ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 927/307/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" - Тарабанько О.М.,
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Правові ініціативи" - Комлика І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 (у складі колегії суддів: Євсіков О.О. (головуючий), Попікова О.В., Корсак В.А.)
та рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2021(суддя Федоренко Ю.В.)
у справі № 927/307/21
за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правові ініціативи"
про стягнення 965 597,22 грн;
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правові ініціативи"
до Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
про визнання недійсними рішень,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (далі - АТ "Чернігівобленерго") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правові ініціативи" (далі - ТОВ "Правові ініціативи") про стягнення 965 597,22 грн боргу за безобліково спожиту електричну енергію.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.06.2020 працівниками позивача за результатами контрольного огляду приладів обліку електричної енергії на об`єкті відповідача виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312, (далі - ПРРЕЕ) про що було складено акти про порушення від 02.06.2020 № 170525 та 02.06.2020 № 170526, за результатами розгляду яких прийнято відповідні рішення та виставлено рахунки на заявлену до стягнення суму, проте відповідачем зазначені рахунки не оплачено.
У травні 2021 року ТОВ "Правові ініціативи" звернулося до суду з зустрічним позовом до АТ "Чернігівобленерго", у якому просило визнати недійсними рішення комісії відповідача з розгляду актів від 02.06.2020 № 170525 та 02.06.2020 № 170526 про порушення ПРРЕЕ, оформлених протоколами від 30.12.2020 № 2400 і № 2401.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначені акти складено працівниками АТ "Чернігівобленерго" з порушенням положень ПРРЕЕ, тому не можуть бути підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії на суму 965 597,22 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, у задоволенні позову АТ "Чернігівобленерго" відмовлено, зустрічний позов ТОВ "Правові ініціативи" задоволено. Визнано недійсними рішення комісії АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів від 02.06.2020 № 170525 та 02.06.2020 № 170526 про порушення ПРРЕЕ, оформлених протоколами від 30.12.2020 № 2400 і № 2401.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанції, у листопаді 2021 року АТ "Чернігівобленерго" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2021, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 927/307/21 за касаційною скаргою АТ "Чернігівобленерго" з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.01.2022.
ТОВ "Правові ініціативи" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 01.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" (далі - ПАТ "Чернігівобленерго"; правонаступником якого є АТ "Чернігівобленерго"; постачальник) та ТОВ "Правові ініціативи" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 64, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 545 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (куплено) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлена згідно з додатком № 2 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до цього договору. Приєднана потужність у точці підключення становить 730 кВА.
Відповідно до пункту 2.3.2 договору споживач зобов`язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки, встановленого згідно з додатком № 6 до договору "Режим роботи електроустановок споживача".
У пункті 3.1.4 договору визначено, що постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору.
Постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, компенсувальних установок, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії (пункт 3.1.5 договору).
За змістом пункту 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Згідно з додатком № 6 до договору "Режим роботи електроустановок споживача" об`єкт: "Виробництво", розташований за адресою: ЗТП № 100, м. Городня, вул. Льонозаводська, 23, та визначений за наступними показниками: дозволена до використання потужність - 545 кВт, приєднана потужність електроустановок - 730 кВт (кВА), години роботи: від 8.00 до 13.00, з 13.00 до 17.00.
01.01.2019 AT "Чернігівенерго" (оператор системи розподілу) та TOB "Правові ініціативи" (споживач) уклали договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на підставі наданої споживачем заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. В зазначеній заяві-приєднання вказано ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача за адресою: м. Городня, вул. Льонозаводська, 23, ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z3546308415051, 62Z1491054410005, 62Z1165405480728.
За умовами пункту 2.1 договору від 01.01.2019 оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком № 2 до цього договору, та в особистому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Оператор системи згідно з пунктами 7.1.5, 7.1.6, 7.1.8 договору від 01.01.2019 має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; контролювати додержання споживачем вимог ПРРЕЕ; надавати споживачу, який є власником засобу вимірювання, обґрунтовані вимоги щодо приведення розрахункового засобу в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.
У разі порушення розрахункового обліку з вини споживача останній сплачує оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ (пункт 8.6 цього договору); у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження (пункт 8.9 договору від 01.01.2019).
