ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 577/3721/16-к
провадження № 51-6019км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Іванцова А. В.,
у режимі відеоконференції:
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і їх захисника - адвоката Іванцова А. В. на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016201170000064, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Конотопу Сумської області та жителя цього АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Конотопу Сумської області та жителя цього АДРЕСА_2 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК;
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Конотопу Сумської області та жителя цього АДРЕСА_3 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 березня 2018 року визнано винуватими та засуджено до покарання:
ОСОБА_2 : за ч. 2 ст. 189 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці; ч. 4 ст. 358 КК - у виді арешту на строк 4 місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці;
ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 189 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 189 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, цивільного позову, процесуальних витрат, речових доказів і арешту майна укримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винуватими у тому, що вони за обставин, які детально наведені у вироку, в період із червня по липень 2016 року за попередньою змовою між собою, реалізуючи умисел, спрямований на заволодіння грошима із корисливих мотивів, діючи відповідно до розробленого злочинного плану, вимагали від ОСОБА_4 гроші в сумі 2000 дол. США, погрожуючи насильством щодо потерпілого, обмеженням його прав, а саме у праві власності на належний йому автомобіль, свобод та законних інтересів, за таких обставин.
Наприкінці червня 2016 року ОСОБА_3 дізнався від ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів грошима ОСОБА_6 в сумі 2000 дол. США.
29 червня 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по телефону домовилися про зустріч із ОСОБА_4, біля готельно-ресторанного комплексу "Делюкс" (вул. Г. Тхора, 77, м. Конотоп). Коли потерпілий прибув на місце зустрічі, ОСОБА_2 висунув йому вимогу передати до кінця дня гроші в сумі 2000 дол. США під приводом подальшого їх повернення ОСОБА_6 .
Крім того, зазначеного дня у тому ж місці приблизно о 18:00 ОСОБА_2, діючи разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_1, висловив ОСОБА_4 повторну вимогу передати гроші в сумі 2000 дол. США, при цьому ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1, незважаючи на пояснення ОСОБА_4, що він не має боргових зобов`язань перед ОСОБА_6, а також особисто не заподіював їй майнової шкоди, продовжили вимагати у ОСОБА_4 гроші, при цьому здійснювали на нього психологічний тиск, залякували та погрожували в разі невиконання їх вимог відібрати у потерпілого автомобільВАЗ-210934 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ). У результаті цього він був вимушений надати згоду з висунутими щодо нього незаконними вимогами про передачу грошей, але у зв`язку з відсутністю відповідної суми коштів попросив відстрочити час їх передачі.
02, 07 та 14 липня 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію спільного умислу з метою вимагання грошей у ОСОБА_4, під час особистих зустрічей переконували потерпілого у реальності своїх погроз відібрати в нього автомобіль у разі відмови передати гроші в сумі 2000 дол. США. При цьому ОСОБА_2, незважаючи на заперечення ОСОБА_4 і пояснення про відсутність грошей, з метою залякування та примушування останнього, погрожував використанням свого авторитету в злочинному середовищі, фізичною розправою, штучним створенням проблем та відібранням без його згоди у нього автомобіля, а ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 про наявність у нього зв`язків в органах поліції та прокуратури, а також погрожував відкриттям щодо нього кримінального провадження з подальшим поміщенням його в місця позбавлення волі.
15 липня 2016 року ОСОБА_4, реально сприймаючи погрози ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прибув на залізничний вокзал (ст. Конотоп на вул. Свободи у м. Конотопі) і передав ОСОБА_3 частину грошей в сумі 10 000 грн, після чого того ж дня останній був затриманий.
Крім того, ОСОБА_2, який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК, у кримінальному провадженні № 420162001170000064 від 30 червня 2016 року, і до якого 17 липня 2016 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на початку серпня 2016 року отримав за допомогою не встановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблений документ - довідку про працевлаштування охоронцем ТОВ "Невський ринок" (м. Конотоп) за підписом директора товариства ОСОБА_7, та скріплену печаткою цього підприємства. Після цього 03 серпня 2016 року ОСОБА_2, маючи на меті створення штучних доказів для застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, в залі судових засідань Апеляційного суду Сумської області під час перегляду ухвали слідчого судді через адвоката ОСОБА_8 надав суду фотокопії зазначеного підробленого документа, належним чином завіреного печаткою адвоката ОСОБА_8, а також підтвердив у судовому засіданні вказаний у довідці неправдивий факт.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 17 квітня 2019 року скасував вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК, а кримінальне провадження у цій частині закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Також змінив вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 : перекваліфікував їх дії з ч. 2 ст. 189 КК на ст. 356 КК і призначив кожному з них покарання у виді арешту на строк 1 місяць. На підставі ст. 49 КК, ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 29 січня 2020 року задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
За наслідками нового розгляду кримінального провадження після скасування судового рішення судом касаційної інстанції Полтавський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2020 року змінив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
На підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_2 від призначеного за ч. 4 ст. 358 КК покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Постановив виключити з резолютивної частини вироку суду посилання на призначення покарання ОСОБА_2 на підставі положень ч. 1 ст. 70 КК.
Строк відбування покарання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 постановлено обчислювати із дня їх затримання.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У поданих касаційних скаргах засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та їх захисник - адвокат Іванцов А. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На думку захисника і засуджених, місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо наявності в діях засуджених складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК.
Крім того, вважають, що апеляційний суд, нехтуючи вказівками Верховного Суду, формально розглянув апеляційну скаргу сторони захисту.
Як переконані скаржники, цей суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту щодо допиту потерпілого ОСОБА_4 та в дослідженні інших доказів у кримінальному провадженні.
Вказують, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 319 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки після зміни складу суду (у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_9 та призначенням до складу колегії судді Томилка В. П.) безпідставно відмовив у клопотанні сторони захисту в поновленні судового розгляду з початку.
Також зазначають про необґрунтовану відмову апеляційного суду в задоволенні клопотання про перенесення розгляду судового засідання 21 грудня 2020 року через незадовільний відеоконференцзв`язок між апеляційним судом і Конотопським міськрайонним судом. Вважають, що мало місце порушення вимог ч. 3 ст. 336 КПК, адже не було забезпечено можливості стороні захисту в повній мірі чути й розуміти хід судового розгляду.
На переконання скаржників, рішення апеляційного суду належнимчином не мотивоване та необґрунтоване.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Іванцов А. В. та засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтримали подані касаційні скарги і просили їх задовольнити.
Прокурор Гошовська Ю. М., надавши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційних скарг сторони захисту та просила постановлені у цьому кримінальному провадженні судові рішення залишити без зміни.