Постанова
Іменем України
01 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 130/1011/20
провадження № 51-4423км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Чагарного М. П.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
законного представника
потерпілого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020130000034
від 15 січня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Некрасове Вінницького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника
Захарчука М. В. на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області
від 15 червня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 вересня
2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня
2021 року, залишеним ухвалою апеляційного суду без зміни, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі
на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, 300 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 січня
2020 року о 05:30, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи технічно справним автомобілем марки "Opel Vectra B", номерний знак НОМЕР_1 Республіки Польща, рухаючись по автодорозі М-21 зі сторони с. Рів Жмеринського району
в напрямку м. Вінниці, неподалік с. Сьомаки Жмеринського району, порушуючи вимоги п.п. 2.1 (а), 2.9 (а), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, не вибравши безпечної швидкості руху та не врахувавши дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого виїхав за межі проїзної частини на ліве узбіччя, де допустив перекидання транспортного засобу з подальшим зіткненням його з деревом.
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "Opel Vectra B" неповнолітній ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
Засуджений та захисник у касаційних скаргах, кожен окремо, просять змінити оскаржені судові рішення в частині призначеного покарання шляхом застосування до засудженого положень статей 69, 75 КК України.
Крім того, захисник у своїй скарзі просить зменшити розмір стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_3,
до 200 000 грн.
При цьому як засуджений, так і його захисник, вважають призначене покарання надто суворим та таким що не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого. Зазначають, що суди не врахували повною мірою конкретних обставин справи та усіх даних про особу засудженого,
а саме того, що він щиро розкаявся, вину визнав повністю, частково відшкодував шкоду, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, на час вчинення злочину був студентом коледжу, який закінчив та здобув професію.
Крім того, на думку захисника, судами належним чином не обґрунтовано розмір стягненої із засудженого моральної шкоди.
У запереченнях на касаційну скаргу засудженого законний представник потерпілого, вказавши на безпідставність викладених у ній доводів, а також
про неповне відшкодування моральної шкоди, визначеної судом, поклалась
на розсуд суду.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Засуджений підтримав подані ним та захисником касаційні скарги і просив їх задовольнити.
Законний представник потерпілого та прокурор, висловивши свої доводи, кожен окремо, заперечили проти задоволення касаційних скарг засудженого та його захисника, вважали оскаржувані судові рішення законними і обґрунтованими, та просили залишити їх без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи засудженого та його захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість є безпідставними.
Відповідно до статей 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне
й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин,
які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може,
крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 75 КК України визначено, що, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку