Постанова
Іменем України
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 404/3167/18
провадження № 61-11480св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Ступак О. В.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Кіровоградської філії Державного підприємства "Сетам" Мірошніченко Олександр Петрович, ОСОБА_2,
треті особи: Кіровоградська філія Державного підприємства "Сетам", фізична особа - підприємець ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року в складі колегії суддів: Єгорової С. М., Голованя А. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного реєстратора Кіровоградської філії Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") Мірошніченка О. П., Нужної Н. С., треті особи: Кіровоградська філія ДП "Сетам", фізична особа - підприємець ОСОБА_3, про встановлення факту повного розрахунку та виконання умов договору за грошовим зобов`язанням за договором купівлі-продажу комплексу будівель та зобов`язання здійснити державну реєстрацію речових прав за цим правочином.
Позовну заяву мотивовано тим, що 12 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 12 825,0 кв. м, на якій розташовано вказаний комплекс будівель, не приватизована.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про спільну земельну ділянку № НВ 3500452602013, виданим відділом Держземагентства у Бобринецькому районі від 11 вересня 2013 року, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3520810100:50:029:0011. Відчужений комплекс будівель належав ОСОБА_2 на праві приватної власності, а його оціночна вартість станом на 01 липня 2013 року складала 692 000,00 грн. Продаж комплексу будівель за домовленістю сторін вчинено за 700 000,00 грн, розрахунок між сторонами здійснювався з розстроченням платежу, а саме: в день посвідчення договору покупець сплачує продавцеві 150 000,00 грн шляхом переказу коштів з поточного рахунку фізичної особи - покупця на поточний рахунок фізичної особи - продавця. Сума, що залишається, тобто 550 000,00 грн, розстрочується і сплачується наступним чином: 100 000,00 грн покупець зобов`язаний сплатити продавцю до 12 жовтня 2013 року; 450 000,00 грн покупець зобов`язаний сплачувати продавцю до 12 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2013 року і закінчуючи серпнем 2014 року, по 45 000,00 грн. Факт проведення повного розрахунку та виконання покупцем договору засвідчується заявою продавця, що є невід`ємною частиною цього договору, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально.
Позивач зазначала, що виконала вимоги договору в частині розрахунку, сплатила відповідачу достроково грошові кошти в розмірі 700 000,00 грн, після чого звернулась до ОСОБА_2 з вимогою про виконання нею зобов`язання в частині надання нотаріально засвідченої заяви щодо факту повного розрахунку, але, незважаючи на повний розрахунок за договором купівлі-продажу комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1, право власності на комплекс будівель зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за ОСОБА_2, що порушує права позивача як покупця користуватись та вільно розпоряджатись придбаним майном.
ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора Кіровоградської філії ДП "Сетам" Мірошніченка О. П. із заявою про державну реєстрацію права власності на комплекс будівель, на що отримала відмову.
Стверджувала, що, незважаючи на виконання нею вимог для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, державний реєстратор Кіровоградської філії ДП "Сетам" Мірошніченко О. П. фактично не вчинив дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, відмовивши у проведенні реєстраційних дій у встановлений законом строк.
На підставі викладеного позивач просила суд встановити факт проведення повного розрахунку та виконання покупцем договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 12 вересня 2013 року у сумі 700 000,00 грн; зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 нотаріально засвідчену заяву про факт проведення повного розрахунку за договором купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 12 вересня 2013 року в сумі 700 000,00 грн відповідно до пункту 2.6 договору; зобов`язати державного реєстратора Кіровоградської філії ДП "Сетам" Мірошніченка О. П. провести державну реєстрацію речових прав на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комплексу будівель від 12 вересня 2013 року, та внести ці відомості до Державного реєстру речових прав.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2018 року відкрито провадження у цій справі.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження, визначені статтями 185, 186 ЦПК України, відсутні.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт проведення повного розрахунку в сумі 700 000,00 грн та виконання ОСОБА_1 договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 12 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г. М., реєстр № 608, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 нотаріально засвідчену заяву про факт проведення повного розрахунку в сумі 700 000,00 грн відповідно до пункту 2.6 договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 12 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г. М., реєстр № 608. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Кіровоградської філії ДП "Сетам" Мірошніченко О. П. про проведення державної реєстрації речових прав на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комплексу будівель від 12 вересня 2013 року та внесення цих відомостей до Державного реєстру речових прав відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вважав доведеним належними та допустимими доказами факт проведення ОСОБА_1 повного розрахунку в сумі 700 000,00 грн на виконання договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 12 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд зазначив, що є підстави для задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача ОСОБА_2 надати на виконання зобов`язання, передбаченого пунктом 2.6 спірного договору купівлі-продажу, нотаріально посвідчену заяву про проведення повного розрахунку з боку покупця ОСОБА_1 .
Разом з тим суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про зобов`язання реєстратора Кіровоградської філії ДП "Сетам" Мірошніченко О. П. провести державну реєстрацію речових прав на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комплексу будівель від 12 вересня 2013 року, внести відомості до державного реєстру речових прав, оскільки стороною позивача не надано доказів про порушення її прав, і взагалі ця вимога є передчасною та необґрунтованою.
