ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/14747/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Олайнфарм"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження
у справі № 910/14747/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олфа"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 у справі № 910/14747/21 заяву ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" та додані до неї документи передано для розгляду до матеріалів справи № 910/13242/21 за заявою АТ "Олайнфарм" до ТОВ "Олфа" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 910/14747/21 (колегія суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Грек Б.М., Остапенко О.М.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Олайнфарм" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 у справі № 910/14747/21.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, АТ "Олайнфарм" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Олайнфарм" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 у справі № 910/14747/21; справу № 910/14747/21 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
Підставами касаційного оскарження АТ "Олайнфарм" зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що АТ "Олайнфарм" оскаржило в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 у справі № 910/14747/21, якою заяву ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" та додані до неї документи передано для розгляду до матеріалів справи № 910/13242/21 за заявою АТ "Олайнфарм" до ТОВ "Олфа" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зазначена ухвала суду першої інстанції мотивована, зокрема, посиланням на ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна із них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.
Так, як вбачається з матеріалів справи № 910/14747/21, до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Будівельно-інвестиційна група України" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа" і системою автоматизованого розподілу 09.09.2021 було визначено суддю-доповідача.
Водночас, як було встановлено судом, ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2021 у справі № 910/13242/21 прийнято до розгляду заяву АТ "Олайнфарм" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олфа", підготовче засідання призначено на 14.09.2021.
Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Олайнфарм" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 у справі № 910/14747/21 апеляційний господарський суд виходив з того, що зазначена ухвала місцевого господарського суду не підлягає апеляційному оскарженню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Частиною 1 ст. 255 ГПК визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 12 ГПК України, якою передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Така ж норма закріплена у ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Тому реалізація права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 1 "Апеляційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Кодексі України з процедур банкрутства).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Особливістю провадження у справі про банкрутство є значна кількість судових рішень, які опосередковують рух справи. Крім того, в провадженні у справі про банкрутство може бути велика кількість інших судових рішень, які пов`язані виключно з рухом справи. Такі судові рішення (ухвали) не вирішують питання по суті, не постановляються за результатами розгляду господарським судом відповідних заяв у справі про банкрутство, а лише супроводжують подальший рух справи та стосуються вирішення певних процедурних моментів.
Ухвала суду першої інстанції про передачу заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду разом із раніше поданою заявою до того ж боржника, що вже прийнята до розгляду господарським судом, прийнята відповідно до імперативних приписів ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства та є ухвалою, якою вирішено процесуальне (процедурне) питання, пов`язане виключно з рухом справи (заяви).
Така ухвала суду першої інстанції, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов`язані з рухом справи, не охоплюється наведеним у ст. 255 ГПК України переліком ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Не містять вказівки щодо права оскарження ухвали, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов`язані з рухом справи (а не постановлені за результатами розгляду господарським судом відповідних заяв у справі про банкрутство) і положення Кодексу України з процедур банкрутства..
Зазначені обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя, забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку та запобігання зловживанням процесуальними правами і вони не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цього доступу таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення судового рішення у справі, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов`язані з рухом справи, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Заперечення щодо такої ухвали відповідно до приписів ч. 3 ст. 255 ГПК України мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Олайнфарм" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2021, а аргументи касаційної скарги вважає такими, що його не спростовують і не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/14747/21 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-