УХВАЛА
18 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 120/8324/21-а
Провадження № 11-6 за 22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В.,
перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2021 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Войцих Анастасії Ігорівни про скасування постанови, і
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правила зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) Серії ІВ №00031552 від 30 червня 2021 року, винесену Головним спеціалістом-інспектором паркування відділу паркування департаменту енергетикитранспорту та зв`язку Вінницької міської ради Войцих А. І.
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 06 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_1 не погодилася з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду з касаційною скаргою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 грудня 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга була подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
ОСОБА_1 не погодилася з рішенням суду касаційної інстанції і надіслала на адресу Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить переглянути та скасувати рішення судів всіх інстанцій та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Прохання мотивує тим, що рішення суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права.
КАС України визначає вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Частиною четвертою статті 22 цього Кодексу визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, <…>.
Згідно з частиною третьою статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з частиною п`ятою статті 355 цього Кодексу судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
Зі змісту та спрямованості аргументів скарги ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата Верховного Суду проревізувала і переглянула ухвалу касаційного суду від 14 грудня 2021 про відмову у відкритті касаційного провадження, відкрила касаційне провадження й здійснила касаційний перегляд касаційної скарги скаржниці.
За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Сулу, якщо
така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;
якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
Доводи і аргументи скарги ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цієї ухвали.
У зв`язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі "Занд проти Австрії" (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Отже, оскільки скарга ОСОБА_1 є неприйнятною і такою, що не підлягає розгляду, тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути скаржниці.
Керуючись статтями 24, 346, 365 КАС Велика Палата Верховного Суду