1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 755/14848/18-ц

провадження № 61-10034св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Ступак О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Київський загон воєнізованої охорони регіональної філії "Південно-західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року у складі судді Соколова О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника загону виробничого підрозділу Київського загону воєнізованої охорони "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" та голови комісії по трудових спорах Виробничого підрозділу Київського загону воєнізованої охорони "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" про встановлення факту порушення трудового законодавства, пов`язаного з розглядом і вирішенням трудового спору.

Позовна заява мотивована тим, що він перебуває у трудових відносинах з Київським загоном воєнізованої охорони "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - Київським загоном ВО РФ "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця") на посаді старшого стрільця 5-го підрозділу СК "Дарниця". Відносно нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вбачаючи порушення свого права, він звернувся до комісії по трудових спорах, проте рішенням комісії його заяву залишено без задоволення.

Посилаючись на те, що комісією по трудових спорах порушено його права та вимоги статей 226, 227, 228 КЗпП України, ОСОБА_1 просив:

- встановити факт, що порушення трудового законодавства, яке відбулось щодо нього у період з 08 серпня по 26 вересня 2018 року, є таким, що пов`язане з розглядом і вирішенням трудового спору;

- визнати незаконною відмову відповідача-1 в реєстрації його заяви

від 26 вересня 2018 року в порядку статті 225 КЗпП України та зобов`язати відповідача надати йому згідно заяви від 08 серпня 2018 року належним чином завірену копію наказу від 03 серпня 2018 року № 70 і протоколу оперативної наради до нього;

- визнати недійсним рішення комісії по трудових спорах від 25 вересня

2018 року як такого, що складене з порушенням трудового законодавства в порядку статей 225, 226, 227, 228 КЗпП України, та зобов`язати відповідача-2 скласти рішення у відповідності до статті 227 КЗпП України, а протокол засідання комісії по трудовим спорам від 25 вересня 2018 року у відповідності статті 228 КЗпП України згідно вимог статей 223, 226 КЗпП України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог щодо встановлення факту порушення трудового законодавства, яке відбулось у період з

08 серпня по 26 вересня 2018 року, таким, що пов`язане з розглядом і вирішенням трудового спору, а також в частині визнання незаконною відмови відповідача в реєстрації його заяви від 26 вересня 2018 року в порядку статті 225 КЗпП України та зобов`язання надати йому згідно заяви від 08 серпня 2018 року належним чином завірену копію наказу від 03 серпня 2018 року № 70 і протоколу оперативної наради до нього, залишено без розгляду.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог щодо встановлення факту порушення трудового законодавства, яке відбулось у період з 08 серпня по 26 вересня 2018 року, а також в частині визнання незаконною відмови відповідача в реєстрації заяви від 26 вересня 2018 року та зобов`язання надати належним чином завірену копію наказу від 03 серпня 2018 року № 70 і протоколу оперативної наради до нього, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні позивач відмовився від позовних вимог в цій частині та просив задовольнити позов частково.

Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що комісія по трудових спорах розглянула заяву позивача повно та об`єктивно, встановила та дослідила обставини, що мали місце, надала їм належну оцінку у межах своїх повноважень, перевірила висновки, вказані у наказі про оголошення позивачу догани, та 25 вересня 2018 року постановила рішення за результатом розгляду, у зв`язку із чим відсутні підстави для визнання цього рішення комісії недійсним, як такого, що складене з порушенням трудового законодавства.

Рішення суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду до апеляційного суду не оскаржувалось.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 не просить вирішити по суті трудовий спір щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не заявляє вимог про відновлення його трудових прав, а фактично просить привести рішення комісії з трудових спорів за формою та змістом до вимог закону, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вказаних вимог ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні його позовних вимог та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення в частині цих позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті

389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не перевірено наявність в матеріалах справи виписки з протоколу засідання комісії по трудових спорах та не досліджувалися обставини ненадання її оригіналу або завіреної копії, у зв`язку із чим висновок суду апеляційної інстанції, що предметом спору є трудовий спір між сторонами з посиланням на пункт п`ятий постанови Пленуму Верховного Суду України

від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" є помилковим. Судом апеляційної інстанції не враховано вимоги статті 151 КЗпП України. Вважає, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника АТ "Укрзалізниця"на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на те, що оскаржувані рішення є законними, обґрунтованими, винесеними із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Київським загоном ВО РФ "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на посаді старшого стрільця 5-го підрозділу СК "Дарниця".

03 серпня 2018 року наказом начальника Київського загону воєнізованої охорони № 70 ОСОБА_1 оголошено догану за грубе порушення трудової дисципліни, невиконання службових інструкцій щодо загальних обов`язків чатового та охорони вантажу працівниками воєнізованої охорони.

Не погоджуючись із наказом від 03 серпня 2018 року № 70 ОСОБА_1 звернувся в комісію по трудових спорах.

Судами установлено, що ОСОБА_1 був запрошений на засідання комісії по трудових спорах на 21 серпня 2018 року і 25 вересня 2018 року.

25 вересня 2018 року комісія по трудових спорах Київського загону воєнізованої охорони у складі її голови та 14 членів комісії, за участю заявника ОСОБА_1, розглянувши його заяву, дійшла висновку, що дисциплінарне стягнення у виді догани застосоване законно та обґрунтовано, оскільки ОСОБА_1 були грубо порушені вимоги пункту 4.3.2 розділу 4, пункту 7.1. розділу 7 "Керівництва з організації служби стрілецьких та стрілецько-пожежних підрозділів відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті України" ЦУО № О-029; пункту 3.4.12 розділу 3 "Методичні рекомендації з вогневої підготовки відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті" ЦУО-0044 та Правил внутрішнього трудового розпорядку.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника загону та голови комісії по трудових спорах виробничого підрозділу Київського загону воєнізованої охорони "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" та остаточно просив визнати недійсним рішення комісії по трудових спорах від 25 вересня 2018 року як такого, що складене з порушенням трудового законодавства в порядку статей 225, 226, 227, 228 КЗпП України, та зобов`язати відповідача-2 скласти рішення у відповідності до статті 227 КЗпП України, а протокол засідання комісії по трудовим спорам від 25 вересня 2018 року у відповідності статті 228 КЗпП України згідно вимог статей 223, 226 КЗпП України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За вимогами частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині підлягають залишенню без змін, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Щодо розгляду судами вимог, відповідачем за якими визначено Київський загін воєнізованої охорони регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниці"

Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій, суди розглядали вимоги ОСОБА_1, за якими відповідачем був зазначений Київський загін воєнізованої охорони регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниці".

При цьому, судами не враховано, що Київський загін воєнізованої охорони регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниці" є відокремленим підрозділом філії.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20) зазначено, що філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 рокуу справі № 712/13066/18(провадження № 61-14548св19) та

від 17 листопада 2021 рокуу справі № 199/9361/19 (провадження

№ 61-14387св20).

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції враховує, що з позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що відповідачами він зазначив: начальника загону виробничого підрозділу Київського загону ВО "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та голову комісії по трудових спорах виробничого підрозділу Київського загону ВО "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 після пред`явлення позову не подавав заяву про заміну співвідповідачів: начальника загону та голову комісії по трудових спорах виробничого підрозділу Київського загону ВО "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на відповідача - Київський загін воєнізованої охорони регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниці".

Суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач зазначив відповідачами саме начальника загону та голову комісії по трудових спорах виробничого підрозділу Київського загону ВО "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", внаслідок чого помилково визначили відповідачем у цій справі Київський загін ВО "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".


................
Перейти до повного тексту