ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 330/2893/20
провадження № 51-5326 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Чагарного М. П.,
в режимі відеоконференції
захисника Ігнатова Є. Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Лелеченка Р. Ю., котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020081140000185, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Запоріжжі, проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 7 червня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та закрито кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу прокурора Лелеченка Р. Ю. залишено без задоволення, а ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 7 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні ним вимаганняпередачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеженням прав та законних інтересів потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.
Так, 16 серпня 2020 року приблизно о 1 год ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням двома особами, прибув на вул. Коса Федотова в смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області, де біля бази відпочинку "Бермуди" підійшов до ОСОБА_2, котрий знаходився на торговій точці з реалізації молочних коктейлів, та висловлюючи погрози вчинити насильницькі дії відносно потерпілого, з метою подавлення його волі до супротиву, вимагав від ОСОБА_2 грошові кошти за не перешкоджання підприємницькій діяльності та отримав їх у сумі 200 грн.
Крім того, 16 серпня 2020 року приблизно о 12 год ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням двома особами, прибув на вул. Коса Федотова в смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області, де біля бази відпочинку "Мрія" підійшов до ОСОБА_3, котрий знаходився на торговій точці з реалізації молочних коктейлів та, висловлюючи погрози вчинити насильницькі дії відносно потерпілого, демонструючи предмет, схожий на зброю, з метою подавлення його волі до супротиву, вимагав від ОСОБА_3 грошові кошти за не перешкоджання підприємницькій діяльності та отримав їх у сумі 100 грн.
Також, 16 серпня 2020 року приблизно о 12:15 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням двома особами, прибув на вул. Коса Федотова в смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області, підійшов до торгової точки з реалізації молочних коктейлів, розташованої біля бази відпочинку "Бермуди", де знаходився неповнолітній ОСОБА_4, та висловлюючи погрози вчинити насильницькі дії відносно потерпілого, вимагав від останнього грошові кошти за не перешкоджання підприємницькій діяльності та отримав їх у сумі 100 грн.
Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 189 КК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Лелеченко Р. Ю., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що з урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не був пропущений, а обвинувальний акт був скерований прокурором до суду в межах строку досудового розслідування. Також зазначає, що інкримінований ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК, є тяжким, і додатковим об`єктом якого є життя та здоров`я потерпілих. Тому, на думку прокурора, вказане унеможливлює закриття даного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК. Зазначенні обставини не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам ст. 419 КПК всіх доводів апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив, не дав мотивованих відповідей на них та необґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду без зміни. Крім того, звертає увагу, що апеляційний розгляд здійснювався за відсутності потерпілих, котрі належним чином не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК є підставою для скасування прийнятого апеляційним судом рішення.
Позиції учасників судового провадження
У письмових запереченнях захисник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатов Є. Є. вказав на необґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року - без зміни.
Представник потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвокат Ляпін В. Ю. в своїх письмових запереченнях вказав на законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1, просив залишити її без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
В судовому засіданні прокурор Чагарний М. П. підтримав касаційну скаргу прокурора.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатов Є. Є. вказав на необґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржувана прокурором ухвала апеляційного суду про залишення без зміни ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 7 червня 2021 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_1 та закрито кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, зазначеним вимогам закону відповідає.
За приписами ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Відповідно до положень ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. При цьому досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Разом з тим, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 5 ст. 219 КПК).
Частина 4 ст. 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу. При цьому, за ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до ст. 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
За положеннями ст. 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа № 711/3111/19), в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, в якій порушувалися питання невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, апеляційний суд, обговоривши доводи прокурора та провівши судові дебати, не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та обґрунтовано залишив рішення місцевого суду без зміни.
Такий висновок суду апеляційної інстанції достатньо мотивований і ґрунтується на даних, які були перевірені апеляційним судом та змістовно наведені в ухвалі.
Так, за матеріалів кримінального провадження, 16 серпня 2020 року слідчим Кирилівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області Куриляком М. В. до ЄРДР за №12020081140000185 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі письмової заяви ОСОБА_3, яка містила дані про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК.
17 серпня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та почав обчислюватись передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК двомісячний строк, протягом якого повинно бути закінчене досудове розслідування, тобто до 17 жовтня 2020 року включно.
15 жовтня 2020 року повідомлено підозрюваному про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування, а 17 жовтня 2020 року прокурором у кримінальному провадженні - начальником Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області Лелеченком Р. Ю. затверджено обвинувальний акт, тобто в межах строків досудового розслідування.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_1 отримав копію обвинувального акту у кримінальному провадженні та копію реєстру матеріалів досудового розслідування фактично лише 23 листопада 2020 року, що підтверджується розпискою та протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відтак, часовий проміжок з 15 жовтня по 23 листопада 2020 року, згідно з приписами ч. 5 ст. 219 КПК, не включається у строк досудового розслідування, а досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно було бути закінченим 25 листопада 2020 року.
Однак обвинувальний акт було направлено до суду 27 листопада 2020 року та отримано судом 30 листопада 2020 року, що свідчить про очевидне порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України.
При цьому, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація про продовження або зупинення строку досудового розслідування. Також жодного спростування вказаному не було наведено й прокурором в судовому засіданні місцевого суду.
За викладених обставин, враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення не відноситься до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким обґрунтовано погодився й апеляційний суд, про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Доводи касаційної скарги прокурора про те, що законний представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 закінчив ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування лише 27 листопада 2020 року, а тому у строк досудового розслідування не повинен включатися період з 15 жовтня по 27 листопада 2020 року, також були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація щодо надання представнику потерпілого доступу до матеріалів досудового розслідування. При цьому, в суді першої інстанції прокурор взагалі не зазначав про проведення такої процесуальної дії.
Крім того, протоколи про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 16 жовтня та 14 листопада 2020 року, відповідно до яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знайомилися з матеріалами, були надані прокурором лише в апеляційному суді, при цьому є суперечливими. Зокрема, згідно з протоколом від 14 листопада 2020 року потерпілий та його законний представник в цей день ознайомилися з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі, що засвідчено їх підписами. Однак за протоколом від 16 жовтня 2020 року ОСОБА_5 знайомився з матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_1 з 16 жовтня по 27 листопада 2020 року, тобто з матеріалами, які знаходяться в 1 томі на 116 сторінках, він знайомився впродовж 1,5 місяці, що викликає об`єктивні сумніви в дійсності проведення цієї процесуальної дії у вказаний проміжок часу, які при цьому не були спростовані прокурором в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Всупереч твердженням прокурора, відповідну оцінку апеляційного суду отримали й доводи його апеляційної скарги про те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КПК, відноситься до злочинів проти життя та здоров`я особи, та вмотивовано визнані неспроможними, оскільки безпосереднім об`єктом вказаного злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності, тобто право власності, і відповідно до обвинувачення ОСОБА_1 не посягав на життя та здоров`я інших осіб.
Таким чином, суд апеляційної інстанції належним чином перевірив всі доводи апеляційної скарги прокурора, які є аналогічними тим, що зазначені ним у касаційній скарзі, та навівши докладні мотиви прийнятого рішення, обґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду без зміни.
Що стосується доводів касаційної скарги прокурора, що судове провадження здійснено за відсутності потерпілого ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_5, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, то вони також є безпідставними.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
За змістом ст. 111, ст. 134 КПК повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях є не обов`язковою. В протилежному випадку здійснюється судовий виклик, що за своєю правовою природою є заходом забезпечення кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказаних вимог процесуального закону при розгляді провадження щодо ОСОБА_1 апеляційним судом дотримано.
Так, про призначення апеляційного розгляду на 22 вересня2021 року учасники судового провадження були повідомлені шляхом надіслання їм повістки про виклик до суду від 1 липня 2021 року.
Згідно з журналом судового засідання від 22 вересня 2021 року та звукозаписом до нього, жодних заперечень щодо розгляду кримінального провадження без участі потерпілих або про потребу у відкладенні судового розгляду через їх відсутність а ні від прокурора, ні від ОСОБА_1 та його захисника Ігнатова Є. Є. не надходило.
При цьому, зі скаргами з приводу неналежного повідомлення про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду потерпілі не звертались.
Ухвала апеляційного суду належним чином вмотивована та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд