Постанова
Іменем України
03 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 755/1901/20
Провадження № 51 - 4706 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Білик Н.В., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Сингаївської А.О.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019100040002561 від 28 березня 2019 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року за ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2, ст. 70 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
за ст. 185 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року, та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано обчислювати з моменту фактичного затримання.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
26 лютого 2019 року приблизно о 07 годині 12 хвилин ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, попередньо підготувавшись до вчинення злочину та заволодівши банківською карткою ОСОБА_2 і пін-кодом до неї, у приміщенні торгівельного центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 36, підійшов до банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" НОМЕР_1 та умисно таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення за допомогою банківської картки № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, здійснив транзакцію зі зняття готівки на суму 1 000 гривень.
В подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1 000 гривень, після чого повернув банківську картку на місце.
Після чого за обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку суду, з тією ж метою протиправного збагачення та умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, таємно, використовуючи банківську картку № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та пін-код до неї, ОСОБА_1 здійснив транзакції зі зняття готівки коштів належних ОСОБА_2, в подальшому розпоряджаючись ними на власний розсуд, та завдаючи потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду у відповідних розмірах, кожного разу повертаючи банківську картку на місце, за таких обставин:
27 лютого 2019 року приблизно о 07 годині 59 хвилин в приміщенні торгівельного центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 36, з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК17838 на суму 1 000 гривень;
03 березня 2019 року приблизно о 09 годині 55 хвилин в приміщенні торгівельного центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 36, з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК17838 на суму 600 гривень;
05 березня 2019 року приблизно о 19 годині 36 хвилин в приміщенні торгівельного центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 36, з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК17838 на суму 800 гривень;
07 березня 2019 року приблизно о 08 годині 19 хвилин з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК32393, розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 40, на суму 800 гривень;
09 березня 2019 року в приміщенні торгівельного центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 36, з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК17838, в період часу з 08 години 19 хвилин по 08 годину 22 хвилини здійснив п`ять транзакцій зі зняття готівки, чотири з них на суми по 500 гривень, а одну транзакцію на суму 200 гривень, а потім в період часу з 09 годин 58 хвилин до 10 години 00 хвилин здійснив ще дві транзакції зі зняття готівки на суми по 500 гривень;
11 березня 2019 року приблизно о 07 годині 55 хвилин в приміщенні торгівельного центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 36, з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК17838, на суму 800 гривень;
13 березня 2019 року з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК32393, розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 40, в період часу з 07 годин 48 хвилин до 07 годин 50 хвилин здійснив дві транзакції зі зняття готівки на суму 500 гривень та 700 гривень;
13 березня 2019 року в приміщенні торгівельного центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 36, з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК17838, в період часу з 13 години 49 хвилин до 13 години 50 хвилин здійснив дві транзакції зі зняття готівки на суми по 500 гривень;
14 березня 2019 року з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК32393, розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 40, в період часу з 02 годин 51 хвилин до 02 години 52 хвилин здійснив дві транзакції зі зняття готівки на суми по 500 гривень;
15 березня 2019 року з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК32393, розташованого в торгівельному центрі "Квадрат", за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 36, в період часу з 06 годин 08 хвилин до 06 годин 14 хвилин здійснив п`ять транзакцій зі зняття готівки, з яких дві транзакції на суми по 700 гривень, одну транзакцію на суму 600 гривень та дві транзакції на суми по 500 гривень;
16 березня 2019 року з банкомату ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" № САК32393, розташованого за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 40, в період часу з 06 години 40 хвилин до 06 години 41 хвилин здійснив дві транзакції зі зняття готівки на суми по 500 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Скрипачова В.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок та ухвалу щодо нього і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що судами обох інстанцій допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставами для скасування ухвалених відносного нього вироку та ухвали. Зазначає, що розгляд кримінального провадження судом першої інстанції здійснено з порушенням вимог ст. 349 ч. 3 КПК України щодо спрощеного порядку розгляду, оскільки йому не було роз`яснено наслідки такого розгляду щодо неможливості оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини справи. Також зазначає, що розгляд справи відбувся одразу після закриття підготовчого судового засідання і він не встиг все зрозуміти та проаналізувати. Вважає, що суд апеляційної інстанції не звернув на вказані порушення закону уваги та постановив ухвалу з порушенням вимог ст. 370 КПК України. Крім того, вказує про те, що апеляційний розгляд відбувся без участі потерпілого ОСОБА_2, якого належним чином не повідомленого про дату, час та місце апеляційного розгляду кримінального провадження, що відповідно до ст. 412 ч. 2 п. 5 КПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 185 ч. 2 КК Україниу касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.
Із оригінального примірника технічного носія інформації судового засідання суду першої інстанції та з журналу судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року вбачається, що головуючою суддею було виконано вимоги процесуального закону щодо порядку дослідження доказів, передбаченого ст. 349 ч. 3 КПК України. При цьому суд з`ясовував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, зокрема обвинуваченому ОСОБА_1, що у такому випадку він та його захисник будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Головуюча не просто озвучила зміст положень вказаної частини закону, а й неодноразово роз`яснила, що у разі такого судового розгляду учасники судового провадження зможуть оскаржити судове рішення лише в частині призначеного ОСОБА_1 покарання. Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що розуміє наслідки такого розгляду кримінального провадження та разом із захисником просив здійснити його саме в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, без дослідження усіх доказів у справі, зокрема відеозаписів з камер банкоматів.
При цьому суд першої інстанції допитав ОСОБА_1, який визнав та підтвердив вчинення ним кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинувальному акті, не заперечуючи того, що саме він таємно викрав гроші потерпілого ОСОБА_2 із використанням банківської картки останнього та пін-коду до неї.
Отже, доводи касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 349 ч. 3 КПК України та невідповідності у зв`язку із цим ухвали апеляційного суду ст. 370 КПК України є безпідставними.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.
При цьому всім наявним доказам суд першої інстанції відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження відбувся 10 червня 2020 року із дотриманням вимог ст. 318 КПК України, одразу після підготовчого судового засідання, проведеного того ж дня, що не заборонено процесуальним законом. При цьому, судом були виконані вимоги ст.ст. 314 - 317 КПК України, вирішені усі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду. Цією ж ухвалою від 10 червня 2020 року було завершено підготовку до судового розгляду вказаного кримінального провадження та постановлено ухвалу про призначення судового розгляду в той же день на 13 годину 30 хвилин, в межах строку, визначеного ст. 316 КПК України, не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення. При цьому, після призначення справи до судового розгляду учасники судового провадження не заявляли клопотань про надання їм можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Жоден із учасників судового розгляду, зокрема обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Скрипачов В.В. не заперечували проти здійснення судового розгляду того ж дня і будь-яких клопотань чи заяв щодо відкладення судового розгляду на іншу дату вони не заявляли. Не вказували вони і про будь-які інші обставини, які б перешкоджали проведенню судового розгляду 10 червня 2020 року, одразу після підготовчого судового засідання.
Вирок суду відповідає вимогам ст.ст. 370, 374 КПК України.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 щодо необхідності скасувати ухвалу апеляційного суду на підставі ст. 412 ч. 2 п. 5 КПК України колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Скрипачов В.В. не погодившись із вироком суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, вважаючи його занадто суворим, оскаржив його в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, подавши відповідну апеляційну скаргу.
При цьому потерпілий ОСОБА_2 був повідомлений про здійснення апеляційного розгляду за такою апеляційною скаргою захисника, оскільки йому було направлено копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію цієї апеляційної скарги захисника. Ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 28 липня 2020 року було встановлено строк для подачі заперечень на апеляційну скаргу до 10 серпня 2020 року, проте потерпілий ОСОБА_2, отримавши відповідну копію ухвали разом із касаційною скаргою захисника 05 серпня 2020 року не подавав заперечень на апеляційну скаргу захисника Скрипачова В.В. та не подавав будь-яких інших заяв чи клопотань щодо неї.
Розгляд вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_1 в апеляційному суді неодноразово відкладався з різних причин та з 02 листопада 2020 року в зв`язку із відсутністю у Київського апеляційного суду кошторисних призначень на оплату послуг з пересилання письмової кореспонденції через відділення поштового зв`язку, повідомлення учасників судового провадження про судове засідання, потерпілого ОСОБА_2 зокрема, у цьому апеляційному суді відбувалось шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному інтернет ресурсі Державної судової адміністрації.
Інформація щодо дати апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1, призначеного в Київському апеляційному суді на 22 червня 2021 року, була також розміщена на сайті Державної судової адміністрації. За таких обставин, здійснення апеляційного розгляду за апеляційною скаргою захисника Скрипачова В.В. на вирок суду щодо ОСОБА_1, у відсутність потерпілого ОСОБА_2, який був повідомлений про здійснення апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою та не подавав своїх заперечень на апеляційну скаргу, висловив свою думку щодо призначеного ОСОБА_1 покарання під час розгляду справи в суді першої інстанції, не є підставою для скасування ухвали апеляційного суду. Крім того, захисник Скрипачов В.В. не заперечував проти здійснення апеляційного розгляду у відсутність потерпілого ОСОБА_2 апеляційним судом 22 червня 2021 року, а засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі не вказує на те, яким чином не повідомлення потерпілого ОСОБА_2 про цю дату шляхом вручення йому відповідного поштового відправлення вплинуло на законність постановленої відносно нього ухвали апеляційним судом.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, за обставин встановлених у вироку суду. Засуджений ОСОБА_1 не заперечує таких обставин і у своїй касаційній скарзі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, скасування вироку та ухвали і призначення нового розгляду в суді першої інстанції не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд