ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 915/476/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Миколаївської міської ради - не з`явився,
Підприємства "Універсал-Юг" Товариства
з обмеженою відповідальністю - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства "Універсал-Юг" товариства з обмеженою відповідальністю
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 (у складі колегії суддів: Богацька Н.С. (головуючий), Принцевська Н.М., Ярош А.І.)
у справі № 915/476/19
за позовом Миколаївської міської ради
до Підприємства "Універсал-Юг" товариства з обмеженою відповідальністю
про скасування державної реєстрації про право власності на нежитловий об`єкт та зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року Миколаївська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Підприємства "Універсал-Юг" товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство "Універсал-Юг" ТОВ, Відповідач) (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 07.12.2020) про:
- скасування державної реєстрації за Підприємством "Універсал-Юг" ТОВ права власності на нежитловий об`єкт (ринок), який знаходиться за адресою: проспект Центральний, 200, м. Миколаїв, Миколаївська область, та складається з основних будівель: літ. А, загальною площею 48,3 кв. м; літ. Б, загальною площею 23,9 кв. м; літ. В, загальною площею 134,7 кв. м; літ. М, загальною площею 99,7 кв. м; літ. Н, загальною площею 160,4 кв. м; літ. О, загальною площею 67 кв. м; літ. П, загальною площею 72 кв. м; літ. Р, загальною площею 404,6 кв. м; літ. С, загальною площею 64,8 кв. м; літ. Т, загальною площею 65,2 кв. м; літ. У, загальною площею 58,3 кв. м; літ. Ф, загальною площею 14,5 кв. м; літ. Х, загальною площею 33,2 кв. м; літ. Ц, загальною площею 56,2 кв. м; літ. Щ, загальною площею 36,4 кв. м; літ. Є, загальною площею 9,0 кв. м, службових будівель, огорож та споруд (реєстраційний номер майна 2844213 (33786727), державна реєстрація від 02.06.2011, запис №1460 в книзі 11);
- зобов`язання Підприємства "Універсал-Юг" ТОВ знести об`єкти самочинного будівництва: літ. Б, загальною площею 23,9 кв. м, літ. С, загальною площею 64,8 кв. м, літ. Т, загальною площею 65,2 кв. м, літ. О, загальною площею 67 кв. м, літ. П, загальною площею 72 кв. м та літ. Щ, загальною площею 36,4 кв. м.
Позов обґрунтовано тим, що Відповідачем самовільно здійснено будівництво торгівельних павільйонів та кіосків на земельній ділянці комунальної власності, яка не надавалась в оренду для таких цілей; до того ж, таке будівництво здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме, щодо заборони забудови в зоні дії обмежень інженерних мереж, території магістральної вулиці в червоних лініях та вулиці загальноміського використання, державних будівельних норм і правил.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2021 у задоволені позову відмовлено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2021 скасовано. Позовні вимоги задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію за Підприємством "Універсал-Юг" ТОВ права власності на нежитловий об`єкт (ринок), який знаходиться за адресою: проспект Центральний, 200, м. Миколаїв, Миколаївська області, та складається з основних будівель: літ. А, загальною площею 48,3 кв. м; літ. Б, загальною площею 23,9 кв. м; літ. В, загальною площею 134,7 кв. м; літ. М, загальною площею 99,7 кв. м; літ. Н, загальною площею 160,4 кв. м; літ. О, загальною площею 67 кв. м; літ. П, загальною площею 72 кв. м; літ. Р, загальною площею 404,6 кв. м; літ. С, загальною площею 64,8 кв. м; літ. Т, загальною площею 65,2 кв. м; літ. У, загальною площею 58,3 кв. м; літ. Ф, загальною площею 14,5 кв. м; літ. Х, загальною площею 33,2 кв. м; літ. Ц, загальною площею 56,2 кв. м; літ. Щ, загальною площею 36,4 кв. м; літ. Є, загальною площею 9,0 кв. м, службових будівель, огорож та споруд (реєстраційний номер майна 2844213 (33786727), державна реєстрація від 02.06.2011, запис №1460 в книзі 11).
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанцій, Підприємство "Універсал-Юг" ТОВ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021, і залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2021.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 915/476/19 за касаційною скаргою Підприємства "Універсал-Юг" ТОВ з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.01.2022; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 12.01.2022.
16.12.2021 від Миколаївської міської ради до Верховного Суду надійшли клопотання про закриття касаційного провадження та відзив на касаційну скаргу, відправлені поштовим відправленням 13.12.2021.
У клопотанні про закриття касаційного провадження Миколаївська міська рада вказує на те, що скаржник у касаційній скарзі посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не навів чіткого формулювання, яку конкретно норму матеріального права судом невірно застосовано у спірних правовідносинах, а постанови наведені скаржником прийнято у правовідносинах, які не є подібними до спірних правовідносин, тому касаційне провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу Миколаївська міська рада зазначила про необґрунтованість доводів касаційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції з`ясовано усі обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, та ухвалено законне й обґрунтоване судове рішення, яке необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Учасники справи в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами нотаріально посвідченого Договору оренди землі від 02.11.2001, укладеного між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та ТОВ Підприємство "Універсал-Юг" (Орендар), останньому надано в оренду строком на 5 років з дня прийняття рішення ради (від 28.09.2001 № 34/12) земельну ділянку загальною площею 263 кв. м, у тому числі 14 кв. м для розміщення вбудованого торговельного павільйону, 10 кв. м. під проходами та проїздами, та 239 кв. м для обслуговування критого майданчика для очікування громадського транспорту, в м. Миколаєві, пр. Леніна ріг вул. Комсомольська, у напрямку руху до центру міста /Центральний район/.
Згідно Додаткової угоди № 60-03 від 08.07.2003 до Договору оренди землі від 08.11.2001 ТОВ Підприємству "Універсал-Юг" надано в оренду строком до 28.09.2006 додаткову земельну ділянку площею 37 кв. м, у тому числі 25 кв. м під споруду, та 12 кв. м під замощення, до раніше наданої на підставі рішення ради від 28.09.2001 № 34/12 земельної ділянки загальною площею 263 кв. м, у зв`язку з чим загальна площа земельної ділянки складає 300 кв. м.
Додаткову угоду зареєстровано в книзі державної реєстрації додаткових угод до договорів тимчасового користування землею (у тому числі і на умовах оренди) на території міста Миколаєва 08.07.2003 за № 60-03 Миколаївської міської ради
Доказів продовження (поновлення) Договору оренди землі від 02.11.2001 з Додатковою угодою до нього суду не надано.
Також, 15.07.2002 між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та ТОВ Підприємство "Універсал-Юг" (Орендар) укладено нотаріально посвідчений Договір оренди землі № 1196, з урахуванням Додаткової угоди № 31-04 від 09.02.2004, за умовами якого Орендарю передано в оренду строком до 01.01.2025 земельні ділянки для розширення ринку по вул. Комсомольській ріг пр. Леніна, загальна площа яких складає 1 657 кв. м.
Доказів визнання недійсним або розірвання Договору оренди землі № 1196 від 15.07.2002 з Додатковою угодою до нього суду не надано.
ТОВ Підприємство "Універсал-Юг" на орендованій земельній ділянці здійснено будівництво комплексу павільйонів та торговельних рядів по пр. Леніна, які введено в експлуатацію відповідно до Акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 11.04.2003, у якому зазначено, що цей акт є підставою для оформлення права власності на зазначений об`єкт та включення його до державної статистичної звітності.
