ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 11-274сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючої судді Рогач Л. І.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Штелик С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
представника відповідача - Нарольської Т. С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вищої ради правосуддя від 10 червня 2021 року № 1312/0/15-21 "Про залишення без розгляду та повернення скарги судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності" та
УСТАНОВИЛА:
Процедура
1. 13 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на ухвалу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 10 червня 2021 року № 1312/0/15-21 "Про залишення без розгляду та повернення скарги судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності".
2. На переконання ОСОБА_1, зазначене рішення ВРП підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив про те, що ВРП, відмовляючи йому в поновленні строку на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20, належним чином не оцінила поважність вказаних у клопотанні причин пропуску строку на подання скарги, внаслідок чого прийняла незаконну та необґрунтовану ухвалу, яка порушує його право на доступ до правосуддя та оскарження рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
3. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2021 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу ВРП від 10 червня 2021 року № 1312/0/15-21 "Про залишення без розгляду та повернення скарги судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності".
4. 20 вересня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1, у якому відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу ВРП - без змін.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 вересня 2021 року призначила розгляд справи в судовому засіданні.
6. 08 листопада 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому скаржник просить долучити до матеріалів справи копії судових рішень у цивільній справі № 372/2028/16-ц та розглянути справу № 11-274сап21 за наявними у ній матеріалами без його участі.
10 листопада 2021 року зазначене клопотання задоволено протокольною ухвалою Великої Палати Верховного Суду.
7. 19 січня 2022 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимівідеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2022 року.
Фактичні обставини, встановлені судом
8. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20 суддю Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
9. З матеріалів дисциплінарної справи слідує, що 17 серпня 2020 року суддя ОСОБА_1 брав участь у розгляді дисциплінарної справи в день ухвалення рішення ВРП № 2393/2дп/15-20.
10. 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ВРП зі скаргою на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20, у якій скаржник заявив клопотання про поновлення строку на оскарження зазначеного рішення дисциплінарного органу, яке мотивував тим, що 20 серпня 2020 року він особисто звернувся до ВРП з письмовими заявами, у яких просив надати матеріали дисциплінарної справи для ознайомлення, копії протоколів двох засідань Другої Дисциплінарної палати та копії технічного запису засідань, однак працівники апарату ВРП йому роз?яснили, що виконання таких прохань можливо після повернення з відпустки доповідача. Скаржник зазначає що з матеріалами дисциплінарної справи він ознайомився 22 вересня 2020 року після телефонного повідомлення працівника апарату ВРП. ОСОБА_1 також зауважує, що з 28 серпня до 16 вересня 2020 року він був тимчасово непрацездатним. Копію повного тексту оскаржуваного рішення, надіслану на його службову адресу, він отримав 21 вересня 2020 року, а відтак вважає, що скаргу подано ним у десятиденний термін з моменту отримання копії оскаржуваного рішення.
На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 додав копію супровідного листа про отримання ним 21 вересня 2020 року рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20, копію листа про можливість та умови ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, копії двох листків непрацездатності про перебування з 28 серпня до 16 вересня 2020 року на амбулаторному лікуванні.
11. Ухвалою ВРП від 29 жовтня 2020 року № 2989/0/15-20 відмовлено в задоволенні клопотання судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20, а скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду та повернуто скаржнику.
12. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 на ухвалу ВРП від 29 жовтня 2020 року № 2989/0/15-20 про залишення без розгляду та повернення скарги судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності задоволено частково. Скасовано ухвалу ВРП від 29 жовтня 2020 року № 2989/0/15-20 про залишення без розгляду та повернення скарги судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на рішення її Дисциплінарної палати від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20.
13. Відповідно до вимог частини третьої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) ВРП повторно призначила розгляд скарги ОСОБА_1 на 10 червня 2021 року.
14. Як слідує з матеріалів справи, про дату, час і місце розгляду скарги ОСОБА_1 був повідомлений у встановленому законом порядку, а також відповідну інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП.
15. На засідання ВРП, призначене на 10 червня 2021 року, суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 не прибув, однак надіслав до ВРП додаткові пояснення, у яких просив у разі його відсутності розглядати клопотання про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП без його участі.
16. ВРП ухвалою від 10 червня 2021 року відмовила в задоволенні клопотання судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20 та повернула зазначену скаргу ОСОБА_1 без розгляду.
17. ВРП мотивувала це тим, щосуддею ОСОБА_1 не доведено, що обставини пропущення ним більш як на 30 днів строку для оскарження рішення дисциплінарного органу (з урахуванням перебування судді на амбулаторному лікуванні з 28 серпня по 16 вересня 2020 року (поза межами строку оскарження рішення), участі судді в розгляді дисциплінарної справи в день ухвалення рішення, надіслання йому копії оскаржуваного рішення та оприлюднення рішення на офіційному вебсайті ВРП (21 серпня 2020 року) у передбаченому законом порядку) є об`єктивно непереборними і такими, які не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Відтак ВРП дійшла висновку про те, що причини пропуску строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2393/2дп/15-20, зазначені суддею ОСОБА_1 у клопотанні про його поновлення, не можна вважати поважними, а тому відсутні підстави для його поновлення.
Крім того, ВРП зазначила, що суддею не надано жодних вагомих доказів на підтвердження поважності пропущення строку на оскарження рішення, а інших обставин, які б свідчили, що суддею пропущено такий строк з поважних причин, не встановлено.
18. Не погодившись із рішенням ВРП від 10 червня 2021 року № 1312/0/15-20, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на це рішення.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
19. У скарзі на рішення ВРП від 10 червня 2021 року № 1312/0/15-20 ОСОБА_1 наголошує, що оскаржуваним рішенням відповідача було допущено необґрунтоване обмеження його права на доступ до перегляду у встановленому законом порядку рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 серпня 2020 року № 2939/2дп/15-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності таким чином і такою мірою, що було порушено саму сутність права доступу до суду, оскільки внаслідок занадто формального підходу до застосування наслідків спливу строків оскарження, неврахування поважних причин його пропуску не було надано правової оцінки вагомим та суттєвим доводам щодо непропорційності накладеного дисциплінарного стягнення і неправомірності відповідного рішення дисциплінарного органу.
20. Скаржник з посиланням на практику ЄСПЛ у стверджує, що ВРП у спірних правовідносинах фактично виконувала повноваження суду, тому повинна була забезпечити можливість ефективного юридичного захисту при вирішенні питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності. Водночас, на переконання ОСОБА_1, відповідач не забезпечив розгляд його скарги по суті, а відтак вважає, що державою не було надано йому можливості отримати ефективний засіб правового захисту.
21. На переконання скаржника, у спірних правовідносинах справедлива рівновага між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини може бути досягнута за умови забезпечення ВРП розгляду по суті його скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП в порядку визначеному частиною третьою статті 52 Закону № 1798-VIII.
ОСОБА_1 зазначає, що така позиція узгоджується з дисциплінарною практикою ВРП щодо поновлення строків оскарження рішень Дисциплінарної палати, зокрема із ухвалами від 09 січня 2020 року у справі № 5/0/15-20, від 27 квітня 2021 року у справі № 940/0/15-21.
22. Так, на думку скаржника, ним було надано ВРП аргументовані пояснення, які давали підстави вважати, що на стадії прийняття скарги до розгляду є достатніми обґрунтування про поважність причин пропуску строку оскарження та наявність підстав для його поновлення, таких як дата отримання ним копії оскаржуваного рішення, час, необхідний для підготовки скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП, а також інші обставини, зокрема стан його здоров`я в умовах пандемії коронавірусу.