Щодо дотримання правил підсудності, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи положення частини четвертої статті 532 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач є кредитором відносно вимоги щодо підтвердження факту повного розрахунку за договором відповідно до пункту 2.6 договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 12 вересня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_1 випливають із зобов`язальних відносин. Тому справа підсудна Кіровському районному суду м. Кіровограда.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2018 року скасовано.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо. Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу купівлі-продажу нерухомого майна, а саме комплексу будівель, що розташовані на АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд вважав, що у такому випадку до позовних вимог необхідно застосувати правила виключної підсудності. Відповідно до статті 30 ЦПК України цей позов повинен розглядатися за місцем знаходження спірного нерухомого майна, що розташоване на АДРЕСА_1, а саме у Бобринецькому районному суді Кіровоградської області.
Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2019 року скасовано, ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2018 року залишено в силі. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Приймаючи указану постанову, суд касаційної інстанції виходив із того, що апеляційний суд необґрунтовано поновив фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження у справі.
Разом з тим суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, щосуд апеляційної інстанції правильно зазначив про необхідність визначення територіальної підсудності цієї справи за правилами частин першої і восьмої статті 30 ЦПК України.
Також суд касаційної інстанції зазначив, що хоча районний суд відкрив провадження у справі з порушенням вимог статті 30 ЦПК України, дія ухвали суду про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження від 15 червня 2018 року вже закінчилися (вичерпана), справу розглянуто судом по суті, а отже, заперечення учасників справи щодо визначення районним судом її територіальної підсудності можуть включатися до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2018 року скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Кіровоградської філії ДП "Сетам" Мірошніченка О. П., ОСОБА_2, треті особи: Кіровоградська філія ДП "Сетам", фізична особа - підприємець ОСОБА_3, про встановлення факту повного розрахунку та виконання умов договору за грошовим зобов`язанням за договором купівлі-продажу комплексу будівель від 12 вересня 2013 року, та зобов`язання провести державну реєстрацію речових прав цього правочину направлено на розгляд до Бобринецького районного суду Кіровоградської області.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції з передачею справидо іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, апеляційний суд виходив із того, що незважаючи на те, що встановлення факту проведення ОСОБА_1 повного розрахунку та виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу, а також надання відповідачем нотаріально засвідченої заяви про факт проведення повного розрахунку безпосередньо не стосується речових прав на нерухоме майно - комплекс будівель на АДРЕСА_1, таке майно є предметом договору купівлі-продажу від 12 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і спірні правовідносини виникли між сторонами саме із приводу нерухомого майна. З урахуванням викладеного територіальна підсудність цієї справи визначається за правилами частин першої і восьмої статті 30 ЦПК України, за місцезнаходженням майна - комплексу будівель на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У липні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду в частині передачі справи на розгляд до Бобринецького районного суду Кіровоградської області та закрити провадження у цій справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- не врахував, що позивач просив встановити факт розрахунку за договором у розмірі 700 000,00 грн, який прямо визначено платіжними дорученнями, що долучені до матеріалів справи, а факт перерахунку покупцем на рахунок продавця 700 000,00 грн за договором купівлі-продажу встановлено рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2016 року у справі № 22-ц/781/8/16, що має преюдиційне значення, тому є підстави для закриття провадження у справі в частині встановлення вказаного факту на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України;
- проігнорував те, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з цим позовом, оскільки її права не порушені;
- не звернув увагу на те, що у зв`язку із необґрунтованою відмовою суду першої інстанції в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, третя особа по справі - ОСОБА_3 та його представник були позбавлені можливості надати суду докази по справі, серед яких технічний паспорт та висновок оціночно-будівельної експертизи, які свідчать про те, що комплексу будівель інкубаторної станції, який зазначений в договорі купівлі-продажу за вказаною адресою, не існує. За цією адресою знаходиться комплекс будівель з вмонтованою лінією по переробці насіння соняшника, вартість якого на момент укладення договору купівлі - продажу складала більше восьми мільйонів гривень. А за таких обставин у відповідача ОСОБА_2 на даний час немає правових підстав підписати та надавати нотаріально посвідчену заяву про здійснення позивачкою ОСОБА_1 повного розрахунку;
- не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19ц.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- не надав належної оцінки тому, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачами не заявлені клопотання про непідсудність цієї справи Кіровському районному суду м. Кіровограда, та не застосував положення частини другої статті 378 ЦПК України;
- не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18.
Також у касаційній скарзі заявник вказав на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту п`ятого частини першої статті 374 та частини першої статті 378 ЦПК України.
У вересні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, в якому заявник, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги в частині закриття провадження у справі, просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову скасувати та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Також у вересні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 із застосуванням засобів поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову скасувати в частині передачі справи на розгляд до Бобринецького районного суду Кіровоградської області та закрити провадження у цій справі.
Крім того, відзив містить клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 12 липня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 404/3167/18 із Бобринецького районного суду Кіровоградської області та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 09 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У серпні 2021 року матеріали справи № 404/3167/18 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 рокусправу № 404/3167/18 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також указаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скаргапредставника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню повністю з огляду на таке.