Постанова
Іменем України
13 січня 2022 року
м. Київ
справа № 644/1955/20
провадження № 61-16573св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці і соціальної політики Харківської міської ради,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Бурлака І. В., Хорошевського О. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці і соціальної політики Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці і соціальної політики Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
Позовні вимоги, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви (а. с. 49-51), мотивовано тим, що з 05 листопада 2011 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 червня 2019 року.
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після припинення шлюбно-сімейних відносин батьків залишилася проживати разом із матір`ю - ОСОБА_1, перебуваючи повністю на її утриманні, а відповідач вихованням дитини не займається, станом здоров`я, навчанням та розвитком доньки не цікавиться.
Позивач має сприятливі умови для проживання доньки, можливість забезпечити належний рівень освіти, медичного обслуговування дитини та відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визначити місце проживання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір`ю.
У серпні 2020 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на відсутність предмету спору, оскільки він регулярно спілкується з донькою, кожного місяця надає позивачеві кошти на утримання дитини та купує іграшки. Крім того, квартира, в якій проживає позивач разом із донькою, придбана за його кошти. Після розлучення донька проживає разом із матір`ю, спору з цього питання між ними не виникало, будь-яких дій щодо зміни місця проживання доньки він не вчиняв.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 травня
2021 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що після припинення шлюбу спору між сторонами про визначення місця проживання дитини не виникало. Відповідач бере участь у вихованні дитини, не обмежуючи право позивача на проживання з нею дитини.
У зв`язку із зазначеним, на думку суду першої інстанції, провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору, що унеможливлює вирішення справи по суті.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 травня
2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції щодо відсутності предмета спору у справі, оскільки дитина, проживаючи разом із позивачем, зареєстрована за адресою відповідача,
у зв`язку з чим існує спір щодо місця реєстрації та проживання ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК Україниє передчасним, а відсутність заперечень із боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У грудні 2021 року справу № 644/1955/20 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт перший частини другої статті 389 ЦПК України. Крім того, касаційна скарга містить посилання на неправильне застосування судом норм процесуального права, що відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченій абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного
у постановах від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі
№ 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20.
У вказаних постановах зроблено висновок, зокрема, про те, що якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, укладання мирової угоди тощо.
Якщо предмет позову відсутні на момент пред`явлення позову, то це є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на відсутність дій сторін, які свідчать про наявність між ними неврегульованих спірних питань.
Крім того, суд апеляційної інстанції дослідив нову підставу для позову - місце реєстрації дитини.
Позивач не зверталася з пропозицією укласти договір про визначення місця проживання дитини та не надала суду доказів на підтвердження обставин, викладених нею у позовній заяві.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки висновки суду апеляційної інстанції є повними, законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права та правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц та від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова
від 27 червня 2019 року (а. с. 10).
Відповідно до свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 (а. с. 8).
Судами також встановлено, що після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір`ю - ОСОБА_1 .
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини (а. с. 1-3,
49-51).
У серпні 2020 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на відсутність предмету спору (а. с. 91-92).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.