Постанова
Іменем України
03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 754/10468/19
провадження № 61-982св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Порхуна Сергія Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київської апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення факту батьківства.
Позов мотивувала тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві. Згідно з свідоцтвом про народження її батьками записані: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_5 . На момент її народження мати ОСОБА_5 не перебувала в шлюбі, а проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, від якого вона народилась. Оскільки батьки не перебували в шлюбі, запис про батька зроблено на підставі частини другої статті 55 КпШС України (в редакції, яка діяла на момент народження).
ОСОБА_6 визнавав, що вона є його донькою, заяву про визнання батьківства не подавав, аргументуючи це тим, що ОСОБА_5, як матір-одиначка, зможе отримувати допомогу на дитину. У 1988 року ОСОБА_6 звільнився з роботи та переїхав з м. Києва в рідне с. Містечко Брусилівського району Житомирської області.
Із того часу ОСОБА_6 приїздив до неї та її матері періодично, деякий час жив разом з ними. Вона також приїздила в гості до ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_7 - матері ОСОБА_6, що підтверджується фотокартками. У 2012 року вона народила дитину і через необхідність догляду за дитиною вже не приїздила до ОСОБА_6, а він до неї.
У 2013 року зв`язок з ОСОБА_6 відновлено через брата ОСОБА_6 - ОСОБА_2, який є відповідачем у справі. Позивач знову почала приїздити до ОСОБА_6 разом з чоловіком, допомагала йому фінансово, продуктами та одягом.
ОСОБА_6 неодноразово жалкував, що не оформив батьківство, однак через вік, необхідність догляду за своєю старенькою матір`ю не вчинював дій для оформлення батьківства.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Приватний нотаріус Брусилівського районного нотаріального округу Отрищенко Олег Іванович 14 квітня 2018 року завів спадкову справу № 62283054, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51580301 від 14 квітня 2018 року.
Із поваги до батька за життя ОСОБА_6 позивач не подавала заяву про визнання батьківства. Однак після смерті батька для позивача має принципове значення юридичне визначення сімейного зв`язку з ним та внесення змін до актового запису про реєстрацію народження.
Крім того, позивач вважає, що як донька ОСОБА_6 належить до родичів першого ступеня споріднення, а тому встановлення батьківства має юридичне значення для здійснення позивачем права на спадкування.
Таким чином, позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Рішенням від 08 жовтня 2020 року Деснянський районний суд міста Києва позов задовольнив, встановив факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався вимогами статті 125 СК України, про те, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду; статтею 128 СК України, якою визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України; пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3, за яким при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини; статтею 53 КпШС України, яка визначає, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства; пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України" від 12 червня 1998 року № 16, згідно з яким підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Факт визнання батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_1 підтвердили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, стверджуючи про проживання її батьків однією сім`єю та спільне виховання і утримання ними дитини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 21 грудня 2020 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Бабаєвої О. О. в інтересах ОСОБА_3 задовольнив, рішення суду першої скасував, у позові відмовив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користьОСОБА_3 1 152,60 грн.
Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що зібрані у справі докази в їх сукупності, а саме - лише показання свідків, не містять достовірного підтвердження визнання ОСОБА_6 себе батьком ОСОБА_1, спільного проживання й ведення спільного господарства померлим та матір`ю позивача як до її народження, так і після, спільного виховання або утримання ними дитини. Рішення суду першої інстанції ґрунтується тільки на поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які між собою мають неприязні відносини та є зацікавленими особами, водночас у ОСОБА_1 за 32 роки з моменту її народження питання щодо батьківства не ставила, а фактично між сторонами наявний спір щодо спадкового майна померлого.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року адвокат Порхун С. В. звернувся до Верховного Суду в інтересах ОСОБА_1 з касаційною скаргою на постанову Київської апеляційного суду від 21 грудня 2020 року.
Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою від 25 січня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження адвокат Порхун С. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, зазначає застосування судом апеляційної інстанції статей 53, 128 КпШС України у подібних правовідносинах без врахування висновку щодозастосування цих норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 754/3558/16-ц.
Крім того,особа, яка подала касаційну скаргу, оскаржила судове рішення з підстав, передбачених частини третьої статті 411 ЦПК України.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження адвокат Порхун С. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, зазначає застосування судом апеляційної інстанції статей 53, 128 КпШС України у подібних правовідносинах без врахування висновку щодозастосування цих норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 754/3558/16-ц.
Крім того,особа, яка подала касаційну скаргу, оскаржила судове рішення з підстав, передбачених частини третьої статті 411 ЦПК України.
Адвокат Порхун С. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, мотивував касаційну скаргу тим, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність в матеріалах справи лише показань свідків та не надав оцінки іншим доказам, які наявні в матеріалах справи
У березні 2021 року адвокат Бабаєва О. О., яка діє в інтересах ОСОБА_3, звернулась до Верховного Суду з відзивом, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського РВК м. Києва, актовий запис № 1630.
Батьками ОСОБА_1 записані: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_5, відомості про батька записані за вказівкою матері.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 264.
Відповідно до заяви ОСОБА_5, посвідченої 08 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляхар О. М., зареєстрованою в реєстрі за № 395, зазначено, що в 1980 році вона познайомилась з ОСОБА_6, проживали разом, ставились один до одного як чоловік та дружина, разом вели домашній побут, відвідували друзів, приймали гостей, відмічали свята, жили як сім`я. У 1987 році вона завагітніла від ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась донька, яку вони назвали ОСОБА_1 . Обговоривши питання офіційної реєстрації, вирішили, що статус одинокої матері допоможе отримувати від держави соціальні пільги. При реєстрації дитини вона написала заяву і ім`я по батькові дитини були зазначені з її слів - ОСОБА_13 . Приблизно в 1988 році ОСОБА_6 звільнився з роботи та поїхав проживати до матері в с. Містечко Брусилівського району Житомирської області. Поки дочка була маленькою їздила до батька та бабусі. Батько завжди приймав участь у її вихованні, приїжджаючи до Києва, проживав разом з ними.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Також встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою покійного ОСОБА_6 .
Згідно з довідкою, виданою Брусилівською селищною радою Брусилівського району Житомирської області, ОСОБА_6 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
14 квітня 2018 року приватний нотаріус Брусилівського районного нотаріального округу Отрищенко О. І. завів спадкову справу № 62283054 після смерті ОСОБА_6, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14 квітня 2018 року № 51580301.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставами касаційного оскарження адвокат Порхун С. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, зазначає застосування судом апеляційної інстанції статей 53, 128 КпШС України у подібних правовідносинах без врахування висновку щодозастосування цих норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 754/3558/16-ц.
Крім того,особа, яка подала касаційну скаргу, оскаржила судове рішення з підстав, передбачених частини третьої статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.