Постанова
Іменем України
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 199/2378/19
провадження № 61-8318св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 10 грудня 2019 року у складі судді Подорець О. Б. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк") та
ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 18 липня 2008 року між
ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством "ОТП Банк"
(далі - ЗАТ "ОТП Банк") укладено кредитний договір
№ СМ-SМЕ302/263/2008, відповідно до якого банк зобов`язався надати кредит у розмірі 100 000 доларів США на строк до 18 липня 2023 року.
У забезпечення виконання кредитного договору 18 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки
№ SR-SME302/263/2008.
Останнє погашення кредиту відбулося 18 квітня 2014 року. Оскільки банк у встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк не звернувся до неї, як поручителя, то вважає, що порука є припиненою.
За таких обставин, ОСОБА_1 просила суд поруку за договором поруки від 18 липня 2008 року № SR-SME302/263/2008 визнати припиненою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що в разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Судом також встановлено і визнано сторонами у справі, що 18 квітня
2014 року ОСОБА_2 здійснено останній платіж на виконання умов кредитного договору. 04 липня 2016 року АТ "ОТП Банк" направлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудові вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом. Крім того, у серпні 2016 року АТ "ОТП Банк" звернулося до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року
№ СМ-SМЕ302/263/2008, розгляд яких триває.
За таких обставин суд дійшов висновку, що банком змінено строки виконання договору, а оскільки сторони погодили повернення кредиту ануїтетними платежами і ту обставину, що до кожного з платежів застосовується своя позовна давність, в тому числі і строк звернення до поручителя з такими вимогами, встановлений частиною четвертою
статті 559 ЦК України, то саме під час розгляду позовних вимог
АТ "ОТП "Банк" про стягнення заборгованості суд має можливість встановити обставини, за якими поруку може бути припинено в частині або повністю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 10 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що згідно умов договору до кожного з платежів застосовується своя позовна давність, у тому числі і строк звернення до поручителя з такими вимогами, встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України. Крім того, позивач посилався, що банком була направлена досудова вимога про сплату боргу в повному обсязі, чим було змінено строк виконання зобов`язання. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що саме під час розгляду позовних вимог АТ "ОТП "Банк" про стягнення заборгованості суд має можливість встановити обставини, за якими поруку може бути припинено в частині або повністю, оскільки з наявних матеріалів справи неможливо достеменно встановити припинена порука чи ні, а якщо припинено, то з якого часу та в якій частині.
Відповідно до статті 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, тобто вимоги до поручителя пов`язані з зобов`язаннями, які повинен виконати боржник. Строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням.
Отже, саме під час розгляду позовних вимог АТ "ОТП "Банк" про стягнення заборгованості, розгляд яких триває, суд має можливість встановити обставини, за якими поруку може бути припинено в частині або повністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
23 травня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 25 травня 2020 року) на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 29 квітня 2020 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 1519/2-3165/11, від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12,
від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11, від 20 березня 2019 року
у справі № 1411/3467/12, від 10 квітня 2019 року у справі № 604/156/14-ц та постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі
№ 130/1508/18, від 06 травня 2020 року у справі № 234/4524/15-ц,
18 березня 2020 року у справі № 2-272-10 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що витребувані судом документи, що не були без поважних причин надані банком, є одним із суттєвих доказів того, що АТ "ОТП Банк" скористався вже своїм правом на дострокове повернення всього боргу за кредитом. Проте, суди попередніх інстанцій доводам представника позивача про відсутність поважних причин ненадання витребуваних судом доказів оцінки не надали. Таким чином, через ненадання відповідачем без поважних причин витребуваних ухвалою суду документів: кредитної справи та всіх вимог про дострокове виконання боргових зобов`язань у повному обсязі за правилом частини десятої
статті 84 ЦПК України суд першої інстанції повинен був визнати обставини, для з`ясування яких витребовувалися докази - встановлення використання відповідачем свого права на висування вимоги про дострокове повернення всього кредиту.
Відповідно до позовної заяви однією із підстав позову було те, що за умовами пунктів 4.1 та 4.2 договір поруки не має строку дії, отже, за правилом частини четвертої статті 559 ЦПК України порука є припиненою з дня спливу шестимісячного строку з моменту порушення обов`язку зі сплати чергового платежу позичальником.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справу
№ 199/2378/19 призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "ОТП Банк" на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому воно просило залишити зазначену касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір № СМ-SМЕ302/263/2008, відповідно до якого банк зобов`язався надати кредит у розмірі 100 000 доларів США на строк до
18 липня 2023 року (а. с. 9-14, т. 1).
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
№ СМ-SМЕ302/263/2008 від 18 липня 2008 року, укладеного між
ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк", найменування якого змінено на
АТ "ОТП Банк", 18 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR-SME302/263/2008.
Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили сплачувати обумовлені платежі за кредитним договором рівними частинами щомісяця згідно з графіком платежів.
Тобто, крім установлення строку дії договору, сторони встановили й строки виконання боржником ОСОБА_2 окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.
18 квітня 2014 року ОСОБА_2 здійснено останній платіж на виконання умов кредитного договору.
04 липня 2016 року АТ "ОТП Банк" направлено ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 досудові вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом.
Крім того, у серпні 2016 року АТ "ОТП Банк" звернулося до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року
№ СМ-SМЕ302/263/2008, розгляд яких триває (справа № 199/6158/16-ц).