Постанова
Іменем України
24 січня 2022 року
м. Київ
справа № 521/4328/16-ц
провадження № 61-36222св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_2 та її виселення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_2 за відплатним договором придбана квартира АДРЕСА_1, яка є спадковим майном позивача, в особи, яка не мала права її відчужувати.
Позивач просив суд витребувати квартиру АДРЕСА_1, з незаконного володіння ОСОБА_2 та виселити її.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,6 кв. м, житловою площею 17,2 кв. м. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 551,21 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2017 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсними довіреності і договору дарування.
Апеляційний суд, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 201 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали (далі - ЦПК України 2004 року), виходив із того, що третя особа ОСОБА_3 в іншій справі заявив вимоги про визнання недійсними довіреності від 13 квітня 1995 року, яку видала ОСОБА_4 батькові позивача - ОСОБА_6 на розпорядження майном, та договору дарування спірної квартири, який ОСОБА_6 уклав від імені ОСОБА_4 зі своєю матір`ю і бабусею позивача - ОСОБА_7 .
Оскільки до предмету доказування у справі про витребування у ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, у тому числі, належить доведення ОСОБА_1 його матеріального права власності на спірне нерухоме майно у порядку спадкування після смерті бабусі ОСОБА_7 та батька ОСОБА_6, і, оскільки наявність або відсутність матеріального права ОСОБА_6 на пред`явлення вимоги про витребування нерухомого майна у ОСОБА_2 є предметом розгляду іншого суду у порядку цивільного судочинства й не може бути перевірена у даній справі на стадії апеляційного розгляду, то суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсними довіреності та договору дарування.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2017 року, в якій просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
У свій касаційній скарзі заявник посилається на те, що:
-апеляційним судом не взято до уваги, що провадження у справі № 521/2656/17 взагалі не повинно було бути відкритим, оскільки спір між цими ж сторонами, щодо того ж предмету, з тих же підстав, уже вирішувався у судовому порядку та є судове рішення, яке набрало законної сили, і яким встановлено наявність права ОСОБА_1 на спірне майно;
- ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2017 року (провадження № 6-1624ск17) станом на дату подання цієї касаційної скарги відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання недійсними довіреності та договору дарування та відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року, що свідчить про те, що у апеляційного суду у цій справі були відсутні вважати недоведеним факт належності ОСОБА_1 матеріального права власності на спірну квартиру;
- зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи, можливості реалізувати право ОСОБА_1 на спірну квартиру, є порушенням права позивача на розгляд справи, за результатами якої буде прийнято рішення щодо майнових прав ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.
Станом на дату розгляду справи заперечення чи відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до суду касаційної інстанції не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із Малиновського районного суду м. Одеси, встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
У статті 388 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження № 61-36222ск18 призначено судді-доповідачу ОСОБА_8 .
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року виправлено описку у номері справи, допущену в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2017 року.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2020 року № 2798/0/226-20 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_8 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Верховним Судом неодноразово направлялись листи про витребовування справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року матеріали справи № 521/4328/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.