УХВАЛА
01 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/377/21
Провадження № 11-20заі22
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державна казначейська служба, Офіс Генерального прокурора про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дію, і
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати бездіяльність Президента України та Верховної Ради України протиправною;
- зобов`язати Верховну Раду України почати процедуру імпічменту Президенту України Зеленському В. О. відповідно до Закону України "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)" протягом 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
- зобов`язати Державну казначейську службу України списати кошти у розмірі 4 038 163 (чотири мільйона тридцять вісім тисяч сто шістдесят три) грн 16 копійок з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Офіс Генерального прокурора подати позов в інтересах держави з регресною вимогою до Президента України Зеленського В. О. з відшкодуванням 4 038 163 (чотири мільйона тридцять вісім тисяч сто шістдесят три) грн 16 коп. збитків, завданих державному бюджету України. Позов подати, протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 вересня 2021 року позовну заяву залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропонував позивачу усунути її недоліки шляхом подання до суду належним чином оформленої згідно з приписами КАС України позовної заяви із зазначенням змісту позовних вимог з урахуванням визначеного кола відповідачів, із визначенням яку саме бездіяльність відповідачів слід визнати протиправною. А також зазначити власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, а також ідентифікаційний код відповідачів та третіх осіб, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти. Окрім того, вказав позивачу на необхідність надання копій уточненої позовної заяви в кількості відповідно до кількості відповідачів у справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув позивачу.
Суд дійшов висновку, що позивач не виконав всіх вимог ухвали Верховного Суду від 27 вересня 2021 року.
ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і 22 грудня 2021 року подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 30 грудня 2021 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у зв`язку з ненаданням до суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, надав строк для усунення недоліків цієї скарги та роз`яснив позивачу, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернула скаржнику.
28 січня 2022 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року.
Правила статті 296 КАС України встановлюють форму та зміст апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Скаржник судового збору не сплатив, натомість просить звільнити його від сплати цього платежу. Зазначає, що має скрутне матеріальне становище, на підтвердження якого долучає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про відсутність доходів за період з 4 кварталу 2020 року по 3 квартал 2021 року, а не за попередній календарний рік, як-то передбачено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674 "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом № 3674.
Відповідно до статті 8 цього Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ця норма кореспондує з положенням частини першої статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як вбачається з наведених норм, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (належні стороні майнові права та обов`язки).
Тобто, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заявника. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджуються скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
Враховуючи те, що скаржник не надав документа, який містить інформацію про його майновий стан за 2021 рік, підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги немає.
На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 2481 грн.
Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.под), Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055").
Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Зі змісту апеляційної скарги та рішення суду першої інстанцій, яке викладено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що оскаржену ухвалу суд першої інстанції постановив та повний текст рішення склав 21 жовтня 2021 року.
Скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що апеляційну скаргу на оскаржуване рішення він подавав раніше з дотриманням строку, але першого разу суддя-доповідач ухвалою від 17 січня 2022 року повернув її скаржнику, тому що останній не надав документа, який містить інформацію про його майновий стан за 2020 рік.
З викладеного видно, що скаржник фактично не навів причин пропуску строку подання апеляційної скарги. Вдруге оскаржуючи рішення суду першої інстанції, скаржник, повторно не надає документа, який містить інформацію про його майновий стан. Факт подання апеляційної скарги у часі поза встановленими законом строки апеляційного оскарження не заперечується.
Отож, названі у клопотанні причини пропуску строку у зіставленні з відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, і значний проміжок часу, що сплинув з дня його прийняття до дня подання апеляційної скарги, дають підстави вважати їх необґрунтованими, а звідси - неповажними для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
З огляду на викладене та відповідно до вимог частини другої статті 298 та статті 169 КАС Україниапеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків - надати документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував наявність пільг щодо його сплати, або обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати цього платежу, та звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАС України).
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду