У Х В А Л А
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 22ц-3618/2006
провадження № 14-162звц21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Штелик С. П.,
суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом за виключними обставинами ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2006 року, ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2006 року та ухвали Верховного Суду України від 26 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, та
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв`язку зі встановленням Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні зазначеної справи судом.
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень, ОСОБА_1 посилається на рішення ЄСПЛ від 10 червня 2021 року у справі "Близнюк проти України", ухвалене за результатами розгляду її заяви № 20789/14.
Ухвалою від 30 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків цієї заяви протягом 10 днів з дня вручення копії відповідної ухвали.
ОСОБА_1 необхідно було уточнити, які саме судові рішення вона просить переглянути та додати докази, що підтверджують наявність виключних обставин; зазначити клопотання про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, разом з її автентичним перекладом українською мовою з органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи (Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ); вказати місцезнаходження відповідачів, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти учасників справи, а також вказати відомі номери засобів зв`язку відповідача у зазначеній справі або вказати про відсутність відповідної інформації у заявника.
03 листопада 2021 року засобами поштового зв`язку, на виконання вимог зазначеної ухвали, ОСОБА_1 надіслала додаток до заяви, у якому просить прийняти і розглянути додаток до заяви і звільнити її від сплати судового збору; витребувати та переглянути справу про захист права на життя її сина ОСОБА_3 ; скасувати ухвали і рішення у справі № 6-27601ск06 та у справі № 22ц-3618/2006, ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, які були розглянуті ЄСПЛ у розмірі 250 000 євро.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд судових рішень, датована 20 серпня 2021 року та додаток до заяви, датований 30 жовтня 2021 року, не відповідають вимогам статті 426 ЦПК України за формою і змістом.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України перегляд судових рішень можливий у випадку встановлення Європейським судом з прав людини такого порушення Україною гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних прав, яке призвело до постановлення у конкретній справі на національному рівні судового рішення, що суперечить Конвенції або протоколам до неї.
В ухвалі від 30 вересня 2021 року було вказано на необхідність зазначення дати та змісту судових рішень, які просить переглянути заявниця та додати докази, що підтверджують наявність виключних обставин. Зі змісту додаткової заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить переглянути ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2006 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2006 року у справі № 22ц-3618/2006 та ухвалу Верховного Суду України від 26 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, копії яких додано до заяви, поданої 20 серпня 2021 року.
Разом із тим, рішення ЄСПЛ від 10 червня 2021 року у справі "Близнюк проти України", на яке посилається ОСОБА_1, не містить посилань на рішення судів у справі № 22ц-3618/2006 за позовом ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, а стосується недоліків проведення кримінального провадження щодо обставин смерті сина заявниці ОСОБА_3 .
Так, зі змісту вказаного рішення ЄСПЛ вбачається, що суд оголошує прийнятною скаргу на непроведення ефективного розслідування смерті сина заявниці на національному рівні, а решту скарг у заяві - неприйнятними та постановив, що було порушено процесуальний аспект статті 2 Конвенції; (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці 6 000 (шість тисяч) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися, в якості відшкодування моральної шкоди, ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Відхилено решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.
З огляду на все зазначене можна дійти висновку про те, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 423 ЦПК України.
Крім того, у заяві та додатковій заяві ОСОБА_1 відсутнє клопотання про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, разом з її автентичним перекладом українською мовою з органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи (Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ), адже з матеріалів поданих заяв вбачається, що її немає у розпорядженні ОСОБА_1, а заявником надано лише не засвідчену фотокопію рішення ЄСПЛ та без його відповідного перекладу на державну мову.
Також, ОСОБА_1 не вказано місцезнаходження відповідачів, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти учасників справи, а також не вказано відомі номери засобів зв`язку відповідачів у зазначеній справі. Разом з тим, не вказано про відсутність відповідної інформації у заявника. Тобто, заявниця не виконала вимоги пункту 1 частини третьої та пункту 3 частини другої статті 426 ЦПК України відповідно.
Крім того, в ухвалі від 30 вересня 2021 року не було вказано на обов`язок заявниці сплатити судовий збір, оскільки такий не передбачений відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 426 ЦПК України. Зокрема, у цьому приписі вказано, що судовий збір не сплачується за подання і розгляд заяви з підстави, встановленої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього кодексу (перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом).
А тому, оскільки відсутній обов`язок сплачувати судовий збір за розгляд заяви про перегляд судових рішень на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, немає підстав для звільнення заявника від сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За правилами частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про перегляд судових рішень вважається неподаною і повертається заявниці.
Керуючись частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 427 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду