна, строки поставки та якісні характеристики якої зазначені в специфікаціях.
На виконання умов даного Контракту відповідно до Специфікації від 17.07.2014 №10 Продавцем на митну територію України за митною декларацією (далі - МД) від 17.11.2014 №110010000/2014/022376 на умовах DАР м. Дніпродзержинськ Покупця ввозився Продувочний блок марки PN-W2S-А-Х - 96 шт. з вмістом А1203 94,52%.
Разом з МД від 17.11.2014 №110010000/2014/022376 до митного оформлення було подано наступні документи: Контракт № 14-0298-12 від 13.02.2014, специфікація № 10 від 17.07.2014, рахунок (інвойс) №РNCIS15408 від 10.09.2014; коносамент № BSSHA10436А від 27.09.2014; страховий поліс на морське перевезення №13212051900141009726 від 24.09.2014; Міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 6483 від 14.11.2014; розрахунок ціни (калькуляція) № 14-05-099 від 17.11.2014; довідка про транспортні витрати №062Д/2453 від 26.11.2014; пакувальний лист б/н від 10.09.2014; сертифікати якості від 15.09.2014; сертифікат походження товару № С144103001430275 від 28.09.2014; комерційна пропозиція №14-05-034 від 12.05.2014; лист виробника щодо роз`яснення зазначених умов поставки № 14-05-072 від 27.08.2014; експортна митна декларація №421120140110007814 від 22.09.2014 з перекладом.
Митна вартість поставлених виробів з вогнетривкої кераміки була визначена за основним методом - за ціною договору і складала 30777,60 дол. США (1,95 дол. США за кг).
Митним органом при здійсненні контролю заявленої декларантом митної вартості товару виявлено розбіжності, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:
1. Комерційна пропозиція надана декларантом ПАТ "ДМКД" у підтвердження митної вартості імпортованого товару, видана покупцю від імені представництва виробника в Україні від 12.05.2014 № 14-05-034, визначає ціну імпортованого товару на DАР - ст.Правда. Але, відповідно до ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості використовується прайс-лист виробника товару. Окрім того, сертифікат якості від 20.07.2014, наданий до митного оформлення, не містить відомостей щодо фактичного виготовлення партії товару, що оцінюється. Отже, надана комерційна пропозиція від 12.05.2014 № 14-05-034 не може бути використана для підтвердження митної вартості товару.
Частиною четвертою ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.
2. У підтвердження митної вартості товару надано декларацію країни експорту від 22.09.2014 № 421120140110007814. Згідно наданого перекладу, товар поставлявся на умовах СІF.
Відповідно до наданих до митного оформлення документів та заявлених декларантом відомостей за Контрактом здійснено поставку цього ж товару на умовах DАР ст.Правда за такими самими цінами.
Офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) визначено термін СІF "Вартість, страхування та фрахт (...назва порту призначення)", що використовується виключно при перевезенні морським внутрішнім водним транспортом, відповідно до якого Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристик аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.
Термін DАР "Поставка до місця (... назва місця призначення)"- використовується при перевезенні будь-якими видами транспорту, та включає в себе зобов`язання продавця за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці.
Листом компанії виробника "Рuyang Refactories Group Co., Ltd" від 27.08.2014 № 14-05-072 надане роз`яснення стосовно специфіки використання умов постачання відповідно до китайського законодавства. Відповідно до вказаного листа виробника в експортних деклараціях Китаю при поставках морським транспортом можуть бути вказані лише три варіанти умов поставки - FОВ, СFR та СІF.
У підтвердження зазначеного листом компанії виробника "Рuyang Refactories Group Co., Ltd" від 17.11.2014 № 14-05, наданим в якості калькуляції виробу, зазначено, що товар поставляється безпосередньо на адресу ПАТ "ДМКД", ціна вказана на умовах поставки DАР станція Правда Придніпровської залізниці, як за умовами зовнішньоекономічного Контракту.
3. Зобов`язань щодо страхування вантажу за умовами DАР відповідно Інкотермс Продавець не несе, але вантаж застраховано, та у підтвердження страхування вантажу надане страхове свідоцтво від 24.09.2014 №13212051900141009726. Сума ліміту по страховому свідоцтву та узагальнена інформація щодо умов страхування, зазначена в ньому, не дозволяють прорахувати фактично сплачену суму страхових внесків. Окрім того, свідоцтво від 24.09.2014 № 13212051900141009726 не містить відомостей стосовно дійсного платника страхової суми, що зазначена у калькуляції, що надана листом від 17.11.2014 № 14-05-099.
4. Транспортні витрати визначені листом від 17.11.2014 № 14-05-099 складають 3365,59 дол. США, що не відповідає (більше) вартості транспортування, яка зазначена у декларації країни експорту від 22.09.2014 № 421120140110007814 - 2950,00 дол. США.
5. Відповідно до п.2.1 Контракту до вартості товару включено вартість пакування та маркування, але відомостей щодо відповідної складової митної вартості у наданій листом від 16.09.2014 № 14-05-082 калькуляції не міститься та додатково декларантом не надано.
6. Відповідно до наявного у митниці листа від 07.03.2014 № 14-05-020 (надано ПАТ "ДМКД" листом від 07.05.14 №062Д/528), компанією виробником "Рuyang Refactories Group Co., Ltd" зазначено, що виробництво вогнетривких виробів здійснюється компанією за індивідуальними проектами для кожного окремого замовника. Зазначене також викладене у листі виробника "Рuyang Refactories Group Co., Ltd" від 17.11.2014 № 14-05-099.
Вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів, відповідно до положень частини десятої статті 58 Кодексу, є однією з складових митної вартості. Декларантом не надано документів, що свідчили б про врахування зазначеної складової у митній вартості імпортованого товару.
Зазначене також не відображене наданою листом від 17.11.2014 № 14-05-099 калькуляцією та декларантом не пояснено.
З огляду на вищевказані розбіжності Митницею витребувано у ПАТ "ДМКД" додаткові документи відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Декларант ПАТ "ДМКД" листом від 18.11.2014 №062Д/2362 повідомив, що надати додаткові документи немає можливості, документи будуть надані в установлений законом термін згідно п. 8 ст. 55 Митного кодексу.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митницею проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних стосовно імпортованого товару, які містяться в митній декларації та інших документах, поданих для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях МД від 06.11.2014 № 700080000/2014/4411 та від 07.11.2014 №700080000/2014/4431, за якими ввезений аналогічний товар, співставний за хімічним складом, фізичними властивостями, сферою застосування, за ціною угоди (контракту) із рівнем заявленої митної вартості 2,27 дол. США/кг.
З урахуванням вищезазначеного, Дніпропетровською митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 18.11.2014 №110010000/2014/600556/1, відповідно до якого митну вартість скориговано до 2,2700 доларів/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2 (б) відповідно до ст.60 МК України.
У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено у митному оформленні та видано картку відмови від 18.11.2014 №110100000/2014/20109.
Митне оформлення товару за скоригованою митним органом митною вартістю здійснено 18.11.2014 за МД №110010000/2014/022392.
Декларантом 17.12.2014 додатково надано до митного органу висновок експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати від 25.11.2014 № ГО-5252, згідно якого митна вартість товару Продувочний блок марки PN-W2S-А-Х, отриманого за специфікацією від 07.08.2014 № 10 до Контракту, відповідає ринковій вартості та становить 320,60 дол. США/шт. на умовах DАР - ст.Правда Придніпровської залізниці, Україна поданий до митниці.
Митним органом було розглянуто наданий документ та за результатом розгляду позивачу надано лист від 23.12.2014 р. №940/04-50-25-2, в якому зазначено про те, що висновок експерта містить інформацію щодо ринкової вартості товару, він ґрунтується на інформації Інтернет сайту http://www.alibaba.com, що є он-лайн платформою для бізнесу та провідним постачальником он-лайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, що надає можливість створювати власні профілі на якому мають можливість реєструватися будь-які компанії. Це унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитись у достовірності заявлених даних. Використані для маркетингового аналізу Інтернет-сторінки сайту "alibaba" містять пропозиції подібної продукції лише одного виробника. Використаний експертом Інтернет-ресурс не враховує складові вартості товару, пов`язані з виробництвом вогнетривких виробів за індивідуальним проектом і транспортну складову вартості товару, пов`язану з характером перевезення товару. Зазначене унеможливлює використання наданого висновку експерта в якості підтвердження митної вартості.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, виходили з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За нормами ч. 2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Відповідно до положень ст. 55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Стаття 60 МК України визначає метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Задовольняючи апеляційну скаргу позивача та приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виявлені відповідачем розбіжності не можуть розцінюватись як заниження чи невідповідність митної вартості товару за ціною договору.
Первісно надані декларантом документи, обов`язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено. Таким чином, митниця не мала права витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено, що при декларуванні позивачем товару за першим методом (вартістю Контракту) були наявними обставини, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у митного органу щодо вартості імпортованого товару.
При витребуванні у позивача додаткових документів всупереч вимог п.3 ч.2 ст.55 МК України відповідач не обґрунтував, чому з наданням цих додаткових документів митна вартість може бути визнана митницею, тобто не зазначив необхідності надання саме цих додаткових документів, і не визначив їх вплив на митну вартість і на виявлені розбіжності, крім того, деякі з додатково витребуваних документів позивачем вже були надані митниці.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Пунктом 2.1 Контракту від 13.02.2014 №14-0298-21 встановлено, що ціна на продукцію визначається в доларах США на умовах DAP ПАТ "ДМКД" м. Дніпродзержинськ - при поставці автомобільним транспортом, DAP станція Правда Придніпровської залізниці - при поставці залізничним транспортом, відповідно до Специфікацій. Специфікацією від 17.07.2014 №10 встановлені умови поставки DAP станція Правда Придніпровської залізниці.
У декларації країни експорту від 22.09.2014 № 421120140110007814 умови поставки визначені як СІF.
До митного оформлення декларантом позивача було надано лист виробника від 27.08.2014 №14-05-072 російською мовою, відповідно до якого китайським законодавством при поставці морським транспортом для відповідної графи експортної митної декларації передбачені лише три умови поставки - FОВ, СFR та СІF.
За приписами ч.2 ст.53 МК України митна декларація країни відправлення не входить до вичерпного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, а Дніпропетровська митниця Міндоходів мала право звернутись за роз`ясненнями до митного органу Китайської Народної Республіки.
Стосовно посилань митного органу на неможливість прорахувати фактично сплачену суму страхових внесків відповідно до страхового свідоцтва від 24.09.2014 № 13212051900141009726, колегія суддів зауважує, що за умовами DАР відповідно Інкотермс-2010 на жодну зі сторін зовнішньоекономічного договору не покладено обов`язок страхування вантажу. Відповідно до наданого страхового полісу товар застраховано Рuyang Refactories Group Co., Ltd на суму 90637,01 дол. США. Листом від 17.11.2014 № 14-05-099, складеним російською мовою, на який посилається відповідач як на надане позивачем документальне підтвердження митної вартості Продукції, зазначено, що фактично вартість поставленого Товару включає витрати по страхуванню вантажу, страховка становить 91,00 дол. США, доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, щодо відсутності розбіжностей у транспортних витратах. Транспортні витрати, визначені листом від 17.11.2014 № 14-05-099, складають 3365,59 дол. США, що не відповідає (більше) вартості транспортування, яка зазначена у декларації країни експорту від 22.09.2014 №421120140110007814 - 2950,00 дол. США. За умовами поставки DАР Продавець за контрактом зобов`язаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну та надати товар у розпорядження Покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару до названого місця. Відповідно до умов поставки за Контрактом витрати на транспортування включені у вартість товару, а тому відповідно до приписів п.6 ч.2 ст.53, п.5 ч.10 ст.58 МК України подання транспортних (перевізних) документів для підтвердження митної вартості товарів за таких обставин не вимагається, хоча такі документи і надавались декларантом з власної ініціативи.
Щодо посилань відповідача на те, що у наданій листом від 16.09.2014 № 14-05-082 калькуляції не міститься та додатково декларантом не надано відомостей щодо відповідної складової митної вартості, то такі посилання не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки, по-перше, не вбачається надання позивачем до митниці у підтвердження складових митної вартості товару калькуляції (листа) від 16.09.2014 № 14-05-082, таким листом є лист від 17.11.2014 № 14-05-099, по-друге, згідно умов п.2.1 Контракту до вартості товару вже включено вартість пакування та маркування, що відповідає умовам поставки товару DАР, і вартість продукції зазначена у листі від 17.11.2014 № 14-05-099.
Необґрунтованими є посилання скаржника на те, що відповідно до листів від 07.03.2014 № 14-05-020 (надано ПАТ "ДМКД" листом від 07.05.14 № 062Д/528) та 17.11.2014 № 14-05-099 компанією виробником "Рuyang Refactories Group Co., Ltd" виробництво вогнетривких виробів здійснюється компанією за індивідуальними проектами для кожного окремого замовника, але всупереч ч.10 ст.58 МК України декларантом не надано документів, що свідчили б про врахування у митній вартості імпортованого товару такої складової як вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.
Відповідно до п.п."г" п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються інженерні та дослідно-конструкторські роботи, дизайн, художнє оформлення, ескізи та креслення, виконані за межами України і безпосередньо необхідні для виробництва оцінюваних товарів, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відповідачем не доведено, що товар поставлявся прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт. Тобто застосування у даному випадку п.п."г" п.2 ч.10 ст.58 МК України не обґрунтовано Митницею з посиланням на дані документів, наданих позивачем до митного оформлення і не підтверджується під час дослідження судами матеріалів справи, а тому є неправомірним.
Стосовно тверджень відповідача, що комерційна пропозиція видана покупцю від імені представництва виробника в Україні від 12.05.2014 № 14-05-034, яка визначає ціну імпортованого товару 320,60дол. США/шт на умовах DАР - станція Правда, не може бути використана для підтвердження митної вартості товару, оскільки відповідно до ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості використовується прайс-лист виробника товару суд зауважує наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, в першу чергу, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, та рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Прейскурант (прайс-лист), каталоги, специфікації зобов`язані надаватися на вимогу митного органу та є додатковими документами.
Посилання скаржника, що сертифікат якості від 20.07.2014, наданий до митного оформлення, не містить відомостей щодо фактичного виготовлення партії товару, що оцінюється є необґрунтованим, оскільки в ньому зазначені Контракт, Специфікація, інвойс, за якими здійснювалася поставка товару. Сертифікат якості - товаросупроводжувальний документ, що підтверджує відповідність товару показникам якості, технічним характеристикам, вимогам безпеки для життя й здоров`я людей, природної навколишнього середовища, передбаченим умовами договору; звичайно видається підприємством-виробником або експортером.
Відповідно до положень ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів зазначає, що копії МД від 06.11.2014 № 700080000/2014/4411 та від 07.11.2014 №700080000/2014/4431, за якими ввезений аналогічний товар з рівнем заявленої митної вартості 2,27 дол. США/кг, не досліджувалися судами попередніх інстанцій, вперше надані лише до суду касаційної інстанції. Відтак суд не приймає до розгляду вказані документи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що Дніпропетровською митницею Міндоходів при проведенні співставлення не деталізовано характеристики, склад, схожі компоненти, однаковість функцій, якість товарів, наявність торгової марки та репутації цих товарів на ринку, а також не відображено дані про співставну кількість і комерційний рівень, порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними, не зазначено умови та особливості поставки, що свідчить про те, що митна вартість товарів за вищевказаними митними деклараціями була прийнята за контрактами, умови яких є невідомими, що, в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною щодо подібних товарів.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування судових рішень не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,