УХВАЛА
18 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 905/1059/21
Провадження № 12-82гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.,
суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16 серпня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя Здоровко Л. М., судді Бородіна Л. І., Лакіза В. В.)
у справі № 905/1059/21
за позовом 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2
до 1) Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", 2) Компанії "Barlenko LTD" (Барленко ЛТД), 3) Компанії "Metinvest B.V." (Метінвест Б.В.)
про визнання недійсним правочину щодо застосування до позивачів процедури примусового викупу належних їм на праві власності акцій та солідарне стягнення збитків та дивідендів і
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2) звернулися до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - Товариство, відповідач 1), Компанії "Barlenko LTD" (Барленко ЛТД) (далі - відповідач 2), Компанії "Metinvest B.V." ( Метінвест Б.В. ) (далі - відповідач 3), в якому просили:
- визнати недійсними провочини щодо застосування до позивачів процедури примусового викупу належних їм на праві власності акцій Товариства у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій від 05 травня 2018 року;
- застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Товариства на користь ОСОБА_1 відшкодування за неотримані дивіденди, нараховані за результатами роботи відповідача 1 за 2017 рік у розмірі 473 510,40 грн;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 збитки, спричинені внаслідок неотримання справедливої компенсації за акції Товариства у розмірі 5 171 079,98 грн;
- застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Товариства на користь ОСОБА_2 відшкодування за неотримані дивіденди, нараховані за результатами роботи відповідача 1 за 2017 рік у розмірі 152 745,29 грн;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 збитки, спричинені внаслідок неотримання справедливої компенсації за акції Товариства у розмірі 1 667 122,58 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням прав позивачів внаслідок позбавлення можливості застосувати процедуру добровільного викупу, а також порушеннями при проведенні процедури обов`язкового викупу акцій Товариства, оскільки визначена в безвідкличній вимозі ціна була несправедливою.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 14 червня 2021 року частково задовольнив клопотання позивачів про зменшення судового збору; зменшив ОСОБА_1 судовий збір до 42 334,43 грн за вимоги майнового характеру, а ОСОБА_2 - до 19 108,61 грн; позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
23 лютого 2021 року позивачі подали клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 25 червня 2021 року відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору до ухвалення судового рішення.
Ухвалою від 23 липня 2021 року Господарський суд Донецької області повернув позовну заяву у зв`язку з тим, що позивачі не усунули встановлені недоліки.
Позивачі звернулися до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 23 липня 2021 року, в якій просили зазначену ухвалу скасувати, матеріали позовної заяви передати до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 16 серпня 2021 року, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 228, пункт 8 частини першої статті 229, статей 365, 367, 368 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 1-3, 5-7,10 Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписану у Гаазі 15.11.1965 (далі - Конвенція про вручення):
- відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою;
- вирішив здійснювати її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи;
- надав апелянтам строк до 20 вересня 2021 року для надання до Східного апеляційного господарського суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів (у двох примірниках): апеляційної скарги; ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16 серпня 2021 року у справі № 905/1059/21; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження про вручення судових документів; короткий виклад документа, що підлягає врученню; після отримання вказаних документів від апелянтів, звернутися до De Officier van Justitie - Public Prosecutor at the District Court of The Hague (поштова адреса: Postbus 20302, 2500 EH, THE HAGUE, Netherlands), через Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (61000, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16), з проханням про вручення судових документів Компанії "Metinvest B.V." (Koninkrijk der Nederlanden, Amsterdam, Gustav Mahlerplein 74 B, 1032 MA);
- встановив відповідачам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 10 днів, з урахуванням поштового перебігу, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
- зупинив провадження з розгляду зазначеної апеляційної скарги до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення Компанії "Metinvest B.V.", а також отримання відомостей про отримання або не отримання вручення копії ухвали у даній справі Компанії "Barlenko LTD".