23. Скаржник зазначає, що ВРП, відхиливши його доводи, відмовила в поновленні строків оскарження рішення її Дисциплінарної палати, чим позбавила ОСОБА_1 можливості перегляду рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яке має суттєве значення для проходження публічної служби, значно знизило рівень суддівської винагороди, може істотно вплинути на подальше перебування на посаді судді. Відтак вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень вчинив необ`єктивно, нерозсудливо, несправедливо, порушуючи відповідний баланс між несприятливими наслідками, які його рішення мало для прав та інтересів позивача, і цілями, які він переслідував.
24. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що винесене ним як суддею Обухівського районного суду Київської області рішення в цивільній справі № 372/2028/16 залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, а відтак є чинним і не скасованим, що спростовує доводи ОСОБА_2 про, начебто, допущені ним порушення норм процесуального права при вирішенні судової справи за її участю. Однак висновки апеляційного суду не були взяті до уваги при винесенні рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП № 2393/2дп/15-20 від 17 серпня 2020 року, а також не оцінювались ВРП в межах дисциплінарної справи.
Позиція ВРП щодо скарги ОСОБА_1 .
25. У відзиві на скаргу ОСОБА_1 . ВРП зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, підписана всіма членами ВРП, які брали участь у її ухваленні.
26. Відповідач зазначає, що ВРП визнала безпідставними та необґрунтованими посилання судді на те, що працівниками апарату ВРП йому було роз`яснено можливість виконання його прохань після повернення з відпустки доповідача, оскільки згідно з реєстром передавання матеріалів, опрацьованих членом Другої Дисциплінарної палати ВРП Блажівською О. Є., справа № П-1184/0/7-20 у двох томах з рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1 була передана до бекофісу Ради 21 серпня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи.
27. Також ВРП вважає безпідставними доводи судді про те, що йому не були відомі надані скаржником додаткові пояснення, що унеможливлювало подання ним скарги у визначений законом строк, оскільки, як слідує з матеріалів дисциплінарної справи, додаткові пояснення скаржниці надійшли до ВРП 11 серпня 2020 року та були предметом розгляду в день засідання Другої Дисциплінарної палати ВРП 17 серпня 2020 року, у якому суддя брав участь у режимі відеоконференції.
28. Відповідач зазначає, що суддя ОСОБА_1 не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи впродовж всього часу її розгляду. Надані додаткові пояснення скаржника стосувались поданої дисциплінарної скарги і не містили будь-яких нових підстав, що могли вплинути на прийняття, як зазначає суддя, більш суворого дисциплінарного стягнення.
29. ВРП вважає безпідставними твердження скаржника про те, що його право на доступ до перегляду у встановленому законом порядку рішення Дисциплінарної палати ВРП було безпідставно обмежено внаслідок занадто формального підходу до застосування наслідків спливу строків оскарження, неврахування поважності причин його пропуску, оскільки в поданій скарзі суддя не надав жодних вагомих доказів на підтвердження поважності пропущення строку на оскарження рішення, а інших обставин, які б свідчили, що суддею пропущено такий строк з поважних причин, ВРП не встановлено.
30. Відповідач наголошує на законності рішення ВРП від10 червня 2021 року № 1312/0/15-21 та відсутності підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
Позиція Великої Палати Верховного Суду
31. Дослідивши наведені в скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши суддю-доповідача у справі та пояснення представника відповідача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення з таких підстав та мотивів.
Релевантні джерела права та акти їх правозастосування
32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
34. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
35. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
36. ЄСПЛ у параграфах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
37. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (параграф 41).
38. Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
39. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII.
40. За приписами частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.
41. Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону № 1798-VIII, відповідно до частини третьої якої скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
42. Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. ВРП може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
43. Згідно з абзацом другим пункту 13.7 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.
44. Пунктом 13.8 Регламенту визначено, що ВРП більшістю її членів, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
45. На підставі пункту 5 частини шостої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і ВРП такий строк не поновлено.
46. Частиною шостою статті 34 Закону № 1798-VIII передбачено, що резолютивна частина рішення ВРП, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті ВРП не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.
47. Згідно із частиною десятою статті 50 Закону № 1798-VIII копія рішення Дисциплінарної палати у семиденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику.