ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/254/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.
та представників
Позивача: не з`явився
Відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021
(головуючий - Таран С.В., судді Будішевська Л.О., Поліщук Л.В.)
та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2021
(суддя - Літвінов С.В.)
у справі №916/254/21
за позовом ОСОБА_1
до Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка"
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Позивач), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" (далі - КС "Промислово-фінансова спілка", Відповідач), про визнання неправомірними дії відповідача щодо неінформування члена спілки - ОСОБА_1 по питанням, як передбачено статутом, про фінансову звітність за 2016-2020 роки у складі: балансу (звіт про фінансовий стан) (форма №1), звіту про фінансові результати (форма №2), звіту про рух грошових коштів (форма №3), звіту про власний капітал (форма №4), примітки до річної фінансової звітності (форма №5), а також зобов`язання КС "Промислово-фінансова спілка" надати позивачу письмову інформацію, як передбачено статутом, у вигляді фінансової звітності за 2016-2020 роки у складі: балансу (звіт про фінансовий стан) (форма №1), звіту про фінансові результати (форма №2), звіту про рух грошових коштів (форма №3), звіту про власний капітал (форма №4), примітки до річної фінансової звітності (форма №5), звітність до податкової інспекції за період 2016-2020 роки (форма ЄСВ та форма 1ДФ) і акт інвентаризації за цей період згідно з Положенням про інвентаризацію активів і зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення Закону України "Про кредитні спілки" не надає позивачу, як учаснику кредитної спілки, матеріали фінансової звітності для ознайомлення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.
4. 18.06.2021 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 12.000,00 грн, понесених відповідачем при розгляді справи.
5. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021, частково задоволено заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з позивача на користь відповідача 2.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу
6. Судові рішення про часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу мотивовано тим, що обґрунтованими та співмірними є витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн, які підлягають до стягнення за рахунок позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків), в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення заяви.
8. Посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовано положення ст. 129 ГПК України, оскільки належним чином не мотивовано, які саме витрати не підлягають відшкодуванню, що свідчить про неврахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
9. Крім того, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема про те, що наявність у позивача статусу інваліда другої групи, є підставою для зменшення заявлених судових витрат. Адже закон передбачає пільги, такої категорії громадян, лише при сплаті судового збору
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, та водночас вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. 19.07.2018 між КС "Промислово-фінансова спілка" ("Клієнт") та Адвокатським об`єднанням "ПРАКТИКА" ("Адвокатське об`єднання") укладено договір про надання правової допомоги №1 (далі - договір ), за умовами пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги, розмір якого передбачений додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.
12. Згідно із підпунктом 1.2.3 пункту 1.2 договору, Адвокатське об`єднання відповідно до узгоджених сторонами доручень представляє інтереси Клієнта, зокрема, в судах, з правом подання заяв, клопотань, пояснень, доказів та вчинення інших дій щодо захисту прав та інтересів Клієнта.
13. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 19.07.2021 (пункт 6.1 договору).
14. В подальшому КС "Промислово-фінансова спілка" та Адвокатським об`єднанням "ПРАКТИКА" було укладено додаткову угоду №1 від 16.02.2021 до договору (далі - додаткова угода №1), згідно з преамбулою якої дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання з надання правової допомоги під час розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до вказаної кредитної спілки про визнання неправомірними дій та зобов`язання надати фінансову звітність.
15. У пункті 1 додаткової угоди визначено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області.
16. Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 від 16.02.2021 вартість однієї години роботи адвоката становить 1000 грн та складається з витраченого часу, а саме: попереднє опрацювання матеріалів - 2 год; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини - 2 год; формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 2 год; підготовка одного процесуального документу - 2-3 год (в залежності від складності) - позовна заява, відзив, відповідь на відзив, заперечення; підготовка заяви, клопотання, заперечення на клопотання, додаткових пояснень - 1 год; підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні - 1 год (незалежно від кількості часу перебування у судовому засіданні та незалежно від того відбулося воно чи було відкладено).
17. Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №1 оплата за даним договором здійснюється не пізніше 20 (двадцяти) днів з моменту отримання Клієнтом рахунку в готівковому або безготівковому порядку.
18. Пунктами 6, 7 додаткової угоди №1 передбачено, що правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги), який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Адвокатське об`єднання надає Клієнту акт приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги), в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатським об`єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо так мали місце).
19. 18.06.2021 між КС "Промислово-фінансова спілка" та Адвокатським об`єднанням "ПРАКТИКА" було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі наданих послуг №1, за умовами пунктів 1-3 якого Виконавець (Адвокатське об`єднання) надав правову допомогу відповідно до договору №1 від 19.07.2018 та додаткової угоди №1 від 16.02.2021 по представництву інтересів клієнта у Господарському суді Одеської області у справі №916/254/21 з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до КС "Промислово-фінансова спілка" про визнання дій неправомірними та зобов`язання надати фінансову звітність. Вартість робіт становить 12000 грн без ПДВ. Замовник (Клієнт) прийняв вказані послуги по обсягу та якості.
20. З розрахунку витрат за договором та додатковою угодою №1 вбачається, що Адвокатське об`єднання "Практика" надало Клієнту - Кредитній спілці "Промислово-фінансова спілка" правову допомогу в Господарському суді Одеської області відповідно до договору №1 від 19.07.2018 та додаткової угоди №1 від 16.02.2021 у справі №916/254/21 з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до КС "Промислово-фінансова спілка" про визнання дій неправомірними та зобов`язання надати фінансову звітність. Послуги з правової допомоги, загальною вартістю 12000 грн, складаються з: попереднього опрацювання матеріалів та опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції - 2 год, що складає 2000 грн; підготовки та подання відзиву на позовну заяву - 3 год, що складає 3000 грн; підготовка та подання заперечень - 3 год, що складає 3000 грн; участі у судовому засіданні 17.03.2021 - 1 год, що складає 1000 грн; участь у судовому засіданні 05.04.2021 - 1 год, що складає 1000 грн; участь у судовому засіданні 21.04.2021 - 1 год, що складає 1000 грн; участь у судовому засіданні 24.05.2021 - 1 год, що складає 1000 грн.
21. В подальшому Адвокатське об`єднання "Практика" на підставі договору №1 від 19.07.2018 та додаткової угоди №1 від 16.02.2021 виставило відповідачу рахунок №1 від 18.06.2021 на суму 12000 грн.
22. Представництво інтересів Кредитної спілки "Промислово-фінансова спілка" у даній справі в Господарському суді Одеської області забезпечував адвокат Волканов Євген Васильович, який здійснює свою адвокатську діяльність в Адвокатському об`єднанні "Практика", про що свідчить наявний у матеріалах справи ордер серії ОД№644477 від 03.03.2021.
23. 07.07.2021 позивач подав відзив на заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
24. Позивач вказує, що адвокатом Волкановим Є.В. не надано доказів проведення попереднього опрацювання матеріалів та опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції. А що стосується підготовки, подання відзиву та заперечень на позовну заяву, то подання відзиву є правом, а не обов`язком, особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Крім того, позивач зазначає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу щодо участі у судових засіданнях адвоката Волканова Є.М. не відповідають принципу співмірності, відносно фактично затраченого часу проведення судових засідань, а саме:
- згідно протоколу засідання суду від 17.03.2021, засідання розпочалось о 15:05 год. та тривало до 15:12 год. Тобто продовжувалося 7 хв;
- згідно протоколу засідання суду від 05.04.2021, засідання розпочалось о 11:20 год та тривало до 11:28 год. Тобто продовжувалося 8 хв;
- згідно протоколу засідання суду від 21.04.2021, засідання розпочалось о 15:29 год та тривало до 15:37 год. Тобто продовжувалося 8 хв;
- згідно протоколу засідання суду від 24.05.2021 засідання розпочалось о 11:17 год та тривало до 11:40 год. Тобто продовжувалося 23 хв.
Позиція Верховного Суду
25. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, слід закрити, а в частині підстави передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, залишити без задоволення, виходячи з наступного.
26. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Як вказувалось, у касаційній скарзі відповідач посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовано положення ст. 129 ГПК України, оскільки апеляційним судом належним чином не мотивовано, які саме витрати не підлягають відшкодуванню, що свідчить про неврахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Крім того, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема про те, що наявність у позивача статусу інваліда другої групи, є підставою для зменшення заявлених судових витрат. Адже закон передбачає пільги, такої категорії громадян, лише при сплаті судового збору
28. Проаналізувавши вказані доводи скарги касаційний суд зазначає наступне.
29. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
30. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
31. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
32. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
33. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
34. Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
35. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
36. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
37. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
38. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
39. Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
40. За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
41. Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
42. Водночас, касаційний суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
43. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
44. Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам на підтвердження обсягу та складності послуг наданих Адвокатським об`єднанням "Практика" відповідачу, а також доводам, наведеним позивачем у відзиві на заяву відповідача, в якому позивач не погоджувався з заявленими витратами, у зв`язку з їх необґрунтованістю та неспівмірністю, суди встановили, що:
- дана справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується одним спеціальним законом - Законом України "Про кредитні спілки";
- сам по собі факт об`єднання позивачем у позовній заяві двох позовних вимог, а саме: позовної вимоги про визнання дій неправомірними та позовної вимоги про зобов`язання надати документи, жодним чином не ускладнив розгляд даної справи, не зумовив збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, істотного збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування, та, відповідно, не спричинив необхідності суттєвого збільшення часу розгляду цієї справи (загальна тривалість всіх судових засідань у даній справі становить всього 49 хвилин), всі доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву та у письмових запереченнях, фактично є ідентичними та були відхилені судом першої інстанції;
- водночас, спір у даній справі виник саме внаслідок бездіяльності відповідача;
- досліджуючи питання справедливості розміру судових витрат, судами враховано, що позивач є інвалідом другої групи та ветераном війни.
45. Встановивши вищезазначене суди дійшли висновку, про неспівмірність заявленої відповідачем до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у даній справі та, як наслідок, наявність правових підстав для часткового задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача 2000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.
46. З урахуванням зазначеного, Суд зауважує, що оскільки у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката відповідно до наведених положень законодавства суд користується досить широким розсудом, то враховуючи заперечення позивача, викладені у відзиві на заяву, суди дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви відповідача про відшкодування за рахунок позивача витрат на правову допомогу.
47. Водночас, касаційний суд констатує, що апеляційним судом було враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та правильно застосовано положення ст. 129 ГПК України. При цьому, апеляційним судом було належним чином проаналізовано обсяг послуг наданих адвокатом при розгляді справи, та відповідно вмотивовано прийнято рішення про неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу адвоката з реально наданими послугами.
48. Вищезазначеним відхиляються доводи касаційної скарги зазначені скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
49. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
50. Оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження після відкриття касаційного провадження не підтвердилися, колегія суддів відповідно до пункту 4, частини 1 статті 296 ГПК України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою КС "Промислово-фінансова спілка" з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
51. Крім того, підставами касаційного оскарження судових рішень скаржником було визначено п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України.
52. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
53. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
54. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
55. Аргументуючи підстави касаційного оскарження передбачені у пункті 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема про те, що наявність у позивача статусу інваліда другої групи, є підставою для зменшення заявлених судових витрат. Адже закон передбачає пільги, такої категорії громадян, лише при сплаті судового збору.
56. Зазначені доводи скаржника, відхиляються касаційним судом з огляду на те, що по-перше скаржником не зазначено конкретної норми права у подібних правовідносинах, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, а по-друге рішення судів про часткове задоволення заяви прийнято за результатами оцінки у сукупності всіх доказів та обставин справи, при цьому, суди відмовили у задоволенні частини витрат з оплати послуг адвоката не у зв`язку з тим, що позивач є інвалідом другої групи, а зважаючи на встановлені судами обставини у їх сукупності. Водночас, як свідчить характер доводів скаржника, останні фактично зводяться до незгоди скаржника із наданою апеляційним судом оцінкою обставин справи та вказують на переоцінку доказів у справі, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.
57. Ураховуючи викладене, касаційна скарга, подана з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, а тому не може бути задоволена, з огляду на недоведення скаржником наявності підстав для формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, отже, відсутні підстави для скасування судових рішень у справі, а тому, додаткове рішення у справі та постанову апеляційного суду слід залишити без змін.
58. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про закриття касаційного провадження в цій частині підстав касаційної скарги, в частині підстав касаційного оскарження судових рішень передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скарга є необґрунтованою, отже додаткове рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.