ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/11257/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1,
представники боржника - Запольська Н.Ю. (довіреність №2 від 29.01.2020),
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕО СОЛАР",
представник кредитора - Лисенко Л.В., адвокат (Ордер АА №1163261 від 06.12.2021),
арбітражний керуючий (керуючий реалізацією майна боржника) Тущенко Сергій Васильович - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021
у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючий), Доманської М.Л., Мартюк А.І.,
у справі за заявою
ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
введено процедуру реструктуризації боргів боржника;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича;
заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно;
визначено дату проведення попереднього судового засідання на 11.11.2020 та вирішено інші процедурні питання.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 визнано кредитором фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 910/11257/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕО СОЛАР" (далі - ТОВ "НЕО СОЛАР", кредитор) на суму 5 419 709,57 грн. - вимоги, забезпечені заставою майна боржника та 4 204,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів;
зобов`язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів, з дня постановлення цієї ухвали;
керуючому реструктуризацією боржника строк до 01.01.2021 подати до Господарського суду м. Києва рішення кредиторів щодо погодженого плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі;
визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 20.01.2021.
3. Постановою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;
припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Тущенка С.В.;
визнано банкрутом ОСОБА_1 ;
введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ;
призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Тущенка С.В., інше.
4. До інвентаризаційного опису основних засобів та Акту "Про проведення інвентаризації майна" від 28.04.2021 включено квартиру АДРЕСА_1 .
5. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з клопотанням про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника квартири АДРЕСА_1 .
Боржник доводить, що до ліквідаційної маси включено, зокрема квартиру, на яку не може бути звернено стягнення відповідно до норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки вона є єдиним місцем проживання боржника та його сім`ї.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника задоволено.
Ухвалено виключити з ліквідаційної маси майна боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 .
Клопотання керуючого реструктуризацією про знаття арештів з рахунків боржника задоволено.
Знято арешти, накладені на рахунки боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 (залишок на рахунку складає 4 657,00 грн.), НОМЕР_3 (залишок на paxyнку складає 155,00 грн.) та зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" здійснити відкриття спеціального рахунку для розрахунків з кредиторами у справі № 910/11257/20.
7. Суд дійшов висновку, що станом на дату подачі клопотання та станом на дату розгляду цього клопотання, Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" є чинним, майном боржника яке включено до ліквідаційної маси, та на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення є квартира АДРЕСА_1, яка є єдиним місцем проживання Боржника та його сім`ї, а тому підлягає виключенню з ліквідаційної маси Боржника.
8. Під час розгляду справи судом встановлено:
8.1. Керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_2 28.04.2021 проведено інвентаризацію майна ОСОБА_1 та визначено його вартість у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
8.2. До інвентаризаційного опису основних засобів та Акту "Про проведення інвентаризації майна" від 28.04.2021 включено квартиру АДРЕСА_1 .
8.3. У квартирі проживає п`ять осіб: боржник, його дружина ОСОБА_3, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, та донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні станом на 16.07.2020 за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу ТОВ "НЕО СОЛАР" задоволено частково.
Пункти 1 та 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/11257/20 викладено в наступній редакції:
" 1. Клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника задовольнити частково.
2. Виключити з ліквідаційної маси майна боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 до закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, введеного Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/11257/20 залишено без змін.
10. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на дату ухвалення оскаржуваної ухвали діяв запроваджений Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" мораторій щодо майна боржника на яке не може бути звернено стягнення (квартира АДРЕСА_1 ), яка є єдине місце проживання Боржника та його сім`ї.
Суд апеляційної інстанції вважав, що обмеження на включення майна до ліквідаційної маси боржника мають враховуватися з огляду на тимчасовий характер мораторію, чого господарський суд першої інстанції не врахував.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
11. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 910/11257/20 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового рішення з вимогою залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у цій справі.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11257/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи суду від 27.10.2021.
13. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2021 відкрито касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 07.12.2021.
14. 03.12.2021 до Верховного Суду від ТОВ "НЕО СОЛАР" надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
15. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2021 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, датою проведення наступного судового засідання визначено 16.12.2021.
16. 16.12.2021 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника боржника Запольської Н.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
17. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2021 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, датою проведення наступного судового засідання визначено 13.01.2022, надалі відкладено до 20.01.2022.
18. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №910/11257/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
19. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (20.01.2022) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 20.01.2022.
20. Представник ОСОБА_1 у засіданні суду 20.01.2022 повністю підтримала вимоги заявленої касаційної скарги з підстав викладених у ній. Просила Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 скасувати у повному обсязі, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/11257/20 залишити без змін.
21. Представник ТОВ "НЕО СОЛАР" в судовому засіданні 20.01.2022 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях щодо касаційної скарги. Просив Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у цій справі залишити без змін.
22. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
23. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права статті 132 КУзПБ, а саме щодо тимчасового вилучення майна з ліквідаційної процедури Боржника або вилучення майна зі строком дії.
24. На переконання скаржника положення КУзПБ не містять в собі норми яка передбачає тимчасове вилучення майна боржника з ліквідаційної маси, також які б передбачали повторне включення майна боржника до ліквідаційної маси.
Доводи кредитора
(ТОВ "НЕО СОЛАР")
25. Кредитор доводить:
25.1. вартість одного майнового об`єкта, що може бути виключений з ліквідаційної маси боржника складає не більше 60 000,00грн., а загальна вартість майна боржника, яке може бути виключене з ліквідаційної маси, не може перевищувати 180 000,00грн;
25.2. за результатами інвентаризації встановлено, що боржнику на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 за ціною у розмірі 1 091 137,00грн;
25.3. учасниками справи не було надано суду звіту за результатами проведення оцінки нерухомого майна, для встановлення дійсної вартості такого майна, що є обов`язковою умовою для застосування положень статті 132 КУзПБ;
25.4. Квартира АДРЕСА_1 є предметом забезпечення;
25.5. установлений Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) в разі невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове звернення стягнення на майно (відчуження без згоди власника).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
27. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб унормовано в книзі четвертій "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
28. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
29. Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтями 119, 120 КУзПБ.
30. Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
30.1. Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
30.2. Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, введено процедуру реструктуризації боргів боржника (пункт 1 цієї Постанови). Постановою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1, визнано банкрутом ОСОБА_1 та введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 (пункт 3 цієї Постанови).
32. Відповідно до статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
33. Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу (пункт 1 статті 131 КУзПБ).
34. Відповідно до пункту 6 статті 131 КУзПБ до складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
35. Судами встановлено, що керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражним керуючим Тущенком С.В. проведено інвентаризацію майна боржника та до інвентаризаційного опису основних засобів та Акту "Про проведення інвентаризації майна" від 28.04.2021 включено квартиру АДРЕСА_1 .
36. Такі дії арбітражного керуючого стали підставою звернення ОСОБА_1 з клопотанням про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника квартири АДРЕСА_1 .
Боржник доводить, що відповідно до норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" вказана квартира, як єдине місце проживання боржника та його сім`ї, не має бути включена до ліквідаційної маси, оскільки на неї не може бути звернено стягнення.
37. Відтак, предметом цього розгляду є вказане клопотання та на вирішення суду постало питання правомірності включення до складу ліквідаційної маси майна боржника квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
38. Під час розгляду справи (в т.ч. клопотання про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника квартири), судами встановлено:
- квартира АДРЕСА_1 була предметом іпотеки відповідно до умов Договору № 014/1975/2/19255 від 03.07.2008 на забезпечення вимог, що витікають з Кредитного договору № 014/1975/2/19255 від 03.07.2008 (кредит в іноземній валюті);
- квартира АДРЕСА_1 є єдиним місцем проживання Боржника та його сім`ї (дружина ОСОБА_3, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, та донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 );
- загальна площа квартири складає 104,1 кв. м., житлова - 52,60 кв. м.
39. За висновками судів першої та апеляційної інстанції, встановлені обставини зумовлюють застосування до спірних правовідносин приписів Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-VII від 03.06.2014, з урахуванням Закону 1381-ІХ. При цьому, суд апеляційної інстанції, змінюючи пункти 1 та 2 резолютивної частини ухвали місцевого господарського суду (від 14.07.2021) вказав на те, що обмеження на включення майна до ліквідаційної маси боржника мають враховуватися з огляду на тимчасовий характер мораторію.
40. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним вказати наступне.
41. Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" встановлені тимчасові обмеження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
41. Відповідно до частини 1 вказаного вище Закону, протягом дії цього Закону не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або
таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.
42. Пункт 2 Розділу П Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" № 1381-ІХ від 13.04.2021 передбачає, що Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386; 2020 р., № 38, ст. 279; із змінами, внесеними Законом України від 16 вересня 2020 року № 895-ІХ) втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
43. 23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України № 1381-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті", спрямований на захист та відновлення платоспроможності позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, шляхом їх реструктуризації.
44. Дію Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (який втратив чинність 21 квітня 2021 року) поновлено п`ять місяців з дня набрання чинності Законом № 1381-IX, тобто діє з 23 квітня 2021 року до 23 вересня 2021 року.
45. За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 в справі № 726/1538/16-ц (провадження № 14-111цс19), Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" застосовується при одночасній наявності всіх перерахованих у ньому умов.
46. Мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави).
47. Положення вказаного Закон є правовою підставою, яка унеможливлює органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.
48. Суди встановили, що, на момент розгляду клопотання боржника (пункт 5 цієї Постанови) та прийняття судом першої інстанції ухвали (від 14.07.2021), діяв запроваджений Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" мораторій щодо майна боржника на яке не може бути звернено стягнення. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що обмеження на включення майна до ліквідаційної маси боржника мають враховуватися з огляду на тимчасовий характер мораторію, чого господарський суд першої інстанції не врахував.
49. Колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.
50. Приписи статті 131 КУзПБ, зокрема пункт 6, визначають перелік майна яке не підлягає включенню до складу ліквідаційної маси (житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення). Спірне майно не підпадає під визначення такого майна, оскільки є предметом забезпечення.
51. Також, спірне майно не може бути віднесене до складу "інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення", оскільки не міститься у переліку видів майна, на яке не може бути звернено стягнення, наведеному у Додатку до Закону України "Про виконавче провадження".
53. Оскільки мораторій за Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" носить тимчасовий характер, поширення правового режиму мораторію на визначені Законом майно/майнові на час його дії щодо цього майна/майнових прав є лише відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання.
В цьому випадку, мораторій за вказаним законом є лише відстроченням реалізації такого майна в процедурі погашення боргів боржника.
54. При цьому, слід зазначити, що умови та порядок виключення окремих майнових об`єктів боржника із складу ліквідаційної маси містяться у статті 132 КУзПБ.
55. Проте, суди попередніх інстанцій під час розгляду клопотання ОСОБА_1 викладене вище не врахували, не надали оцінки заявленим вимогам з урахуванням приписів КУзПБ, зокрема тими що передбачаються процедуру формування ліквідаційної маси, умови та порядок виключення майна боржника з ліквідаційної маси.
56. Водночас, слід зауважити, що норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-VII від 03.06.2014 знайшли своє відображення у нормах КУзПБ, але суди попередніх інстанцій не звернули на таке уваги.
57. Так, пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктурується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
58. Отже, законодавець запровадив тимчасові (що застосовуються протягом встановленого законом обмеженого періоду часу) особливості процедури неплатоспроможності окремої категорії боржників - фізичних осіб, виходячи з особливостей підстав виникнення та складу його заборгованості перед кредитором та виходячи з особливостей його забезпечення за відповідними зобов`язаннями.
59. Провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб за цими особливостями здійснюється (з розглядом та визнанням вимог кредиторів, розробленням, затвердженням та виконанням плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи тощо) за таких передумов:
- заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
- ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
- такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
- предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
60. В контексті наведеної умови для застосування у справі про неплатоспроможність фізичної особи особливостей, передбачених в пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, а саме умови існування у сім`ї боржника єдиного місяця проживання (квартири або житлового будинку), судам при дослідженні цієї умови належить виходити зі складу сім`ї боржника (фізичної особи) та, відповідно, враховувати за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства не тільки майно, що належить безпосередньо боржнику- фізичній особі, а й майно, що належить членам сім`ї боржника, та за своїми ознаками є (або може бути) місцем проживання (квартира або житловий будинок) сім`ї боржника.
61. У цьому висновку суд виходить з того, що за положеннями пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ поняття "сім`я боржника" характеризується множинністю осіб, а тому єдиним місцем проживання сім`ї боржника у розумінні пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ вважається не тільки майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності боржника, а й майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності членів його сім`ї, та може бути місцем проживання сім`ї боржника за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства.
62. При цьому джерелом відповідної інформації (а відповідно і доказовою базою) як для доведення боржником, іншими учасниками, так і для дослідження судом зазначених обставин можуть бути визначені КУзПБ (пункт 5 частини другої статті 12, частина третя статті 116, пункт 1 частини другої статті 123):
- інформація про фінансовий стан боржника, отримана арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією), зокрема з відповідних Державних реєстрів, з опису майна боржника, з декларації про майновий стан боржника - фізичної особи,
- звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.
63. При розгляді заяв фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також на будь якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених положеннями пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20.
64. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення умов наведених у пункті 45.3. цієї Постанови, передбачає застосування до такого боржника лише процедури реструктуризації боргів боржника згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою, при цьому формування ліквідаційної маси передбачено лише після введення процедури погашення боргів боржника (стаття 130 КУзПБ).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
65. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
67. Згідно положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
68. За наслідками здійснення касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Верховного Суду констатує, що оскаржувані судові рішення наведеним вище критеріям не відповідають, оскільки при розгляді цієї справи суди не вірно застосували норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" у поєднанні з положеннями КУзПБ, не встановили підстав вилучення майна боржника з ліквідаційної маси з урахуванням приписів спеціального Закону, а відтак такої можливості, з урахуванням тимчасового характеру мораторію введеного Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
69. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
70. За вказаних обставин та керуючись наведеними повноваженнями, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1, скасування оскаржуваних рішень і направлення цієї справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
71. При новому розгляді суду необхідно дослідити усі зібрані у справі докази, повно та всебічно з`ясувати дійсні обставини справи, дати належну оцінку усім аргументам учасників справи і в залежності від встановленого, з урахуванням зауважень викладених в цій Постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-