01.09.2011 Підприємством "Універсал-Юг" ТОВ зареєстровано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області декларацію про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2011 на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, ріг вул. Комсомольської, площа 0,1704 га, кадастровий № 4810137200:08:002:0027, яка використовується замовником на праві оренди на підставі Договору оренди землі №1196 від 15.07.2002, а 19.09.2011 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, у пункті 12 якої визначено техніко-економічні показники об`єкта (з урахуванням результатів технічної інвентаризації), а саме, серед інших: опис об`єкта: реконструкція ринку "Україна" з заміною частини старих павільйонів на нові по пр. Леніна, 200 в м. Миколаєві; загальна площа будівлі 1 325,1 кв. м, у т. р. торгові павільйони літ В-1 = 134,7 кв. м, літ. М-1 = 99,7 кв. м, літ. Н-1 = 160,4 кв. м, літ. О-1 = 67,0 кв. м, літ. П-1 = 72 кв. м, літ. Р-1 = 404,6 кв. м, літ. С-1 = 64,8 кв. м, літ. Т-1 = 65,2 кв. м, літ У-1 = 58,3 кв. м, літ. Ф-1 = 14,5 кв. м, літ. Х-1 = 33,2 кв. м, літ. Ц-1 = 56,2 кв. м, літ. Щ-1 = 36,4 кв. м, літ. Є-1 = 9,0 кв. м, кіоски літ. Ч-1 = 4,6 кв. м, літ. Ю-1 = 11,8 кв. м, літ. Я-1 = 5,9 кв. м, літ. 1Я-1 = 3,8 кв. м, навіс літ. Ш-1 = 23,0 кв. м.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2011 у справі № 5/235/09 у задоволенні позову Підприємства "Універсал-Юг" ТОВ до Адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради та Миколаївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення ринку "Україна", а саме: торгові павільйони літ. В-1 = 134,7 кв. м, літ. М-1 = 99,7 кв. м, літ. Н-1 = 160,4 кв. м, літ. О-1 = 67,0 кв. м, літ. П-1 = 72 кв. м, літ. Р-1 = 404,6 кв. м, літ. С-1 = 64,8 кв. м, літ. Т-1 = 65,2 кв. м, літ. У-1 = 58,3 кв. м, літ. Ф-1 = 14,5 кв. м, літ. Х-1 = 33,2 кв. м, літ. Ц-1 = 56,2 кв. м, кіоск літ. Ч-1 = 4,6 кв. м, навіс літ. Ш-1 = 23,0 кв. м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 200, відмовлено. У зазначеному рішенні судом встановлено, що позивачу дозвіл на будівництво не видавався, земельна ділянка для будівництва не надавалась, а чинний договір оренди стосується обслуговування ринку, два інші договори оренди є припиненими.
07.11.2011 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради на підставі рішення № 1127 від 28.10.2011 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САЕ №463385 (замість свідоцтва про право власності від 31.05.2011), яким посвідчено право приватної власності Підприємства "Універсал-Юг" ТОВ на нежитловий об`єкт (ринок) за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Леніна, 200, опис об`єкта: літ. А, загальною площею 48,3 кв. м; літ. Б, загальною площею 23,9 кв. м; літ. В, загальною площею 134,7 кв. м; літ. М, загальною площею 99,7 кв. м; літ. Н, загальною площею 160,4 кв. м; літ. О, загальною площею 67 кв. м; літ. П, загальною площею 72 кв. м; літ. Р, загальною площею 404,6 кв. м; літ. С загальною площею 64,8 кв. м; літ. Т, загальною площею 65,2 кв. м; літ. У, загальною площею 58,3 кв. м; літ. Ф, загальною площею 14,5 кв. м, літ. Х, загальною площею 33,2 кв. м; літ. Ц, загальною площею 56,2 кв. м; літ. Щ, загальною площею 36,4 кв. м; літ. Є, загальною площею 9,0 кв. м, службові будівлі, огорожі та споруди.
Згідно з Витягом про державну реєстрацію прав №32025668 від 14.11.2011, на підставі вищезазначеного свідоцтво про право власності серія САЕ № 463385 від 07.11.2011, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за реєстраційним № 2844213, Миколаївським МБТІ за Підприємством "Універсал-Юг" ТОВ зареєстровано право приватної власності на нежитловий об`єкт (ринок), за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр-т Леніна, 200, який складається з основних будівель під літерами А, Б, В, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Щ, Є, службові будівлі, огорожі та споруди, номер запису 1460 в книзі 11.
Миколаївська міська рада, звертаючись до суду з даним позовом, вказувала на те, що реєстрація за Відповідачем права власності здійснено на об`єкти, які є самочинним будівництвом і Позивач як власник землі не надавав згоди на розміщення на його земельній ділянці цих об`єктів, у зв`язку з чим реєстрація за Відповідачем права власності на ці об`єкти порушує права та законні інтереси Позивача, які підлягають захисту шляхом скасування державної реєстрації та знесення об`єктів самочинного будівництва.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вказав на те, що Позивачем пред`явлено до суду позов, який фактично не спрямований на захист його прав, адже без скасування самого права власності на об`єкт нерухомого майна (правовстановлюючого документа на об`єкт нерухомого майна на підставі якого здійснено державну реєстрацію) позовні вимоги про скасування запису про право власності на нерухоме майно та зобов`язання Відповідача знести об`єкти нерухомого майна, які зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності, не можуть бути задоволенні. Крім того, наявність судового рішення про скасування запису про право власності на нерухоме майно та наявність чинного правовстановлюючого документа створить правову невизначеність у правовідносинах сторін.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції повністю, та прийняв нове рішення про скасування державної реєстрації права власності на нежитловий об`єкт (ринок), який знаходиться за адресою проспект Центральний (змінена назва проспекту Леніна), 200, м. Миколаїв, Миколаївська область, від 02.06.2011, запис №1460 в книзі 11.
У поданій касаційній скарзі Підприємство "Універсал-Юг" ТОВ, обґрунтовуючи наявність передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судового рішення, посилається на те, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статей 11, 12, 15, 16, частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України, статей 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахуванням висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/13854/17, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 23.06.2020 у справі № 905/633/19, від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 28.10.2020 у справі № 910/963/19, від 01.12.2020 у справі № 916/1935/19, від 27.05.2021 у справі № 914/1201/19.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржену постанову, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування державної реєстрації за Відповідачем права власності на нежитловий об`єкт (ринок), який знаходиться за адресою: проспект Центральний, 200, м. Миколаїв, Миколаївська область, та складається з основних будівель під літерами А, Б, В, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Щ, Є, службових будівель, огорож та споруд, а також зобов`язання Відповідача знести об`єкти самочинного будівництва під літерами Б, С, Т, О, П, Щ.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, відмовив у задоволенні як вимоги про скасування державної реєстрації, так і у задоволенні вимоги про зобов`язання Відповідача знести об`єкти самочинного будівництва.
Миколаївська міська рада, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, у своїй скарзі просила скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За змістом частин 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги до змісту постанови суду апеляційної інстанції визначено у статті 282 ГПК України.
У справі № 915/476/19, яка розглядається, постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 зазначеним вимогам не відповідає.
Так суду апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції повністю, вирішив лише позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на нежитловий об`єкт (ринок), будь-якого рішення за наслідками розгляду позовної вимоги про зобов`язання Відповідача знести об`єкти самочинного будівництва суд апеляційної інстанції не ухвалив.
З огляду на наведене та з урахуванням положень статті 300 ГПК України Верховний Суд позбавлений можливості перевірити правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в цій частині.
Поряд з викладеним слід зазначити про те, що зважаючи на предмет позову у цій справі, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації права власності за Відповідачем на спірні об`єкти нерухомого майна (ринок), не дослідив обставин, які входять до предмету доказування у спірних правовідносинах, і зокрема, щодо дотримання реєстратором вимог законодавства при здійсненні державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, висновками у якій скаржником обґрунтовано наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16 (пункт 55) та від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 (пункт 6.31)).
Проте зазначеного судом апеляційної інстанції не було враховано та не надано правової оцінки тій обставині, що оскаржувану державну реєстрацію здійснено на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №463385 від 07.11.2011, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1127 від 28.10.2011.
За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 269, 277, частини 5 статті 236, частини 1 статті 237, 282 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду заявлених Миколаївською міською радою позовних вимог.
Виходячи з вищевикладеного, з дотриманням передбачених ГПК України меж перегляду судових рішень, перевіривши правильність застосування господарським апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, частково знайшли своє підтвердження, чим спростовуються аргументи Позивача, викладені у клопотанні про закриття касаційного провадження, у зв`язку з чим наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу;
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина 4 статті 310 ГПК України).
З урахуванням наведеного касаційна скарга Підприємства "Універсал-Юг" ТОВ підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і в залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв`язку з направлення справи на новий апеляційний розгляд, відповідно до статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд