ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 915/148/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Мачульський Г.М., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської міської ради
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 (головуючий суддя Будішевська Л. О., судді Таран С. В., Поліщук Л. В.)
у справі № 915/148/20
за позовом Миколаївської міської ради
до 1) Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан-клуб", 3) Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області і 4) Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради
про визнання незаконним та скасування рішень, свідоцтва про право власності, записів про право власності, реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки і зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку
(у судовому засіданні взяв участь представник відповідача 2 - Чайковський І. М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Миколаївська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан-клуб" (відповідач 2), Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (відповідач 3) та Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (відповідач 4), в якому просила суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Виконкому від 27.06.2003 № 881 "Про затвердження акта державної технічної комісії про введення в експлуатацію бару з літнім майданчиком по вул. Московській, 37";
- визнати незаконним та скасувати підпункт 1.3 пункту 1 рішення Виконкому від 29.08.2003 № 1164 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна за юридичними особами" щодо оформлення права власності на нежитлові приміщення бару площею 84.4 кв. м з літнім майданчиком площею 41.3 кв. м, які розташовані по вул. Московській, 37, за ТОВ "Фан-Клуб";
- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА № 940480 від 04.09.2003, видане Виконкомом;
- скасувати запис про право власності № 5871237 від 30.05.2014, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію за ТОВ "Фан-клуб" права власності на нежитлові приміщення бару з літнім майданчиком загальною площею 84,40 кв. м, що знаходяться за адресою вул. Московська, 37, м. Миколаїв, Миколаївська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 375169148101;
- скасувати запис про право власності № 953 в книзі: 7 від 04.09.2003, внесений до Реєстру прав власності на нерухоме майно, про державну реєстрацію за ТОВ "Фан-клуб" права власності на нежитлові приміщення бару з літнім майданчиком загальною площею 84,40 кв. м, що знаходяться за адресою вул. Московська, 37, м. Миколаїв, Миколаївська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2517702.
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Реконструкція нежитлового приміщення бару з літнім майданчиком під розміщення магазину з кафетерієм та збірно-розбірного літнього майданчику; Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Московська, 37" за № МК 142162730616.
- скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 19.03.2015 № 23/17-1201, видані Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради;
- зобов`язати ТОВ "Фан-клуб" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 41,3 кв. м, розташовану по вул. Московській, 37 у м. Миколаєві та повернути її Миколаївській міській раді у придатному для використання стані шляхом звільнення її від споруд та літнього майданчика.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Фан-клуб" фактично здійснено реконструкцію літнього майданчика в прибудову до приміщення бару, чим порушило права територіальної громади м. Миколаєва на належну їй земельну ділянку. Зайнята ТОВ "Фан-клуб" земельна ділянка є самовільно зайнятою в розумінні Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". ТОВ "Фан-клуб" не отримувало у Миколаївської міської ради жодного дозволу на відведення вказаної земельної ділянки у власність чи у користування. ТОВ "Фан-клуб" не надавався дозвіл на здійснення на цій ділянці будівництва об`єктів нерухомості та реєстрацію права власності на них.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2020 позов задоволено.
4. Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, зокрема, зазначив, що в порушення вимог Закону України "Про планування і забудову територій" Виконкомом видано ТОВ "Букот" (попередньому власнику) дозвіл на здійснення реконструкції квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, 37, за відсутності у останнього правовстановлюючих документів на землекористування. При цьому, дозвіл було надано саме ТОВ "Букот", і матеріали справи не містять доказів отримання такого дозволу ТОВ "Фан-клуб", яким фактично і здійснена реконструкція квартири в бар з літнім майданчиком.
5. Належну позивачу земельну ділянку самовільно зайнято ТОВ "Фан-клуб" шляхом зведення на ній, за відсутності відповідних правовстановлюючих документів, самочинного будівництва - споруди з металопластикових віконних блоків, прибудованої до нежитлового приміщення "Moon сafe" по вул. Московській, 37 у м. Миколаєві. Спірна споруда, розташована на належній позивачу земельній ділянці, відповідає ознакам самочинного будівництва.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 24.05.2021 ТОВ "Фан-клуб" подало апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що позивачем пропущено строк позовної давності.
7. Разом з апеляційною скаргою ТОВ "Фан-клуб" заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що підприємству не було відомо ані про відкриття провадження у справі, ані про наявність оскаржуваного рішення, останнє не отримувало жодні процесуальні документи суду, а про наявність оскаржуваного рішення суду відповідач 2 дізнався лише 15.03.2021 від державного виконавця і цього ж дня його представником подано суду заяву про ознайомлення з матеріалами даної справи. Копію оскаржуваного рішення підприємство отримало лише під час ознайомлення з матеріалами справи 23.03.2021, однак у зв`язку з контактом з хворим на COVID-19 представник ТОВ Фан-клуб з 27.03.2021 перебував на самоізоляції, а в подальшому з 08.04.2021 по 20.04.2021 на лікарняному.
8. 08.06.2021 від Миколаївської міської ради надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в яких зазначено, що вся судова кореспонденція направлялась за адресою реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Фан-клуб згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а неотримання скаржником відповідних процесуальних документів свідчить лише про недотримання вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням.
9. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фан-клуб" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2020 у справі № 915/148/20 та відкрито апеляційне провадження.
10. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фан-клуб протягом розгляду справи в суді першої інстанції не отримувало судової кореспонденції, а поштові відправлення повертались на адресу суду з відмітками "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення/за закінченням терміну зберігання/адресат відсутній за вказаною адресою". 23.03.2021 представник ТОВ "Фан-клуб" адвокат Коваленко О.Л. ознайомилась з матеріалами даної справи, що підтверджується її підписом на заяві (вх. № 3843/21 від 15.03.2021). До апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Фан-клуб" також додано копію листка-непрацездатності представника за період з 08.04.2021 по 20.04.2021.
11. На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що за наслідками дослідження обставин, зазначених апелянтом в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судова колегія визнає причини пропуску строку поважними та вважає за необхідне поновити ТОВ "Фан-клуб" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.
12. Так, за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021, рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2020 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
13. Суд апеляційної інстанції, щодо вимог Миколаївської міської ради про скасування рішення Виконкому від 27.06.2003 № 881, підпункту 1.3 пункту 1 рішення Виконкому від 29.08.2003 № 1164 та виданого Виконкомом 04.09.2003 свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 940480, погодився з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог у цій частині. Проте суд застосував позовну давність до цих вимог на підставі поданої в ході апеляційного провадження заяви ТОВ "Фан-клуб" про застосування наслідців спливу позовної давності.
14. Щодо позовних вимог Миколаївської міської ради про скасування внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 5871237 від 30.05.2014 та внесеного до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про право власності № 953 в книзі: 7 від 04.09.2003, суд апеляційної інстанції вказав, що вищевказані вимоги Миколаївської міської ради не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб захисту не призведе до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Разом з цим, щодо поданої ТОВ "Фан-клуб" заяви про застосуванню до цих вимог наслідків спливу позовної давності, апеляційний господарський суд зазначив, що у цій частині вона не підлягає задоволенню з огляду на висновки щодо відсутності підстав для їх задоволення.
15. Стосовно заявлених позивачем вимог про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Реконструкція нежитлового приміщення бару з літнім майданчиком під розміщення магазину з кафетерієм та збірно-розбірного літнього майданчику; Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Московська, 37" за № МК 142162730616, суд апеляційної інстанції зазначив, що перед тим, як зареєструвати декларацію за № МК 142162730616, органи ДАБІ мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, зокрема, наявність у ТОВ "Фан-клуб" правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку. При цьому, враховуючи, що матеріали даної справи не містять доказів отримання ТОВ "Фан-клуб" правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, суд зазначив, що позовні вимоги про скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Реконструкція нежитлового приміщення бару з літнім майданчиком під розміщення магазину з кафетерієм та збірно-розбірного літнього майданчику; Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Московська, 37" за № МК 142162730616 є обґрунтованими.
16. Разом з тим, за висновками колегії суддів апеляційного господарського суду у задоволенні такої вимоги також слід відмовити у зв`язку зі пропуском позивачм позовної давності, оскільки Миколаївська міська рада, укладаючи 25.08.2016 з ТОВ "Фан-клуб" договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, та отримуючи на його виконання грошові кошти, була обізнана про намір ТОВ "Фан-клуб" здійснити забудову спірної земельної ділянки для розміщення магазину з кафетерієм та збірно-розбірного літнього майданчику.
17. В частині вимоги Миколаївської міської ради про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.03.2015 № 23/17-1201, колегія суддів зазначила, що вказані Містобудівні мови також жодним чином не порушують право позивача, оскільки вони і вимагали від ТОВ "Фан-клуб" оформити у встановленому порядку документи на землекористування. У зв`язку з чим, у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити, відповідно, заява ТОВ "Фан-клуб" про застосуванню до цих вимог наслідків пропуску позовної давності не підлягає задоволенню.
18. Щодо вимоги позивача про зобов`язання ТОВ "Фан-клуб" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 41,3 кв. м, розташовану по вул. Московській, 37 у м. Миколаєві та повернути її Миколаївській міській раді у придатному для використання стані шляхом звільнення її від споруд та літнього майданчика, суд апеляційної інстанції із посиланням на принцип "належного урядування" зазначив, що забудові спірної земельної ділянки слугувала та передувала активна участь в такому процесі держави в особі відповідних органів архітектурно-будівельного контролю, які спочатку надали дозвіл на будівництво, процес якого вони були уповноважені контролювати, Миколаївська міська рада, укладаючи 25.08.2016 з ТОВ "Фан-клуб" договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, отримала на його виконання грошові кошти, а потім орган архітектурно-будівельного контролю прийняв до експлуатації закінчений після будівництва об`єкт. В зв`язку з чим, враховуючи, що забудова спірної земельної ділянки була здійснена ТОВ "Фан-клуб" в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, то відповідальність за вказані процедури не може покладатися на відповідача 2, який розраховував на їх належність та легітимність.
