УХВАЛА
18 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/348/21
Провадження № 11-7 заі 22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В.,
перевірила апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю CPI INVESTMENT FUND LTD. (СІПІАЙ ІНВЕСТМЕНТ ФАНД ЛТД) (далі - Приватна компанія), яка діє через представника Сульженка Артема Володимировича на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2021 року в адміністративній справі за позовом Приватної компанії до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2021 року Приватна компанія звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України, яка полягає у тому, що Президент України не звернувся до Ради національної безпеки та оборони України (далі - РНБО) з пропозиціями щодо застосування санкцій до осіб, відповідно до звернення Приватної компанії від 25 травня 2021 року;
- зобов`язати Президента України звернутися до РНБО з пропозиціями щодо застосування санкцій до осіб, відповідно до звернення Приватної компанії від 25 травня 2021 року.
Прохання обґрунтовує тим, що Президент України не вніс на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до осіб, які за інформацією позивача незаконно видобувають та збувають сировину на тимчасово окупованій території України, чим було допущено протиправну бездіяльність.
На думку позивача, Президент України ухилився від належного розгляду його заяви від 25 травня 2021 року та перенаправив таку для розгляду неуповноваженим суб`єктам владних повноважень.
Посилається на те, що позивач, як єдиний учасник ТОВ "ТАР АЛЬЯНС", майно якого було захоплено у м. Горлівці Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації та за наявною у нього інформацією використовується для фінансування діяльності терористичної організації ДНР, має законний інтерес щодо притягнення осіб, причетних до такої діяльності, до встановленої законом відповідальності та до вжиття щодо цих осіб інших передбачених законом негативних наслідків, зокрема, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
На думку позивача, оскаржувана бездіяльність відповідача порушує його право на належний розгляд його звернення та на ініціювання процедури застосування санкцій до осіб, причетних до захоплення належного йому майна.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Приватна компанія не погодилася із цим рішенням суду і подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга подана у строк, установлений частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, із дотриманням передбаченого статтею 297 цього Кодексу порядку, за формою та змістом відповідає вимогам статті 296 цього Кодексу.
Підстав для залишення апеляційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті апеляційного провадження немає.
Керуючись статтями 266, 292, 300, 304 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду