У Х В А Л А
19 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 640/21230/21
Провадження № 11-507зва21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М.
розглянула в порядку письмового провадження заяву Верховного Суду України про перегляд за виключними обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року та ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 640/21230/21 за позовом Верховного Суду України до Міністерства юстиції України про визнання незаконним наказу,
УСТАНОВИЛА:
Верховний Суд України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просив:
- визнати незаконним наказ відповідача від 23 лютого 2021 року № 608/7 про відмову в задоволенні скарги Верховного Суду України про скасування рішення про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна;
- зобов`язати відповідача розглянути скаргу Верховного Суду України про скасування рішення про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна відповідно до вимог закону.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 03 серпня 2021 року повернув позовну заяву позивачеві.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 жовтня 2021 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року залишив без змін.
Суди, ухвалюючи рішення, керувалися приписами пункту 3 частини четвертої
статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суди зауважили, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) Верховний Суд України перебуває в процесі припинення, його керівником є ОСОБА_2 (виконуючий обов`язки Голови Верховного Суду України); головою комісії з припинення є ОСОБА_1
Суди зазначили, що згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Відтак суди виснували, що право на підпис позовної заяви, поданої від імені Верховного Суду України як юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, належить голові комісії з припинення або ліквідатору, якою, згідно з даними Реєстру, є ОСОБА_1 . Прийняття до провадження позовної заяви, яка, незважаючи на встановлений факт перебування юридичної особи у процесі припинення, підписана виконуючим обов`язки керівника (Головою Верховного Суду України), а не головою комісії з припинення або ліквідатором, призведе до порушення норм процесуального права і суперечить основним засадам (принципам) адміністративного судочинства стосовно рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх до Верховного Суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 24 листопада 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження у цій справі відповідно до частини третьої статті 333 КАС.
Відповідно до цієї норми суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Суд, дослідивши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, а також наведені аргументи касаційної скарги, дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у цій категорії адміністративних справ. Крім того, суд врахував наявність висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 березня 2020 року у справі № 826/16935/18, обставини якої є подібними до цієї справи.
21 грудня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява Верховного Суду України про перегляд за виключними обставинами вказаних судових рішень на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 361 КАС, а саме - встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
Скаржник як на підставу перегляду судових рішень за виключними обставинами посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)
від 22 липня 2021 року у справі "Гуменюк та інші проти України" за заявами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (набуло статусу остаточного
22 листопада 2021 року).
Відповідно до частини першої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно зі статтею 362 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 6 частини першої статті 363 КАС визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Таким чином, заяву про перегляд судових рішень за виключними обставинами може бути подано за сукупності таких обставин:
1) заява подається особою, на користь якої постановлене рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, або особою, щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) таким рішенням міжнародної судової установи встановлені порушення при розгляді справи, у якій ухвалені рішення, про перегляд яких просить особа - заявник.
Як убачається зі змісту рішення ЄСПЛ від 22 липня 2021 року у справі "Гуменюк та інші проти України", Верховний Суд України серед заявників відсутній, а судові рішення у справі № 640/21230/21, про перегляд яких просить заявник, не були предметом розгляду у ЄСПЛ, що унеможливлює встановлення цим судом порушення Україною міжнародних зобов`язань під час вирішення національними судами зазначеної адміністративної справи.
Інших рішень ЄСПЛ, ухвалених на користь Верховного Суду України, або ж ухвалених за результатами перегляду справи № 640/21230/21 за позовом Верховного Суду України до Міністерства юстиції України про визнання незаконним наказу, заявником не зазначено.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для перегляду за виключними обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду
від 13 жовтня 2021 року та ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 640/21230/21.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 361, 362, 363 КАС, Велика Палата Верховного Суду