Постанова
07 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 0508/736/2012
провадження № 51-1588км18
Суддя Верховного Суду Марчук О.П., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2013 року,
встановив:
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року витребувано кримінальну справу щодо
ОСОБА_1 .
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2015 року кримінальну справу щодо
ОСОБА_1 було призначено до касаційного розгляду на 15 жовтня 2015 року
та задоволено клопотання засудженого про здійснення його конвоювання з Луганського слідчого ізолятора.
Постановами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розгляд зазначеної кримінальної справи неодноразово відкладався на іншу дату у зв`язку з відсутністю можливості конвоювати засудженого ОСОБА_1 з Луганського слідчого ізолятора для дачі пояснень у судовому засіданні.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року, що набрав чинності 30 січня 2018 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 параграфу 3 розділу 4 вказаного Закону касаційну скаргу засудженого 18 січня 2018 року передано до Касаційного кримінального суду.
Враховуючи зазначене, касаційну скаргу засудженого 18 січня 2018 року було передано для розгляду до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року зупинено провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю можливості конвоювати засудженого ОСОБА_1 для дачі пояснень у судовому засіданні, оскільки останній відбуває покарання в установі, розташованій в населеному пункті, який включено до переліку пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Як слідує з наявного в матеріалах провадження вироку Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 березня 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч.1 ст. 263, ст. 348, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років. Постановлено строк відбування рахувати з 21 жовтня 2011 року
Враховуючи, що станом на 07 лютого 2022 року ОСОБА_1 відбув призначене за вказаним вироком покарання, вважаю за можливе поновити касаційне провадження у справі щодо ОСОБА_1 та призначити справу до розгляду у касаційному порядку.
Керуючись ч. 4 ст. 389 КПК України 1960 року, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року,