19. Вищевикладене, за висновками суд апеляційної інстанції, унеможливлює задоволення позову Миколаївської міської ради в частині зобов`язання ТОВ "Фан-клуб" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2020 у справі № 915/148/20.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
21. Скаржник не погоджується з ухваленою постановою апеляційного господарського суду, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності. Усі доводи касаційної скарги обґрунтовані посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
22. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу 2 строку на апеляційне оскарження, оскільки ід час розгляду цієї справи місцевим господарським судом неодноразового відкладався розгляд справи, зокрема у зв`язку з метою належного повідомлення відповідача 2 про її розгляд та забезпечення його процесуального права на участь в судових засіданнях. При цьому, уся судова кореспонденція направлялась місцевим господарським судом за адресою місця реєстрації відповідача 2 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
23. Скаржник зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
24. Крім цього, скаржник зазначає, що адреса, яка зазначена відповідачем 2 в апеляційній скарзі, як адреса місцезнаходження та листування, повністю відповідає адресі, на яку направляли поштову кореспонденцію позивач та місцевий господарський суд, що також свідчить про її дійсність та можливість відповідача 2 отримувати поштову кореспонденцію за вказаною адресою.
25. Крім цього, за доводами скаржника, посилання відповідача 2 на тривалу непрацездатність адвоката не можуть бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідач 2, як юридична особа, не був позбавлений права обрати будь-якого іншого представника.
26. На думку скаржника, наведені дії відповідача 2 щодо подання апеляційної скарги більше ніж через пів року після ухвалення рішення, спрямовані на навмисне затягування виконання рішення суду у цій справі, які суду апеляційної інстанції слід було кваліфікувати як зловживання процесуальними правами. Проте, апеляційний господарський суд, постановляючи ухвалу про відкриття апеляційного провадження за задовольняючи клопотання відповідача 2 про поновлення строку на апеляційне оскарження не навів жодних обґрунтувань та мотивів у чому саме, на думку суду, полягає поважність наведених відповідачем 2 причин пропуску строку на оскарження.
27. У цій частині скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 922/85/18, від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11, від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (753/12496/18), від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 09.11.2020 у справі № 420/1813/19, від 23.12.2020 у справі № 372/4155/18, від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц, від 02.08.2019 у справі № 908/2445/18, від 14.08.2019 у справі № 925/1650/15, від 16.09.2019 у справі № 904/5452/18, від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17.
28. Також скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо прийняття заяви відповідача 2 про застосування наслідків спливу позовної давності та не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції по суті спору, зокрема зазначає, що апеляційний господарський суд безпідставно задовольнив заяву відповідача 2 та застосував позовну давність до вимог, які були заявлені позивачем не до ТОВ "Фан-клуб", а до інших відповідачів, що суперечить приписам чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду.
29. Позивач стверджує, що висновки суду апеляційної інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування записів про право власності відповідача 2 на спірний об`єкт нерухомого майна, з підстав неналежності обраного позивачем способу захисту суперечать вимогам законодавства та практики Верховного Суду, оскільки виходячи із змісту спірних правовідносин, наявність у прохальній частині слова "запис" не змінює суті заявлених позивачем вимог, а такі вимоги можуть бути задоволенні шляхом скасування державної реєстрації права власності.
30. Щодо висновків апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні вимог про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з підстав того, що останні не порушують прав позивача скаржник зазначає, що зазначені містобудівні умови, як документ, містять комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і забудови земельної ділянки та фактично визнає право ТОВ "Фан-клуб" на здійснення забудови попри відсутність у відповідача 2 будь-яких документів на право користування спірною земельною ділянкою.
31. Окрім цього, скаржник стверджує про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для застосування практики Європейського суду з прав людини в контексті застосування принципу "належного урядування" в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ "Фан-клуб" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, оскільки розміщення відповідачем 2 належного йому об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці без згоди її власника не може вважатися правомірним. При цьому скаржник зазначає, що право власності є непорушним, а висновки Європейського суду з прав людини потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи.
32. Обґрунтовуючи наведені доводи касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 367/2259/15-ц, від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14-ц, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 915/1122/18, від 24.10.2018 у справі № 317/3698/15-ц, від 03.03.2021 у справі № 915/161/20, від 20.02.2020 у справі № 1940/1655/18, від 16.05.2018 у справі № 918/633/16, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19, від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 та постановах Верховного Суду України від 11.02.2015 у справі № 6-246цс14, від 25.05.2017 у справі № 1512/3707/12, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16.
Позиція інших учасників справи
33. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).