02.06.2020 працівниками АТ "Чернігівобленерго" (Городнянська дільниця Чернігівського РЕМ) складено акти про порушення № 170525, № 170526, за змістом яких під час перевірки встановило, що ТОВ "Правові ініціативи" порушило облік електричної енергії: пункти 8.4.2.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме при контрольному огляді виявлено невідомий пристрій для зменшення показників приладу обліку, що встановлено на лічильниках.
Ці акти підписано представниками оператора у кількості шести осіб; відмову споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача) підписувати акт про порушення засвідчено свідками Кайдала В.В. (підпис, паспортні дані) та Реус А.Ф. (підпис, паспортні дані).
У графі "з актом про порушення ознайомлений споживач (представник споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача)" наявна відмітка "від підпису відмовився" та вказано прізвище та ініціали: Бондар Ю.М.
У графі "зауваження до складеного акта" зазначено про роз`яснення споживачу його права вносити зауваження та заперечення до акта.
В актах про порушення від 02.06.2020 № 170525 і № 170526 наведено інформацію, що під час проведення перевірки представники AT "Чернігівобленерго" вилучено прилади обліку № 02532155, №02533978 та укладено в пакети, які опломбовано пломбами № С59176949, № С59176946. Разом із тим було вилучено пристрої для зменшення показників приладу обліку, пакет з якими опломбовано пломбами № С59176948, №С59176947.
У графі "додаткові відомості" міститься інформація, що при складанні актів проводилася фотозйомка та знімалося відео.
Також у актах про порушення зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складених актів про порушення буде проводити засідання 10.06.2020 о 14:00 за адресою: м. Чернігів, вул. Гонча, 40.
Оскільки зазначені акти про порушення не було вручено споживачу, АТ "Чернігівобленерго" направило ці акти разом із запрошенням на засідання комісії з їх розгляду ТОВ "Правові ініціативи" засобами поштового зв`язку, проте як ця кореспонденція, так і документи щодо перенесення засідання комісії на 17.06.2020 о 14:00, було повернуто оператором поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.
17.06.2020 засідання комісії апарату управління АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів про порушення було перенесено на 22.07.2020 на 14:00 (протоколи від 17.06.2020 №1965, №1966).
22.07.2020 засідання комісії апарату управління АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів про порушення перенесено до отримання висновку експертизи КНДІСЕ (протоколи від 22.07.2020 № 2058, № 2059).
За висновком експертного дослідження за результатами проведення електротехнічного дослідження від 26.11.2020 № 4197/4198/20-24 встановлено, що невідомий предмет, який було поміщено в пакет, опломбований одноразовою номерною пломбою С59176948, є виготовленим промисловим способом неодимовим магнітом циліндричної форми, габаритними розмірами 55х25мм, із величиною магнітної індукції на поверхні 462,0 мТл; відповісти на питання "Чи впливає вказаний предмет на вірну роботу електролічильника МТХ № 02532155, поміщеного в пакет та опломбованого одноразовою номерною пломбою С59176949, і якщо впливає, то яким чином?" не є можливим у зв`язку з тим, що лічильник перебуває у несправному стані (виміряна лічильником потужність не відповідає дійсній споживаній потужності (складає близько третини).
У висновку експертного дослідження за результатами проведення електротехнічного дослідження від 26.11.2020 № 4199/4200/20-24 зазначено, що невідомий предмет, поміщений в пакет, опломбований одноразовою номерною пломбою С59176947, є двома скріпленими виготовленими промисловим способом неодимовими магнітами циліндричної форми, габаритними розмірами 55х35мм кожний, із сумарною величиною магнітної індукції на поверхні 545,1 мТл; відповісти на питання "Чи впливає вказаний предмет на вірну роботу електролічильника МТХ № 02533978, поміщеного в пакет та опломбовано одноразовою номерною пломбою С59176946, і якщо впливає, то яким чином?" не є можливим у зв`язку з тим, що лічильник перебуває у несправному стані (виміряна лічильником потужність не відповідає дійсній споживаній потужності (складає близько третини).
30.12.2020 на засіданні комісії апарату управління АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 02.06.2020 № 170525, від 02.06.2020 № 170526, на якому був присутній представник споживача Степанцов М.Б., вирішено провести розрахунок недоврахованої електроенергії за актом про порушення від 02.06.2020 № 170525 на підставі пункту 8.4.10 ПРРЕЕ; обсяг нарахування становить 177834 кВт/год на суму 525 349,78 грн (протокол № 2400), а за актом про порушення від 02.06.2020 № 170526 на підставі пункту 8.4.10 ПРРЕЕ; обсяг нарахування становить 148516 кВт/год на суму 440 247,44 грн (протокол № 2401). Протоколи було отримано представником споживача Степанцовим М.Б.
У подальшому АТ "Чернігівобленерго" було складено розрахунки вартості безобліково спожитої електроенергії за актом про порушення ПРРЕЕ від 02.06.2020 № 170525 та виставлено рахунок № 64_06-2020 від 02.06.2020 на суму 525 349,78 грн, а за актом про порушення ПРРЕЕ від 02.06.2020 № 170526 виставлено рахунок №64_06-2020 від 02.06.2020 на суму 440 247,44 грн.
За змістом листа від 03.06.2021 Чернігівського районного управління поліції, ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області розглянуло повідомлення ТОВ "Правові ініціативи" про те, що на цьому підприємстві (колишній льонозавод) в приміщенні підстанції ЗТП СТО зрізані замки та стоять пломби невідомого походження.
ТОВ "Телекомунікаційні технології" на запит АТ "Чернігівобленерго" у листі від 10.06.2021 (вих. № 251) повідомило таке: 1) при впливі на лічильник типу MTX 3G20-DD-3Z1-CD4 неодимового (NdFeB) магніту з величиною магнітної індукції 462 мТл лічильник залишиться в робочому стані (не вийде з ладу). Вимірюваний лічильником обсяг електричної енергії може змінитися в залежності від місця встановлення магніту. Після зняття впливу магнітного поля метрологічні характеристики лічильника повернуться в допустимі значення, які відповідають класу точності лічильника; 2) вплив неодимового (NdFeB) магніту з величиною магнітної індукції 462 мТл на електролічильник типу MTX 3G20-DD-3Z1-CD4 в залежності від місця встановлення магніту може призводити до змінення зафіксованих ним обсягів спожитої електроенергії (показів лічильника), яка була спожита безпосередньо під час впливу даного магніту на лічильник. Показники раніше накопиченої енергії при впливі неодимового магніту не зменшуються; 3) при впливі на лічильник типу MTX 3G20-DD-3Z1-CD4 неодимового (NdFeB) магніту з величиною магнітної індукції 545,1 мТл лічильник залишиться в робочому стані (не вийде з ладу). Вимірюваний лічильником обсяг електричної енергії може зміниться в залежності від місця встановлення магніту. Після зняття впливу магнітного поля метрологічні характеристики лічильника повернуться в допустимі значення, які відповідають класу точності лічильника; 4) вплив неодимового (NdFeB) магніту з величиною магнітної індукції 545.1 мТл на електролічильник типу MTX 3G20-DD-3Z1-CD4 в залежності від місця встановлення магніту може призводити до змінених зафіксованих ним обсягів спожитої електроенергії (показів лічильника), яка була спожита безпосередньо під час впливу даного магніту на лічильник. Показники раніше накопиченої енергії при впливі неодимового магніту не зменшуються.
Предметом позову АТ "Чернігівобленерго" є вимога, заявлена до ТОВ "Правові ініціативи", про стягнення боргу за безобліково спожиту електричну енергію згідно з актами про порушення від 02.06.2020 № 170525 та № 170526 на загальну суму 965 597,00 грн, обґрунтована невиконанням відповідачем зобов`язань за договором стосовно оплати вартості необлікованої електричної енергії, визначеної відповідно до вимог ПРРЕЕ, за порушення, допущені споживачем під час користування електричною енергією.
ТОВ "Правові ініціативи" у зустрічній позовній заяві просить визнати недійсними рішення комісії АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів від 02.06.2020 № 170525 та 02.06.2020 № 170526 про порушення ПРРЕЕ, оформлених протоколами від 30.12.2020 № 2400 і № 2401, оскільки ці акти складено працівниками АТ "Чернігівобленерго" з порушенням положень ПРРЕЕ, тому не можуть бути підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії на суму 965 597,22 грн.
Апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову АТ "Чернігівобленерго" та задоволення зустрічного позову ТОВ "Правові ініціативи" і погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що за встановлених у справі обставин невідповідності вимогам законодавства актів про порушення № 170525 та № 170526, складених АТ "Чернігівобленерго" за результатами перевірки об`єктів споживача ТОВ "Правові ініціативи", а також не підтвердження обставин втручання у роботу приладів обліку електричної енергії на об`єкті споживача, про що свідчать висновки експертиз, наявні правові підстави для визнання недійсними рішень комісії АТ "Чернігівобленерго" з розгляду цих актів, що виключає обов`язок споживача відшкодовувати вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, розраховану позивачем за цими актами.
У поданій касаційній скарзі АТ "Чернігівобленерго" посилається на те, що при вирішенні справи судами попередніх інстанцій, зокрема, неправильно застосовано положення ПРРЕЕ, зокрема пунктів 8.4.2.3, 5.5.5, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутні висновки Верховного Суду; судами попередніх інстанцій не надано оцінки належності, допустимості, достовірності наявних у матеріалах справи доказів, не встановлено обставин, що мають істотне значення для вирішення справи; судами при вирішені справи не враховано, що складені працівниками позивача акти про порушення відповідають вимогам пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, що підтверджується наявними у справі доказами та не було спростовано відповідачем; висновки судів попередніх інстанцій про не доведення факту втручання споживача в роботу засобів обліку є помилковими та спростовуються висновками експертного дослідження, проведеного відповідно до вимог пункту 8.4.4 ПРРЕЕ..
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення з огляду на доводи касаційної скарги АТ "Чернігівобленерго", які стали підставою для відкриття касаційного провадження, враховуючи встановлені ГПК межі такого перегляду, виходить із такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина 2 статті 217 ГК).
Згідно з частиною 1 статті 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (частина 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені ПРРЕЕ, які є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1 ПРРЕЕ).
За змістом пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Акт про порушення, відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
У пункті 8.4.4 ПРРЕЕ передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
За змістом частин 1, 3, 4 статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У частині 1 статті 74 ГПК встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із частиною 2 статті 76 ГПК предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК).
Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК, зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.
Господарський суд відповідно до статті 86 ГПК оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
При вирішенні спору у справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що акти про порушення від 02.06.2020 № 170525 та № 170526, у яких має бути зафіксовано факт порушення на об`єкті споживача ПРРЕЕ, що є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, не є належними і допустимими доказами порушення ТОВ "Правові ініціативи" ПРРЕЕ, оскільки ці докази не відповідають положенням, зокрема статті 77 ГПК.
Таких висновків суди дійшли у тому числі на підставі заяви свідка ОСОБА_1, оформленої відповідно до статті 88 ГПК, якого зазначено в актах про порушення як особу, яка допустила представників АТ "Чернігівобленерго" на об`єкт (територію) споживача. Так, за показаннями ОСОБА_1, 02.06.2020 у кінці робочого дня ним на території виробництва ТОВ "Правові ініціативи" біля трансформаторної підстанції були помічені невідомі особи, які в присутності офіцерів поліції здійснювали зрізання замків; при цьому свідок зазначив, що у цей час керівник та/або будь-яка уповноважена особа ТОВ "Правові ініціативи" за адресою об`єкта були відсутні, він не допускав ані представників позивача, ані будь-яких інших осіб на територію виробництва ТОВ "Правові ініціативи", ключів та доступу до трансформаторної підстанції не мав, присутнім при огляді лічильника не був. Ці обставини були підтверджені свідком ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Також судами установлено, що про ці факти ТОВ "Правові ініціативи" було подано заяву до правоохоронних органів і Чернігівським районним управлінням поліції у листі від 03.06.2021 на адресу ТОВ "Правові ініціативи" підтверджено, що ВПД №1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області було розглянуто повідомлення про те, що на підприємстві "Правові ініціативи" (колишній льонозавод) в приміщенні підстанції ЗТП СТО зрізані замки та стоять пломби невідомого походження.
Разом із тим, за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, в актах про порушення наведено інформацію про проведення під час контрольного огляду фото - та відеофіксації, проте доказів про проведену фотофіксацію до матеріалів справи АТ "Чернігівобленерго" не додано, а наданими позивачем доказами відеозйомки під час складання актів про порушення 02.06.2020, які було досліджено як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, не підтверджено факт допуску ОСОБА_1 представників АТ "Чернігівобленерго" на об`єкт ТОВ "Правові ініціативи", не зафіксовано присутності цієї особи при проведенні перевірки та відмові в підписанні актів про порушення. Натомість відеозйомкою зафіксовано зрізану дужку замка на трансформаторній підстанції споживача, чим підтверджено відповідні показання свідка ОСОБА_1 . При цьому судом апеляційної інстанції додатково зауважено, що у цьому відеозаписі не зафіксовано початку перевірки, у тому числі обставин допуску будь-якими представниками споживача працівників АТ "Чернігівобленерго" на об`єкт відповідача та присутності цих представників при проведенні перевірки, стан замків на трансформаторних комірках, де знаходились засоби обліку електричної енергії, на початок перевірки, а також ті обставини, що сторонні предмети (засоби впливу (магніти), що були згодом вилучені і направлені на експертизу, дійсно знаходилися в зонах впливу на лічильники до початку перевірки і були виявлені одразу після того, як представники АТ "Чернігівобленерго" приступили до перевірки. Також при оцінці доказів судом апеляційної інстанції було враховано обставини складання працівниками АТ "Чернігівобленерго" актів про порушення поза межами робочого часу, що за висновками суду ставить під сумнів перебування на об`єкті керівників чи уповноважених представників споживача.
Водночас судами попередніх інстанцій на підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів установлено, що в актах про порушення наведено інформацію про їх підписання у тому числі двома свідками, якими засвідчено відмову споживача підписувати акти про порушенням, проте АТ "Чернігівобленерго" належними і допустимими доказами не було доведено тих обставин, що ці свідки є незаінтересованими особами.
Отже, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що акти про порушення від 02.06.2020 №170525 та №170526 складено (одержано) з порушенням закону, тому є підстави для застосування до цих доказів приписів частини 2 статті 77 ГПК.
Крім того, судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було враховано висновки експертного дослідження № 4197/4198/20-24 та № 4199/4200/20-24 від 26.11.2020, за змістом яких не є можливим встановити вплив вилучених під час здійснення перевірки предметів (неодимових магнітів) на роботу електролічильників споживача, оскільки лічильники перебувають у несправному стані (виміряна лічильником потужність не відповідає дійсній споживаній потужності (складає близько третини).
Таким чином, з огляду на встановлені у справі обставини, у тому числі одержання актів про порушення № 170525 та № 170526 від 02.06.2020 з порушенням закону та не прийняття їх судом як допустимих доказів відповідно до частини 2 статті 77 ГПК, а також не підтвердження втручання в роботу засобів обліку електричної енергії на об`єкті споживача відповідно до ПРРЕЕ висновками проведених експертиз, що було оцінено судами за правилами, встановленими статтями 86, 104 ГПК, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову АТ "Чернігівобленерго" про стягнення з ТОВ "Правові ініціативи" боргу за безобліково спожиту електричну енергію та наявність підстав для задоволення зустрічного позову про визнання недійсними рішень комісії АТ "Чернігівобленерго" з розгляду актів від 02.06.2020 № 170525 та 02.06.2020 № 170526 про порушення ПРРЕЕ, оформлених протоколами від 30.12.2020 № 2400 і № 2401.
За змістом касаційної скарги підставою оскарження рішень судів попередніх інстанцій АТ "Чернігівобленерго" зазначено приписи пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Водночас Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену скаржником підставу касаційного оскарження судових рішень, оскільки ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Проте посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування пунктів 8.4.2.3. та 5.5.5 ПРЕЕ носять загальний характер, не містять обґрунтування необхідності застосування такої правової норми для вирішення спору в контексті конкретних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та не містять обґрунтування, у чому полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права при вирішенні спору у справі, яка розглядається.
Разом із тим відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Так, у частині 1 статті 310 ГПК наведено підстави, які є обов`язковими для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
Такими підставами касаційна скарга АТ "Чернігівобленерго" не обґрунтована.
За змістом частини 3 статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Проте касаційна скарга АТ "Чернігівобленерго" не обґрунтована і підставами для скасування судових рішень, передбаченими у пунктах 2, 3, 4 частини 3 статті 310 ГПК.
При цьому посилання у касаційній скарзі на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК, на обставини того, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, які було надано скаржником на підтвердження своїх вимог, не приймається судом касаційної інстанції до уваги як необґрунтовані, оскільки стосуються процесу доказування, оцінки доказів судом та фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що відповідно до норм статті 300 ГПК виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.
Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постановлених у справі судових рішень - без змін.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд