Постанова
Іменем України
21 січня 2022 року
м. Київ
справа № 339/221/20
провадження № 61-17583св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом), ОСОБА_2,
відповідачі: акціонерне товариство "Оператора газорозподільної системи" "Івано-Франківськгаз" (позивач за зустрічним позовом), Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради,
третя особа - акціонерне товариство "Ощадний банк України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області в складі судді Головенко О. С. від 04 серпня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчука В. І., Девляшевського В. А. від 12 жовтня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до "Оператора газорозподільної системи" "Івано-Франківськгаз" про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 26 червня 2020 року вона отримала від АТ "Оператор газорозподільної системи" "Івано-Франківськгаз" досудове попередження про наявність заборгованості за розподіл (доставку) природного газу та припинення газопостачання/розподіл природного газу споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У даному попередженні вказано, що вона не в повному обсязі виконала зобов`язання щодо оплати за надані послуги по розподілу природного газу і станом на 12 червня 2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість в сумі 2 996,15 грн. У разі непогашення заборгованості відповідач буде змушений припинити подачу газопостачання.
У травні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з уточненою позовною заявою до АТ "Оператора газорозподільної системи" "Івано-Франківськгаз", Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради, третя особа - АТ "Ощадний банк України" та просили: визнати досудове попередження АТ "Оператора газорозподільчої системи "Івано-Франківськгаз" від 06 серпня 2020 року про наявність заборгованості за розподіл (доставку) природного газу та припинення газопостачання/розподілу природного газу споживачу ОСОБА_1 незаконним, зобов`язати відповідача встановити місячну зимову потужність по обєкту ОСОБА_1 на 2020 рік в розмірі 387,5 м? газу, стягнути на її користь 800 000,00 грн моральної шкоди; визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради в порушення пункту 6 "Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі" по ненаданні за заявою пільговика ОСОБА_1 та на вимогу суду інформації про щомісячні розрахунки розміру пільги на оплату житлово-комунальних послуг (в тому числі на оплату та доставку газу) за 2020 рік незаконними; визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради по незарахуванню у 2020 році на особовий рахунок пільговика ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у АТ "Державний Ощадний банк України" 5 902,98 грн за надані відповідачем у 2020 році ОСОБА_1 послуги по доставці газу незаконними та такими, що не відповідають вимогам Закону, даних п.п. 9 персональної облікової картки пільговика ОСОБА_1 "форма 1 -пільга" та персональної облікової картки пільговика ОСОБА_2 форма 1 - пільга; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради пільгові 5 902,98 грн за надані АТ "Оператор газорозподільної системи" "Івано-Франківськгаз" у 2020 році споживачу ОСОБА_1 послуги по доставці газу шляхом перерахування на особовий рахунок пільговика ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у АТ "Ощадбанк" 5 902,98 грн за надані АТ "Оператор газорозподільної системи" "Івано-Франківськгаз" у 2020 році послуги по доставці газу споживачу ОСОБА_1 та 800 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Болехівського районного суду від 04 серпня 2021 року закрито провадження в частині уточнених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради, третя особа - АТ "Ощадний банк України". Роз`яснено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про їх право на звернення з позовом в частині вказаних позовних вимог заявлених до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради - в Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у частині уточнених позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачі у цій справі, порушують питання про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради незаконними з приводу ненадання інформації про щомісячні розрахунки розміру пільги на оплату житлово-комунальних послуг (в тому числі на оплату за доставку газу), незарахування на особовий рахунок пільговика ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у АТ "Ощадбанк" коштів по доставці газу, стягнення пільгових 5 902,98 грн та 800 000,00 грн моральної шкоди, спричиненої внаслідок неправомірних дій службових осіб, заявили вимоги, що мають ознаки публічно-правового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктивний склад сторін у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів, та підлягає розгляду за правилами, передбаченими КАСУ.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційно скаргою на ухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
У грудні 2021 року АТ "Ощадбанк" звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася спочатку з вимогами до АТ "Оператора газорозподільчої системи2 "Івано-Франківськгаз", надалі, уточнивши позовні вимоги, позивач надала уточнену та доповнену позовну заяву з вимогами вирішити публічно-правовий спір, для чого залучити до участі у даній справі за її позовом в якості співвідповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Болехівської міської ради, а такі за своїм предметом прямо віднесені до іншого судочинства та виникли з правовідносин ОСОБА_1 із суб`єктом владних повноважень щодо надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
У грудні 2021 року Управління праці та соціального захисту населення звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 339/221/20 з Болехівського міського суду Івано-Франківської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-третє, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У частині першій статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із позивачів щодо ненадання пільг для ветеранів війни на оплату житлово-комунальних послуг.
За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про належність цього спору до юрисдикції адміністративного суду.
Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних правовідносинах у справі № 645/212/18 (провадження № 14-183цс19).
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, ґрунтуються на засадах верховенства права, підстав для їх скасування немає.