Ухвала мотивована, зокрема, тим, що:
- Компанія "Barlenco LTD" знаходиться за адресою: 1066, Nicosia, Cyprus, Themistokli Dervi, 3 Julia House; у матеріалах справи відсутні відомості щодо зареєстрованих на території України представництв відповідача 2;
- нотою від 05 січня 1984 року Уряд Республіки Кіпр зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у статті 10 Конвенції про вручення; з відомостей, які містяться на офіційному сайті Гаазької конвенції з міжнародного права слідує, що Республіка Кіпр не заперечує проти вручення документів через поштові канали безпосередньо адресату на їхній території;
- з метою належного повідомлення Компанії "Barlenco LTD" про розгляд справи відповідно до положень ГПК України та статті 10 Конвенції про вручення, необхідно надіслати копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі безпосередньо на зазначену позивачем адресу місцезнаходження відповідача 2 рекомендованим листом з повідомленням та на електронну адресу, зазначену апелянтом в апеляційній скарзі;
- Компанія "Metinvest B.V." знаходиться за адресою: Koninkrijk der Nederlanden, Amsterdam, Gustav Mahlerplein 74 B, 1032 MA; у матеріалах справи відсутні відомості щодо зареєстрованих на території України представництв відповідача 3;
- з метою належного повідомлення Компанії "Metinvest B.V." про розгляд справи необхідно звернутися до компетентного органу Королівства Нідерландів з проханням про вручення судових документів, а також надіслати копії ухвали на електронну адресу, зазначену апелянтами в апеляційній скарзі;
- оскільки позивачі є ініціаторами апеляційного провадження, то на них необхідно покласти витрати щодо перекладу документів англійською мовою, які в подальшому будуть розподілені судом у порядку глави 8 ГПК України;
- оскільки суд повинен належним чином повідомити відповідачів 2 і 3 про розгляд справи, а також враховуючи приписи статей 228, 229 ГПК України, необхідно зупинити провадження з розгляду апеляційної скарги до виконання судового доручення про вручення судового документа чи повідомлення про неможливість такого вручення Компанії "Metinvest B.V.", а також отримання відомостей про отримання або не отримання вручення копії ухвали у даній справі Компанією "Barlenko LTD".
Позивачі звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16 серпня 2021 року, в якій просять її скасувати та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована зокрема і тим, що оскаржувана ухвала перешкоджає позивачам у доступі до правосуддя та порушує розумні строки розгляду справи. Компанія "Metinvest B.V." та Компанія "Barlenko LTD" мають одного беніфіціарного власника, а також представників в України, що підтверджується іншими судовими справами, а також тим, що вказані компанії, відповідно до інформації трекінгів Укрпошти, отримали копії позовних заяв, однак апеляційні скарги вже не отримували з метою застосування до позивачів негативних наслідків.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 04 жовтня 2021 року за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою від 22 грудня 2021 року справу № 905/1059/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 ГПК України, у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми.
Обґрунтовуючи підстави передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд зазначив, що стаття 1 Конвенції про вручення визначає, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Однак, як Конвенція про вручення, так і процесуальне національне законодавство не визначає перелік документів, які необхідно вручати за кордоном у порядку, встановленому Конвенцією.
Зважаючи на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру"; відсутність у чинному законодавстві чіткого переліку документів, які необхідно вручати за кордоном у порядку, встановленому Конвенцією про вручення (прогалина); наявності необхідності забезпечити належний баланс між інтересами сторін у справі, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що справа № 905/1059/21 містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права, а саме: щодо застосування положень Конвенції про вручення, зокрема в частині необхідності надсилання судових документів, якщо вирішуються процесуальні питання; справа розглядається судом без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження); на території України знаходиться афілійована особа.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Отже, з наведеної норми права, а також частини п`ятої статті 302 ГПК України вбачається, що справа за частиною п`ятою статті 302 ГПК України може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовчої практики.
Виходячи з наведених критеріїв Касаційний господарський суд, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, наприклад, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.
Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України з огляду на таке.
Посилаючись на те, що справа № 905/1059/21 містить виключну правову проблему, Касаційний господарський суд зазначив, що така правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, і на сьогодні вже існує у справах № 905/830/21, № 905/1060/21, № 910/5257/21".
При цьому, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд не зробив посилання на справи іншої, ніж господарська, юрисдикції, а також не вказав у чому саме полягає неоднакове вирішення наведеного правового питання у різних справах, отже не навів кількісні та якісні показники, які б свідчили про наявність інших справ з подібними правовідносинами та формування судами різної правової практики при їх вирішенні, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Питання застосування норм матеріального та процесуального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом як належним судом.
Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність на цей час у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а звідси й про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Отже, справу № 905/1059/21 разом із касаційною скаргою слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду для розгляду відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України.
Керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду